Нарис (жанр журналістики)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

На́рис — малий оповідний художньо-публіцистичний жанр, у якому автор зображує дійсні події та факти. Найчастіше нариси присвячуються відтворенню сучасних подій чи зображенню людей, яких особисто знав письменник.[1].

На́рис —центральний жанр публіцистики, що передбачає оперативний відгук на суспільно важливу подію, розкриття образу цікавої особи, створення портрету колективу, розповідь про побут, звичаї й людей певного регіону своєї й чужої країни. Цей жанр дав назву одній з рольових спеціалізацій у журналістиці: автори нарисів тут називаються «нарисовці».[2].

Предмет жанру[ред. | ред. код]

Предметом нарису може бути будь-який факт чи явище реальної дійсності, узятий як проблема, у площині своєї суспільної, моральної, загальнолюдської значимості. Арматурою нарису є авторська думка, доведення певної концепції взятої до вивчення проблеми, пропонування шляхів її розв'язання.

Особливість жанру[ред. | ред. код]

Особливість нарису — широке використання в ньому елементів художнього мислення: створення портретів героїв (причому не лише зовнішніх, але й психологічних), зображення їх у дії, за допомогою розгорнутої мовної характеристики, використання вимислу й домислу, зображення пейзажів, інтер'єрів та екстер'єрів, наведення красномовних деталей і подробиць. Автор створює сюжет, розбудовує публіцистичний конфлікт, вдається до психологічного аналізу. Усе, що може наблизити героїв до читача, запліднити його авторським баченням подій і проблем, активно використовує нарисовець. Нарис споріднений з оповіданням і найближчий його родич. Часто нарисом називають оповідання, в основі якого лежить документальний сюжет. Жанр нарису, крім самостійного значення, відіграє величезну роль у справі літературного навчання, надзвичайно корисний для молодого письменника, який тільки-но пробує сили й вигострює перо.

Види нарису[ред. | ред. код]

  • портретний нарис — розповідь про людину, її життя, погляди;
  • проблемний нарис — автор насамперед аналізує важливу проблему в її проявах через дії людей. Тому людина залишається на другому плані.
  • науково-популярний нарис розповідає про наукову проблему глибоко й доказово, але доступно й популярно.
  • подорожній нарис — розповідь про подорож до визначних місць.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 13 січня 2013. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 13 січня 2013. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Михайлин І. Л. Основи журналістики: підручник.  К.: Центр навчальної літератури. — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]