Народная Воля (газета, Білорусь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Народная Воля

логотип
Країна  Білорусь
Тип тижневик
Мова білоруська, російська
Видавець УП «Народная Воля»
Формат А4

Засновано 1995
Редактор Середич Йосип Павловичd
Головний редактор Середич Йосип Павловичd
Ціна 2500 BYR
Головний офіс 220030, м. Мінськ, вул. Енгельса-34а
Наклад 27720
ISSN 2071-9647

nv-online.info

Народная Воля — білоруська громадсько-політична газета, видається з липня 1995 року білоруською і російською мовами. Головний редактор з моменту заснування — Йосип Середич. Шеф-редактор з 2003 року — Світлана Калінкіна.

Сайт газети було заблоковано у Білорусі з серпня по грудень 2022 року. У червні 2023 року Міністерство інформації Республіки Білорусь анулювало свідоцтво про реєстрацію «Народнай Волі» у зв'язку з тим, що вона не друкувалася протягом шести місяців поспіль[1].

Заборони та репресії[ред. | ред. код]

25 серпня 2020 року Білоруський дом друку відмовився друкувати свіжий номер «Народнай Волі» ніби через поломки верстата[2][3]. У ці ж терміни й з тієї ж причини не вийшли у світ три номери «Комсомольської правди в Білорусі[be]» і по номеру «БелГазети» та «Свободных новостей плюс» — всі чотири газети висвітлювали протести в Білорусі[4][5].

Після «Народна воля» друкувалася деякий час в Москві, але московська друкарня АТ «рос. Прайм принт Москва» розірвала договір з редакцією, і паперовий випуск газети припинився[6]. 13 листопада 2020 року весь наклад «Народної Волі» (друкувався в Росії) був вилучений з редакції невідомими людьми, що не пред'явили документів (імовірно силовики)[7]. Крім того, на «Народну Волю» подала в суд «Белпошта» за непостачання накладу[8].

Станом на січень 2021 року через відмови білоруських друкарень друкувати, а «Белпошти» та «Білсоюздруку[be-x-old]» поширювати, «Народная Воля» як і раніше не друкується[9][10].

Очікувалося, що з 2 квітня 2021 року поновиться видання газети в паперовому вигляді, але ВАТ «рос. Полиграфический комплекс», з якім редакція уклала договір в останній момент відмовилося друкувати тираж і повернула аванс, щоб, за словами його власників, не втратити бізнес: на московську друкарню «наїхали на дуже високому рівні»[6]. Газета виходить тільки в форматі .pdf[6].

У червні 2021 року зі факультету журналістики БДУ відрахували Глофіру Жук, так як дівчина не здала сесію, під час якої вона була за ґратами[11]. Як журналістка «Народної волі» в травні 2021 року його висвітлювала справу студентів і викладачів ВНЗ в Будинку правосуддя в Мінську, але за це її 29 травня затримали, звинуватили в несанкціонованому пікетуванні та засудили на 30 діб[12].

У 2021 році Белпошта за позовом про втрачену вигоду від нереалізованих накладів виграла суд у газети, яку перестали друкувати в Білорусі та Росії: економічний суд Мінська задовольнив вимоги на загальну суму більш ніж на 108000 BYN[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мининформ аннулировал регистрацию «Народнай волi» (рос.). Reform.by[be]. 16 червня 2023. 
  2. ЕЎРАРАДЫЁ (25 серпня 2020). Трэцяя газета не змагла надрукавацца ў "Беларускім доме друку" (біл.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 26 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2020. 
  3. ЕВРОРАДИО (25 серпня 2020). Третья газета не смогла напечататься в "Белорусском доме печати" (рос.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 26 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2020. 
  4. ЕЎРАРАДЫЁ (25 серпня 2020). "Беларускі дом друку" адмовіўся друкаваць і нумар "Свободных новостей" (біл.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 26 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2020. 
  5. ЕВРОРАДИО (25 серпня 2020). "Белорусский дом печати" отказался печатать и номер "Свободных новостей" (рос.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 26 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2020. 
  6. а б в «Наехали на очень высоком уровне»: московская типография сорвала выход свежего номера «Народной Воли» (рос.). Наша Ніва. 2 квітня 2021. Архів оригіналу за 4 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021. 
  7. Силовики изымают тираж «Народной воли» в редакции (рос.). Reform.by[be]. 13 листопада 2020. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021. 
  8. Власов, Дмитрий (4 січня 2021). «Сколько можно?» Как выживают негосударственные газеты (рос.). naviny.by. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021. 
  9. Печатную версию «Брестской газеты» постигла участь «Народной воли», «БелГазеты», «Свободных новостей Плюс». mediaiq.by (рос.). Брестская газета. 19 січня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021. 
  10. «Все типографии отказались печатать». «Брестская газета» приостанавливает выпуск бумажной версии (рос.). TUT.BY. 19 січня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021. 
  11. Журналістку Глафіру Жук адлічылі з факультэту журналістыкі БДУ (біл.). Білоруський партизан. 29 червня 2021. Архів оригіналу за 30 червня 2021. Процитовано 30 червня 2021. 
  12. Задержали в салоне красоты, всю камеру отправили в карцер. Журналистка Глафира Жук рассказала о 30 сутках на Окрестина (рос.). Наша Ніва. 28 червня 2021. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 30 червня 2021. 
  13. Без вины виноватые. «Белпочта» отсудила у «Народной воли» 100 тысяч рублей (рос.). ej.by. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]