Народна партія (Іспанія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Народна партія
ісп. Partido Popular
People's Party (Spain) Logo (2008-2015).svg
Голова партії: Маріано Рахой
Штаб-квартира: Мадрид
Дата заснування: 20 січня 1989
Членство у міжнародних організаціях Міжнародний демократичний союз
Центристський демократичний інтернаціонал
Європейська народна партія
Ідеологія: консерватизм
ліберальний консерватизм
християнська демократія
Кількість членів: 833 000 (2012)
Інтернет-сторінка: http://www.pp.es/

Народна партія (ісп. Partido Popular) — консервативна політична партія Іспанії. З'явилася 1989 після об'єднання Народного альянсу з Народно-демократичною партією і Ліберальною партією.

Одна з двох найбільших партій Іспанії поряд з Іспанською соціалістичною партією. Є правлячою в Іспанії з 2011 р. — прем'єр-міністр Маріано Рахой. Також є правлячою в 6 регіонах. Має 121 з 264 місць в сенаті і 186 місць з 350 місць в палаті представників.[1]

Позиціонує себе як фалангістська (була заснована колишніми членами Іспанської фаланги — єдиної партії при диктатурі Франциско Франко).

Частина Європейської народної партії, Міжнародного демократичного союзу.

1976-1989[ред.ред. код]

Народний альянс[ред.ред. код]

Альянс з'явився після об'єднання декількох дрібних консервативних партій деякі з яких мали на чолі колишніх міністрів уряду Франко:

  • Партія демократичних реформ на чолі з Мануєлем фрагою міністром інформації в 1962-1969, заступника прем'єр міністра і міністра внутряшніх справ 1975-1976.
  • Іспанський народний союз Мартінеса Круса — міністр планування розвитку в 1973-1974, і міністр освіти і науки між 1974 і 1976 .
  • Іспанська демократична партія на чолі з Федеріко Сілва Муньосом — міністр громадських робіт в 1965-1970.
  • Соціал-демократична партія, на чолі з Лусіно де ла Фуенте — міністр праці в 1969-1975, а також заступник прем'єр-міністра в 1974-1975 роках.
  • Народний соціальний союз (Генрі Томас де Карранса)
  • Іспанська Національна спілка на чолі з Гонсало Фернандесом де ла Мора — міністр громадських робіт в 1970-1974.
  • Ще деякі невеликі партії.

На виборах 1977 альянс отримав 8,2% голосів і 16 місць.

Демократична коаліція (1979)[ред.ред. код]

На виборах 1979 року Народний альянс формує демократичну коаліцію, а кандидатом в президенти стає Мануель Фрага. Але результати були гірші ніж в 1977 — 6% і 10 місць.

1979 року Мануель Фрага стає лідером партії.

Народна коаліція (1982)[ред.ред. код]

1982 аль'янс об'єднується з Народно-демократичною партією і Ліберальною партією. І стає опозиційною партією з 26% голосів і 107 місцями.

Народна партія (з 1989)[ред.ред. код]

Після відставки Мануель Фрага і послідовних перемог Іспанської соціалістичної партії на виборах 1982 і 1986 Народний альянс перебуває в кризі. Фрага знову очолює його і створює Народну партію. У квітні 1990 Хосе Марія Аснар став головою партії.

1996-2000[ред.ред. код]

На виборах 1996 партія перемагає і Аснар стає прем'єр-міністром Іспанії.

Уряд починає лібералізацію економіки. Намагається змінити закон про обмеження торгівлі прийнятий соціалістичним урядом. Зростає ВВП.

2000-2004[ред.ред. код]

Партія знову перемагає на виборах в 2000 році.

Збільшується кількість виплат жертвам тероризму. Збільшуються державні витрати на освіту. Приймаються нові заходи проти нелегальної еміграції, укладаються домовленості про репатріацію з африканськими країнами, збільшується кількість місць в притулках.

З 2004[ред.ред. код]

Після поразки на виборах і до 2011 перебувала в опозиції.

Представництво в парламенті (1977 — 2008)

З 2011[ред.ред. код]

На парламентських виборах 2011 р. набрала 44,62% ​​голосів виборців, завоювавши 186 місці в парламенті. Голова Народної партії Маріано Рахой очолив новий уряд.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]