Народний артист України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Народний артист України
Narodni artist.png
Країна Україна Україна
Тип почесне звання України
нагрудний знак
Кому вручається:
режисерам, артистам театрів, кіно, естради, цирку, професійних ансамблів та хорових колективів, диригентам оркестрів, композиторам, музикантам, дикторам телебачення і радіомовлення
Підстава
за видатну виконавську майстерність, створення високохудожніх образів, вистав, кінофільмів, що здобули міжнародне визнання, за особливі заслуги в розвитку вітчизняної культурно-мистецької спадщини.
Статус вручається
Нагородження
Засновано: 2000
Нагороджено:

:Категорія:Народні артисти України

 (717)
Черговість
Молодша нагорода Заслужений артист України
Відповідає Народний артист УРСР

CMNS: Народний артист України на Вікісховищі

Наро́дний арти́ст Украї́ни — державна нагорода України — почесне звання України, яке надається Президентом України відповідно до Закону України «Про державні нагороди України».

Згідно з Положенням про почесні звання України від 29 червня 2001 року, це звання присвоюється:

« режисерам, артистам театрів, кіно, естради, цирку, професійних ансамблів та хорових колективів, диригентам оркестрів, композиторам, музикантам, дикторам телебачення і радіомовлення за видатну виконавську майстерність, створення високохудожніх образів, вистав, кінофільмів, що здобули міжнародне визнання, за особливі заслуги в розвитку вітчизняної культурно-мистецької спадщини  »

Порядок надання[ред.ред. код]

Згідно з Законом про державні нагороди України, почесне звання «Народний артист України» може надаватися, як правило, не раніше ніж через десять років після надання почесного звання «Заслужений артист України»[1].

Особи, яких представляють до присвоєння почесного звання «Народний артист України», повинні мати вищу освіту на рівні спеціаліста або магістра.

Згідно з Наказом міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 29.11.2011 звання народного артиста прирівнюється до вченого звання професора, що враховується при розрахунку частки науково-педагогічних працівників з науковими ступенями та вченими званнями, які забезпечують викладання лекційних годин дисциплін навчального плану за напрямами підготовки і спеціальностями галузей знань 0202 «Мистецтво».[2]

Народний артист УРСР[ред.ред. код]

Нагрудний знак «Народний артист УРСР»

Історичним попередником звання народного артиста України було звання Народного артиста УРСР. Це звання було введено в Кодексі законів про народну освіту УСРР, затвердженим ВУЦВК 22.ХІ.1922 року (до 1937 — народний артист УСРР) одночасно зі званнями заслужений артист УСРР, заслужений художник УСРР, та народний художник УСРР. Аналогічні звання були встановлені і в інших республіках Радянського Союзу. Поновлено присудження звань 26 вересня 1944 року.

Критика[ред.ред. код]

Починаючи з 2005 року система почесних звань і особливо в галузі культури зазнає критики. Так, ще 2005 року Олег Скрипка відмовився від звання заслуженого артиста, мотивуючи відмову так:

« Я би відмінив всі ці звання антинародних артистів, які на 50 відсотків куплялися за гроші. Сьогодні ті достойні люди, які мають це звання, опинилися поряд з іншими людьми, які просто купили його за гроші, чи за якісь там концерти, чи за якісь там коврішки та бонуси. Це просто дискредитує звання такого артиста[3]  »

Журналіст Дмитро Лиховій у 2005 році так описував ситуацію зі званнями народного і заслуженого артистів:

« Після того, як Кучма стаханівськими темпами повідзначав таким чином усіх «восходящіх звьозд», починаючи від поп-бомби Ірини Білик (1996) та абсолютно безголосої Анжели Вербицької (1997), і закінчуючи апогеєм маразму — присвоєнням співачці-януковичевій активістці Могилі (Могилевській) Наталії Олексіївні «за вагомий особистий внесок у розвиток українського пісенного мистецтва» звання «народний артист України» — ці самі регалії втратили будь-яку значимість[4]  »

Активіст Дмитро Сінченко описує ситуацію станом на 2014 рік:

« Чому Бурмака має звання лише заслуженого, а Бучинська — народного? Чим «заслужений» Вакарчук гірший за «народну» Ані Лорак? Чим легендарний Вертинський гірший за якогось «народного» Свинарчука?

Аналізуючи ці списки, стає зрозуміло, що «народно-заслужені» звання надаються або за хабарі, або за чиєїсь родинно-дружньої «протекції», або як вияв суб'єктивних вподобань президента, як це сталось, наприклад, у випадку із маловідомим шансоньє Олегом Гаврилюком, нагородженим опальним Януковичем…[5]

 »

Міністр культури 2014 року Євген Нищук звернув увагу на жанровий аспект проблеми:

« Я вважаю, що шоу-бізнесу ці звання взагалі не потрібно давати. Коли, наприклад, пан Гаврилюк отримував за тюремний шансон народного артиста, безперечно, це викликало велике обурення.

[6]

 »

У 2015 році кількох народних артистів було запропоновано позбавити почесних звань через антиукраїнську позицію. Зокрема, на сайті петицій до Президента України було зареєстровано декілька петицій, в яких пропонувалося позбавити звання народного артиста Йосипа Кобзона, Володимира Бортка, Валерія Гергієва, Ігоря Крутого, Іллю Рєзніка[7], Володимира Данильця і Володимира Моїсеєнка (дуету «Кролики»[ru])[7][8], Кароліну Куєк (Ані Лорак), Таїсію Повалій[9][7].

3 вересня 2015 року народний депутат І. Мельничук зареєстрував Проект Закону про позбавлення проросійських та просепаратиських діячів культури України звання «Народний артист України», в якому пропонувалося позбавити звання Народного артиста України Ані Лорак, Таїсію Повалій, Йосипа Кобзона та Миколу Баскова. Проте, на думку Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, цей законопроект суперечить Конституції України, оскільки виходить за межі повноважень Верховної Ради[10].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Вишивка Це незавершена стаття про культуру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.