Народний комісаріат фінансів
Наро́дний комісаріа́т фіна́нсів (Наркомфі́н або НКФ) — центральний державний орган управління фінансами в радянських державах у 1917—1946 роках.
Наркомфін уходив до складу Тимчасового робітничого і селянського уряду Росії, утвореного «Декретом про заснування Ради Народних Комісарів», прийнятим II Всеросійським з'їздом Рад 26 жовтня (8 листопада) 1917 року[1]. Наркомат був покликаний забезпечувати проведення єдиної фінансової політики, а також здійснювати загальне керівництво в галузі організації фінансів у країні.
У 1925 році НКФ СРСР прийняв «Положення про зовнішній податковий нагляд», де визначалися права, обов'язки, завдання та функції фінансових інспекторів, їх помічників і фінансових агентів. На зовнішній податковий нагляд покладалося обстеження платників податків, вивчення джерел їхніх доходів, об'єктів оподаткування. Ведення окладного рахівництва (картки недоїмок, книги, звітні відомості та інше) передавалося касовим органам, а справляння платежів — податковим агентам.
У 1930 році податковий апарат Наркомфіну СРСР перевищив 17 тисяч осіб. З них половина працювала у фінансових органах, а решта входили до апарату зовнішнього податкового нагляду. Враховуючи, що до цього часу з «капіталістичним елементом» як у місті, так і на селі в основному було покінчено, податкова реформа 1930 року внесла зміни і в організацію податкового апарату[2]. Основною ланкою системи стала податкова інспекція — структурний підрозділ районних і міських фінансових відділів.
До керівних і контролюючих ланок належали податкові відділи крайових, обласних і міських (з районним поділом) фінансових органів, управління податків і зборів наркоматів фінансів союзних республік і Наркомату фінансів СРСР.
У 1932 році було закінчено будівництво гуртожитків для працівників наркомату (Будинок Наркомфіну[ru]).
Станом на 1942 рік у розпорядженні Наркомфіну перебували не тільки грошові кошти й дорогоцінні метали, а й такі екзотичні цінності, як радій[3].
Відповідно до закону від 15 березня 1946 року Наркомфін СРСР перетворено на Міністерство фінансів СРСР[4].
Народні комісари фінансів
[ред. | ред. код]| Народний комісар | Час роботи |
|---|---|
| Скворцов-Степанов Іван Іванович | 26 жовтня (8 листопада) 1917 року — 20 січня (2 лютого) 1918 року |
| Менжинський В'ячеслав Рудольфович | 20 січня (2 лютого) 1918 року — березень 1918 року |
| Гуковський Ісидор Еммануїлович | Березень 1918 року — 16 серпня 1918 року |
| Крестинський Микола Миколайович | 16 серпня 1918 року — жовтень 1922 року |
| Сокольников Григорій Якович | 1922—1926 |
| Брюханов Микола Павлович | 1926—1930 |
| Гринько Григорій Федорович | 1930—1937 |
| Чубар Влас Якович | 1937—1938 |
| Звєрєв Арсеній Григорович | 1938—1946 |
- ↑ Декрет об учреждении Совета Народных Комиссаров. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 1 листопада 2014.
- ↑ Tamilina, Larysa (2016). Особливості Механізму Оподаткування Державної Промисловості На Новому Етапі Розвитку Економіки (1930 – 1931)[Specificities of industrial taxation in the 1930 – 1931]. MPRA Paper (англ.).
- ↑ Распоряжение ГКО от 28 сентября 1942 года № ГКО-2352сс «Об организации работ по урану»
- ↑ О преобразовании Совета народных комиссаров СССР в Совет министров СССР и Советов народных комиссаров союзных и автономных республик — в Советы министров союзных и автономных республик. // Ведомости Верховного совета СССР, 1946 г., № 10
