Народний рух (Німеччина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Народний рух (нім. Völkische Bewegung, Фелкіше) — націоналістичний, а також расистський рух, політична ідеологія, поширені в Німеччині кінця XIX — початку XX століття. Рух використовував ідеї вчення аріософії, введеного Гвідо фон Лістом, поєднуючись з ідеями пангерманізму, націоналістичного романтизму та соціал-дарвінізму. У фелькіше входили різні групи об'єднань.

Провідну роль у створенні ідей фелькіше грали твори Гвідо фон Ліста та Йорга Ланца фон Лібенфельса. Великий вплив на формування фелькіше як єдиного руху справили ідеї Германа Вірта.

« Аріософи, які почали свою діяльність в Відні, незадовго до Першої світової війни, з'єднали народницький (volkisch) німецький націоналізм та расизм з окультними ідеями, позиченими з теософії Олени Блаватської — з метою передбачення і виправдання майбутньої ери німецького світового порядку.[1] «

У січні 1902 року Теодором Фрічем у Лейпцигу було організовано видавництво, що випускало антисемітський журнал «Молот» (нім. "Der Hammer"). Подібний журнал Ostara організував Ланц, який у своєму маніфесті проголосив, що Ostara — це

« перший та єдиний расово-економічний журнал, який намірений практично використовувати антропологічні дані для того, щоб науковим чином перешкодити повстанню нижчих рас та захистити благородство раси європейської.[1] «

Подальшим кроком стало створення 1912 року «Імперського союзу „Молот“» (нім. Reichshammerbund) — організації, що об'єднала всі групи "Молот". Було також створено підпільну організацію — «Німецький орден» (нім. Germanenorden), подібна до неї за ідеологією та організаційною структурою і зіграла роль у становленні доктрини націонал-соціалізму.

У 1919 році Макс Бем спільно з Генріхом фон Гляйхеном і Артуром Меллером заснував фелькіш-національний «Червневий клуб» (дискусійний майданчик молодоконсерваторів ).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Stefan Breuer[en]: Grundpositionen der deutschen Rechten 1871—1945. Edition Diskord, Tübingen 1999, ISBN 3-89295-666-9 (Historische Einführungen 2).
  • Stefan Breuer: Ordnungen der Ungleichheit — die deutsche Rechte im Widerstreit ihrer Ideen 1871—1945. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2001, ISBN 3-534-15575-0.
  • Stefan Breuer: Die Völkischen in Deutschland. Kaiserreich und Weimarer Republik. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2008, ISBN 978-3-534-21354-2.
  • Kai Buchholz, Rita Latocha, Hilke Peckmann, Klaus Wolbert (Hrsg.): Die Lebensreform. Entwürfe zur Neugestaltung von Leben und Kunst um 1900. 2 Bände, Hausser, Darmstadt 2001, ISBN 3-89552-080-2.
  • Hubert Cancik[de], Uwe Puschner (Hrsg.): Antisemitismus, Paganismus, Völkische Religion. Anti-semitism, paganism, voelkish religion. Saur, München 2004, ISBN 3-598-11458-3.
  • Dohe, Carrie b. Jung’s Wandering Archetype: Race and Religion in Analytical Psychology. London: Routledge, 2016.
  • Michael Fahlbusch, Ingo Haar, Alexander Pinwinkler (Hrsg.): Handbuch der völkischen Wissenschaften. Akteure, Netzwerke, Forschungsprogramme. Unter Mitarbeit v. David Hamann, 2 Bd., Berlin 2017, ISBN 978-3-11-042989-3.
  • Marie-Luise Heuser[de]: Was Grün begann endete blutigrot. Von der Naturromantik zu den Reagrarisierungs- und Entvölkerungsplänen der SA und SS. // Dieter Hassenpflug (Hrsg.): Industrialismus und Ökoromantik. Geschichte und Perspektiven der Ökologisierung. Wiesbaden 1991, ISBN 978-3-8244-4077-1, S. 43-62.
  • Diethart Kerbs[de], Jürgen Reulecke[de] (Hrsg.): Handbuch der deutschen Reformbewegungen 1880—1933. Hammer, Wuppertal 1998, ISBN 3-87294-787-7.
  • Ilse Korotin, Volker Eickhoff (Hrsg.): Sehnsucht nach Schicksal und Tiefe. Der Geist der Konservativen Revolution. Picus-Verlag, Wien 1997.
  • Julian Köck: Die Geschichte hat immer Recht. Die Völkische Bewegung im Spiegel ihrer Geschichtsbilder. Campus-Verlag, Frankfurt am Main 2015, ISBN 978-3-593-50478-0.
  • Kurlander, E. «The Rise of Völkisch-Nationalism and the Decline of German Liberalism: A Comparison of Liberal Political Cultures in Schleswig-Holstein and Silesia 1912—1924» // European Review of History. 2002. 9(1): 23-36. Abstract
  • Mosse, George L. The Crisis of German Ideology: Intellectual Origins Of The Third Reich. New York: Grosset & Dunlap, 1964.
  • Uwe Puschner[de]: Völkische Bewegung. In: Deutsche Geschichte im 20. Jahrhundert. Herausgegeben von Axel Schildt[de], München 2005, S. 383 f.
  • Uwe Puschner[de]: Die völkische Bewegung im wilhelminischen Kaiserreich. Sprache — Rasse — Religion. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2001, ISBN 3-534-15052-X.
  • Uwe Puschner[de], Georg Ulrich Großmann (Hrsg.): Völkisch und national. Zur Aktualität alter Denkmuster im 21. Jahrhundert. (=Wissenschaftliche Beibände zum Anzeiger des Germanischen Nationalmuseums 29) Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2009, ISBN 3-534-20040-3.
  • Uwe Puschner[de], Walter Schmitz[de], Justus H. Ulbricht (Hrsg.): Handbuch zur «Völkischen Bewegung» 1871—1918. Saur, München 1999, ISBN 3-598-11421-4.
  • Uwe Puschner[de], Clemens Vollnhals[de] (Hrsg.): Die völkisch-religiöse Bewegung im Nationalsozialismus. Eine Beziehungs- und Konfliktgeschichte (= Schriften des Hannah-Arendt-Instituts für Totalitarismusforschung. Bd. 47). Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2012, ISBN 978-3-525-36996-8.
  • Religion, «religiosités» et politique dans les extrêmes droites allemandes de 1870 à 1933. Revue d’Allemagne 32, 2000, S. 163—356.
  • Stefanie von Schnurbein[de], Justus H. Ulbricht[de] (Hrsg.): Völkische Religion und Krisen der Moderne. Entwürfe «arteigener» Glaubenssysteme seit der Jahrhundertwende. Königshausen & Neumann, Würzburg 2001, ISBN 3-8260-2160-6.
  • Stern, Fritz. The Politics Of Cultural Despair: A Study In The Rise Of The Germanic Ideology. Berkeley: University of California Press, 1961, 1963.
  1. а б Гудрик-Кларк Н. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-87849-161-3.