Нарсе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нарсе
NarsehCoinHistoryofIran.jpg
Народився між 228 та 233
Помер 302
Поховання Накш-і-Рустам
Громадянство (підданство) Держава Сасанідів
Національність перс
Ім'я при народженні نرسه
Титул шахиншах
Посада Шихиншах імперії Сасанідів[d]
Термін 293—302
Попередник Бахрам III
Наступник Ормізд II
Конфесія зороастризм
Батько Шапур I
Мати Гавардазад
Рід Сасаніди
Брати, сестри Бахрам I, Ормізд I і Міріан III
Діти 2 сина і 1 донька
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Нарсе I (*між 228 та 233 — 302) — шахиншах Ірану в 293-302. Ім'я з давньопереської мови перекладається як «чоловіча слава».

Життєпис[ред.ред. код]

На чолі сатрапій[ред.ред. код]

Походив з династії Сасанідів. Син Шапура I, шахиншаха Ірану. Народився між 228 та 233. Про молоді роки нічого невідомо. За правління свого батька у 250-260-х послідовно обіймав посади сатрапа Сінда, Сістана, Турана (сучасний північно-західний Пакистан)

У 273 призначено саотрапом Вірменії. На цій посаді перебував до 286, коли почалася війна Ірану з Римською імперією. Водночас у Вірменії повстав Тірдат Аршакид, але Нарсе не змін нічого протидіяти, зазнавши поразок у двох битвах. В результаті Вірменію було втрачено.

В подальшому можливо обіймав посади сатрапа в Антопатені чи Месопотамії, за іншою версією знову було призначено сатрапом Турану. Після смерті шаха Бахрама II став готуватися до захоплення влади. Цьому сприяло невдоволення частиною знаті та деякими зороастрійськими жерцями молодим шахом Бахрамом III. З рештою Нарсе вчинив заколот, на чолі війська рушив на Ктесифон, де повалив шахі-ін-шаха, знищивши своїх ворогів серед знаті. Після цього Нарсе було оголошено новим володарем Сасанідської держави.

Шахиншах[ред.ред. код]

Для внутрішнього спокою відмовився від жорсткого сповідування зороастризму, скасував усі накази попередників щодо переслідування християнства і маніхейства, забезпечивши релігійним мир у державі.

Виявив значну зовнішню активність, намагаючись відновити втрачені землі. Тому вже у 293 розпочав підготовку до війни з Римською імперією, при цьому у 293-294 направляв імператору Діоклетіану посольства з багатими подарунками з метою приспати пильність.

У 296 Нарсе вдерся до Вірменії з метою заново оволодіти цією країною. В результаті рішучих дій Персія знову захопила Вірменію та Північну Меспотамію, завдавши поразки римлянам у битві при Каллінікі. Але вже у 297 у битві при Саталі шах Нарсе зазнав нищівної поразки, втративши скарбницю, весь свій табір, дружину, сестру та декількох дітей полоненими. Після римські війська знову захопили північну Месоптамію, а у Вірменії відновили владу царя Тірдата III.

З огляду на складну ситуацію Нарсе уклав мирний договір з Римською імперією в Нісібісі, за яким остаточно поступався Північною Месоптамією (тут римляни створили провінцію Ассирію), Вірменія розширювала свої межі та звільнялася з під влади Персії, незалежним ставало Іберійське царство.

Невдовзі після цього шах Нарсе помер у 302. Йому спадкував син Ормізд II.

Родина[ред.ред. код]

  • Ормізд II, шах Ірану в 302—309
  • Пероз, сатрап Сістану у 300—325
  • Ормізд-Доухтак

Джерела[ред.ред. код]

  • Ursula Weber: Narseh, König der Könige von Ērān und Anērān. In: Iranica Antiqua 47 (2012), S. 153—302.


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.