Наручники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сучасні наручники

Нару́чники, кайданки — пристрій у вигляді двох кілець із замками (браслетів), які з'єднані між собою ланцюгом, який використовується органами охорони порядку або військовими для обмеження свободи дій затриманого. Наручники надіваються на кисті рук і в тій чи іншій мірі позбавляють затриманого свободи рухів.

Розвиток конструкцій наручників дуже своєрідне, і пов'язано перш за все з рівнем металообробки (як основний матеріал виготовлення наручників). Так само, в конструкції наручників простежується і національна особливість країни виробника. Перші наручники з'явилися на початку 16 століття. Вони представляли собою браслети, з'єднані між собою, схожі на ті, що ми бачимо сьогодні. Браслет представляв собою кільце з рухливою частиною лише в одній з чотирьох сторін браслета, що робило такі наручники незручними у використанні. До того ж в них не ругулювався розмір. Наручники такого типу називалися "Darby", їх виробляла британська фірма "Hiatt". Не дивлячись на те, що в середині 19 століття з'явилися "Darby" з регульованими дужками, в оперативній обстановці користуватися ними було не набагато зручніше.

Більш досконалі - типу "Tower" та "Bean" були винайдені у Америці. Вони представляли собою моделі, де дужки могли регулюватися у більш широких межах.

І лише у 1912 році в історії наручників сталася революція. Їх запатентувала компанія "Peerless". Тепер вони нагадували сучасні наручники, а не важкі, незграбні механізми. Доречі з 1912 року конкретних змін у наручниках майже не відбувалося.

В Україні виробництвом наручників для потреб органів охорони порядку займається  завод „Форт“ з 1992 року. Виробляються дві модифікації: БРМ - 92 та БРМ шарнірна версія.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]