Наручники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сучасні наручники Hiatt 2010
Наручники "старого типу" Hiatt 104 "Darby"

Нару́чники, кайда́нки — пристрій у вигляді двох кілець із замками (браслетів), які з'єднані між собою коротким ланцюгом, який використовується органами охорони порядку або військовими для обмеження свободи дій затриманого. Наручники надягають на кисті рук і в тій чи іншій мірі позбавляють затриманого свободи рухів.

Розвиток конструкції наручників дуже своєрідне, і пов'язано перш за все з рівнем металообробки (як основний матеріал виготовлення наручників). Так само, в конструкції наручників простежується і національна особливість країни виробника.

Історія розвитку[ред.ред. код]

Перші наручники з'явилися на початку 19 століття. Вони представляли собою з'єднані браслети, схожі на ті, що ми бачимо сьогодні. Браслет представляв собою металеве кільце (дужку) із замком, в якому клямка автоматично замикалась при закритті браслета. Наручники такого типу називалися "Darby" (англ. кайданки), їх виробляла британська компанія "Hiatt". Сама клямка розміщалася в циліндричному замку та мала гвинтову різьбу, на яку накручувався ключ, щоб замок відкрився. Такий замок неможливо було відкрити підручними засобами, тому такі наручники у плані надійності не мали собі рівних. Але вони мали один великий недолік - в них не регулювався розмір, тому і не підходили на всі руки. Незважаючи на те, що в середині 19 століття з'явилися модифікація "Darby" з регульованими дужками, в оперативній обстановці користуватися ними було не набагато зручніше. Попри це, такі наручники залишались "світовим стандартом" понад 200 років. Зараз вони досі стоять на озброєнні поліції Індії та Пакистану.

Але під кінець 19 століття з'являються більш досконалі конструкції різних компанії, які по - своєму підходять до способу обмеження свободи дій. Одні з найкращих та досконалих на той час, наручники типу "Tower" та "Bean" були винайдені у Америці. Вони представляли собою моделі, в яких дужки могли регулюватися у більш широких межах, аніж в "Darby". Але ні одна з компаній не могла вирішити одну з головних проблем - щоб застосувати наручники, треба було постійно тримати їх відкритими, щоб додавало габаритів при носінні наручників поліцейським.

Але, нарешті, у 1912 році в історії наручників сталася революція. Їх запатентувала американська компанія "Peerless". Конструкція браслета зазнала змін і тепер дужка могла провертатися наскрізь на 360°. Так відпала потреба носити наручники відкритими. Конструкція була настільки успішною, що з 1912 року конкретних змін у наручниках майже не відбувалося. Така конструкція зараз є типовою і всі виробники наручників дотримуються цих "стандартів". Також, завдяки такій побудові сучасні наручники виготовляються методом штампування , на відміну від "старих", які виготовлялися методом кування.

В Україні виробництвом наручників для потреб органів охорони порядку займається  КП НВО «Форт» з 1992 року. Виробляються дві модифікації: БРМ-92 та БРМ "шарнірна версія". Наручники українського виробництва знаходять використання і за кордоном.

Конструкція[ред.ред. код]

Наручники складаються з:[ред.ред. код]

  • Корпусу замку, який переходить у верхню дужку
  • Нижньої дужки із зубчатим сектором
  • Фіксатора, який розміщується у корпусі
  • Ланцюга з сережками (шарнірами) на кінцях
  • Ключа, для відкриття замку

Способи з'єднання браслетів між собою:[ред.ред. код]

  • Ланцюгом - браслети з'єднані коротким ланцюгом. Найбільш поширений тип наручників
  • Шарніром - браслети з'єднуються за допомогою шарніру (на зразок дверної петлі). При такій конструкції наручники можуть складатися тільки в одну сторону
  • Жорстке з'єднання - наручники жорстко з'єднані між собою. Дають найменше свободи рухів.

Інші типи наручників:[ред.ред. код]

  • Пальцеві наручники - одягаються на великі пальці рук, позбавляючи можливості відкрити звичайні наручники підручними засобами
  • Пластикові наручники - повністю зроблені з пластику. Використовуються поліцією та військовими для масового затримання підозрюваних

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]