Наручники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сучасні наручники Hiatt 2010
Наручники "старого типу" Hiatt 104 "Darby"

Нару́чники, кайдáнки — пристрій у вигляді двох кілець із замками (браслетів), які з'єднані між собою коротким ланцюгом, який використовується органами охорони порядку або військовими для обмеження свободи дій затриманого. Наручники надягають на кисті рук і в тій чи іншій мірі позбавляють затриманого свободи рухів.

Розвиток конструкції наручників дуже своєрідне, і пов'язано перш за все з рівнем металообробки (як основний матеріал виготовлення наручників). Так само, в конструкції наручників простежується і національна особливість країни виробника.

Історія розвитку[ред.ред. код]

Перші наручники з'явилися на початку 19 століття. Вони представляли собою з'єднані браслети, схожі на ті, що ми бачимо сьогодні. Браслет представляв собою металеве кільце (дужку) із замком, в якому клямка автоматично замикалась при закритті браслета. Наручники такого типу називалися "Darby" (англ. кайданки), їх виробляла британска компанія "Hiatt".Сама клямка розміщалася в циліндричному замку та мала гвинтову різьбу, на яку накручувався ключ, щоб замок відкрився. Такий замок неможливо було відкрити підручними засобами, тому такі наручники у плані надійності не мали собі рівних. Але вони мали один великий недолік - в них не регулювався розмір, тому і не підходили на всі руки. Незважаючи на те, що в середині 19 століття з'явилися модифікація "Darby" з регульованими дужками, в оперативній обстановці користуватися ними було не набагато зручніше. Попри це, такі наручники залишались у якості "світового стандарту" понад 200 років. Зараз вони досі стоять на озброєнні поліції Індії та Пакистану.

Але під кінець 19 століття з'являються більш досконалі конструкції різних компанії, які по - своєму підходять способу обмеження свободи дій. Одні із самих кращих та досконалих на той час, наручники типу "Tower" та "Bean" були винайдені у Америці. Вони представляли собою моделі, в яких дужки могли регулюватися у більш широких межах, аніж в "Darby". Але ні одна з компаній не могла вирішити одну з головних проблем - щоб застосувати наручники, треба було постійно тримати їх відкритими, щоб додавало габаритів при носінні наручників поліцейським.

Але, нарешті, у 1912 році в історії наручників сталася революція. Їх запатентувала американська компанія "Peerless". Конструкція браслета зазнала змін і тепер дужка могла провертатися наскрізь на 360°. Так відпала потреба носити наручники відкритими. Конструкція була настільки успішною, що з 1912 року конкретних змін у наручниках майже не відбувалося. Така конструкція зараз є типовою і всі виробники наручників дотримуються цих "стандартів". Також, завдяки такій побудові сучасні наручники виготовляються методом штампування , на відміну від "старих", які виготовлялися методом кування.

В Україні виробництвом наручників для потреб органів охорони порядку займається  КП НВО «Форт» з 1992 року. Виробляються дві модифікації: БРМ - 92 та БРМ "шарнірна версія". Наручники українського виробництва знаходять використання і за кордоном.

Конструкція[ред.ред. код]

Наручники складаються з:[ред.ред. код]

  • Корпусу замку, який переходить у верхню дужку
  • Нижньої дужки із зубчатим сектором
  • Фіксатора, який розміщується у корпусі
  • Ланцюга с сережками (шарнірами) на кінцях
  • Ключа, для відкриття замку

Способи з'єднання браслетів між собою:[ред.ред. код]

  • Ланцюгом - браслети з'єднані коротким ланцюгом. Найбільш поширений тип наручників
  • Шарніром - браслети з'єднуються за допомогою шарніру (на зразок дверної петлі). При такій конструкції наручники можуть складатися тільки в одну сторону
  • Жорстке з'єднання - наручники жорстко з'єднані між собою. Дають найменше свободи рухів

Інші типи наручників:[ред.ред. код]

  • Пальцеві наручники - одягаються на великі пальці рук, позбавляючи можливості відкрити звичайні наручники підручними зазобами
  • Пластикові наручники - повністю зроблені з пластику. Використовуються поліцією та військовими для масового затримання підозрюваних

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]