Алієв Наріман Рідьванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Наріман Алієв)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наріман Рідьванович Алієв
Nariman Ridvan Oglu
Дата народження 15 грудня 1992(1992-12-15) (31 рік)
Місце народження Петрівка, Курманський район, Автономна Республіка Крим, Україна
Національність кримський татарин
Громадянство Україна Україна
Конфесія Іслам
Професія кінорежисер, сценарист
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (2014)
Роки активності 2013 — дотепер
Напрям ігрове кіно
Член у Європейська кіноакадемія[2]
IMDb ID 5854210
Автограф
Нагороди та премії
Заслужений діяч мистецтв України[1]
«Золота дзиґа» (2020)
"Кіноколо (2019)
Алієв Наріман Рідьванович у Вікісховищі

Наріма́н Рідьва́нович Алі́єв (крим. Nariman Ridvan oğlu Aliyev; нар. 15 грудня 1992(19921215), Петрівка, АР Крим, Україна) — український режисер та сценарист кримськотатарського походження. Лауреат премії кінокритиків «Кіноколо» 2019 року (найкращий режисер і найкращий фільм). Ведучий й водночас творець подкастів Mincultpryvit та Bromance podcast.

Роботи режисера були представлені на головних фестивалях України (на Одеському міжнародному кінофестивалі, Wiz-Art, кінофестивалі «Молодості»).

Заслужений діяч мистецтв України (2020)[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Наріман Алієв народився у селі Петрівка Красногвардійського району АР Крим, 15 грудня 1992 року.

Наріман Алієв (перший ліворуч), Ахтем Сеїтаблаєв, Ремзі Білялов та Володимир Яценко під час презентації фільму «Додому» на 10-му Одеському МКФ 14 липня 2019 року

У 2009 році закінчив Петрівську ЗОШ I—III ступенів № 1.

У 2013 році отримав диплом бакалавра з режисури телебачення та кіно у ПВНЗ «Інститут екранних мистецтв». Майстерня Олега Фіалко.

У 2014 році отримав диплом спеціаліста з режисури телебачення у КНУТКіТ ім І. К. Карпенко-Карого.

У 2016 році номінувався на Кришталевого ведмедя Берлінського міжнародного кінофестивалю за свій короткометражний фільм «Без Тебе»[4].

Член Української кіноакадемії з 2017 року[5].

Член Європейської кіноакадемії з 2019 року[6].

Член Громадської ради Українського оскарівського комітету з 2019 року[7].

Дебютний повнометражний фільм Нарімана Алієва «Додому» (2019) було відібрано до конкурсної програми «Особливий погляд» 72-го Каннського міжнародному кінофестивалю[8].

Головну роль у цій стрічці, зокрема, отримав актор та режисер Ахтем Сеїтаблаєв. Концепція насамперед мала вигляд road-movie про Батьківщину творця задуму[9]. Продюсер фільму — Володимир Яценко.[10] Мотивація Нарімана Алієва полягає у створенні нового українського кіно. Також дана стрічка була вибрана як український претендент на премію «Оскар».

Зараз режисер активно займається над створенням та популяризацією нового проєкту під назвою «Орталан» (ORTALAN), з дотичною тематикою до кримськотатарської історії.[11]

Зацікавлення режисера полягають найперше у висвітленні родинних стосунків, лінія батьки-діти[12].

Після повномасштабного вторгнення[ред. | ред. код]

24 лютого 2022 року Наріман зустрів перебуваючи у Львові. З перших днів вторгнення долучився до зборів коштів на гуманітарні потреби.[13]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Фільм Виступав у ролі: Примітки Оригінальна назва
Режисера Сценариста Продюсера Оператора Монтажера Актора
2013 Повернутись зі світанком Так Так Так Так Так Короткометражний фільм крим. Tan Atqanda Qaytmaq
2013 Діма Так Так Короткометражний фільм
2014 Тебе кохаю Так Так Так Так Так Короткометражний фільм крим. Seni Sevem
2014 Чорний Так Короткометражний фільм азер. Qara
2014 Син Так Короткометражний фільм
2016 Без тебе Так Так Так Так Так Короткометражний фільм крим. Sensiz
2016 Кров Так Короткометражний фільм
2017 Live Photo Так Короткометражний фільм
2017 Марія Так Короткометражний фільм
2019 Додому Так Так Повнометражний фільм крим. Evge
невідомо Комунальне чтиво написане криво Так Короткометражний фільм

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • У своїх короткометражних фільмах працював лише з непрофесійними акторами, переважна кількість із яких є родичами режисера[14].
  • Батьки Рідьван Алієв та Гульжиян Алієва є також продюсерами усіх короткометражних стрічок режисера[15].
  • Три короткометражні фільми режисера «Повернутись зі світанком», «Тебе кохаю» та «Без тебе» є частинами трилогії «Кримські історії»[16].
  • Короткометражний фільм «Без тебе» присвячений рідному брату режисера Ерфану Селімову, який загинув в автокатастрофі у 2010 році[17].
  • Прихильник таких режисерів, як Жан-Люк Годар та Вуді Аллен[14].
  • Найвищими цінностями є насамперед сімейні відносини[18].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ президента України 254—2020. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 28 червня 2020. 
  2. Бюро української кіножурналістики
  3. Указ Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  4. Короткометражку Sensiz покажуть у Берліні. [Архівовано 13 липня 2016 у Wayback Machine.] «День». 20 січня 2016. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 20 січня 2016.
  5. Список членів Української Кіноакадемії. Архів оригіналу за 24 березня 2019. 
  6. Сергій Васильєв. Наріман Алієв став членом Європейської кіноакадемії. БУК. 01.06.2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 02.06.2019. 
  7. У Держкіно повідомили про початок формування Українського Оскарівського комітету. detector.media (укр.). 10 лютого 2019. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019. 
  8. Український фільм «Додому» візьме участь у конкурсі Каннського кінофестивалю. Детектор медіа. 18.04.2019. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18.04.2019. 
  9. Нариман Алиев — Forbes.ua. forbes.ua (рос.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 21 травня 2022. 
  10. Участник Берлинале Нариман Алиев снимет новую историю о крымских татарах. Без Табу (англ.). 3 листопада 2017. Процитовано 1 липня 2023. 
  11. Нариман Алиев начал работу над новым фильмом – ORTALAN. 24 Канал (рос.). 30 вересня 2021. Процитовано 1 липня 2023. 
  12. Режиссер Нариман Алиев: О нас за границей знают не больше, чем мы о Венесуэле или Сирии. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 21 травня 2022. 
  13. Наріман Алієв: благодійні покази, аукціони й пісні Іво Бобула за донат на ЗСУ • Ukraїner (uk-UA), процитовано 1 липня 2023 
  14. а б Нариман Алиев: «Наибольший спрос на фильмы с украинскими реалиями». Процитовано 14 липня 2016. 
  15. «Якщо Ви уважно подивитеся титри, то побачите в кожному фільмі в графі „продюсери“ одні й ті ж прізвища — це мої батьки» [Архівовано 24 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Крим SOS. 10 лютого, 2016.
  16. У Києві презентували сагу кримськотатарського режисера «Кримські історії». Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 14 липня 2016. 
  17. Нариман Алиев: Участие моего фильма в Берлинале – приятная неожиданность (ru-RU). Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 14 липня 2016. 
  18. Vogue.ua. Режиссер Нариман Алиев о дебютном фильме "Додому", "Оскаре" и семейных ценностях. Vogue UA. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 21 травня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]