Населення Бангладеш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Банґладеш M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 168,957 млн осіб
Густота 1236,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,46 ‰
Природний рух
Природний приріст 1,6 %
Народжуваність 21,14 ‰
Смертність 5,61 ‰
Смертність немовлят 44,09 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 31,62 %
 • 15–64 років 63,25 %
 • старіші за 65 років 5,13 %
Середня тривалість життя 70,94 року
 • чоловіків 69,02 року
 • жінок 72,94 року
Статева структура
загалом 0,95 чол./жін.
при народженні 1,04 чол./жін.
до 15 років 1,03 чол./жін.
15–64 років 0,98 чол./жін.
після 65 років 0,97 чол./жін.
Етнічні групи
Нація бангладешці
Найбільший етнос бенгальці
Мови
Офіційна бенгальська (бангала)

Населення Банґладеш. Чисельність населення країни 2015 року становила 168,957 млн осіб (9-те місце у світі)[1]. Чисельність банґладешців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 21,14 ‰ (76-те місце у світі), смертність — 5,61 ‰ (174-те місце у світі), природний приріст — 1,6 % (75-те місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Банґладеш, станом на 2015 рік, дорівнює 21,14 ‰ (76-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,4 дитини на одну жінку (82-ге місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 61,2 % (станом на 2011 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 18,1 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Банґладеш 2015 року становила 5,61 ‰ (174-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,6 % (75-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Банґладеш, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Банґладеш становить 26,3 року (155-те місце у світі): для чоловіків — 25,6, для жінок — 26,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 70,94 року (151-ше місце у світі), для чоловіків — 69,02 року, для жінок — 72,94 року[1].

Вікова структура населення Банґладеш, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 31,62 % (27 115 731 чоловік, 26 311 130 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 18,86 % (14 976 910 чоловіків, 16 880 807 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 38,27 % (30 608 224 чоловіка, 34 053 744 жінки);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 6,12 % (5 196 932 чоловіка, 5 150 199 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 5,13 % (4 258 664 чоловіка, 4 405 404 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 23,8 року, жінки — 16,0 року, загалом — 19,9 року (дані за 2011 рік)[2].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 1236,8 особи/км² (10-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Бангладеш

Банґладеш середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 34,3 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,55 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Дакка (столиця) — 17,598 млн осіб, Читтаґонґ — 4,539 млн осіб, Кхулна — 1,022 млн осіб, Раджшахі — 844,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень імміграції 2015 року становив 0,46 ‰ (72-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 231,9 тис. біженців з М'янми[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 426 тис. внутрішньо переміщених осіб, жертв криміналу, порушень прав людини, релігійних переслідувань, стихійних лих[1].

Банґладеш є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2011 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
бенгальці
  
98%
інші
  
1.1%
Докладніше: Народи Бангладеш

Головні етноси країни: бенгальці — 98 %, інші — 1,1 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1]. Уряд Банґладеш, згідно з законом 2010 року про культурні засади для малих антропологічних груп, визнає 27 етнічних груп, що утворюють бангладеську націю. У той самий час етнографи розглядають мінімум 75 народів і народностей, що мешкають на території держави. Така розбіжність офіційної статистики з реальним станом речей сильно ускладнює дослідження етнографічної картини в державі.

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Мови[ред. | ред. код]

Мови Банґладеш (2011 рік)[1]
Мова: Відсоток:
бенгальська
  
98.8%
інші
  
1.2%
Докладніше: Мови Бангладеш

Офіційна мова[4]: бенгальська (бангала), нею розмовляють 98,8 % населення держави (дані 2011 року).

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Банґладеш (2013 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
89.1%
індуїсти
  
10%
інші
  
0.9%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 89,1 %, індуїзм — 10 %, інші — 0,9 % (буддизм, християнство) (станом на 2013 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта в Бангладеш

Рівень письменності 2015 року становив 61,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 64,6 % — серед чоловіків, 58,5 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2 % ВВП країни, станом на 2013 рік (161-ше місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 10 років, для хлопців — до 10 років, для дівчат — до 10 років (станом на 2011 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,36 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 2,8 % ВВП країни (169-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 44,09 ‰ (46-те місце у світі); хлопчиків — 46,56 ‰, дівчаток — 41,53 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 176 випадків на 100 тис. народжень (49-те місце у світі)[1].

Банґладеш входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А і Е, черевний тиф, гарячка денге, малярія, у деяких районах високий ризик зараження на лептоспіроз і сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 8,9 тис. хворих на СНІД (96-те місце в світі), це 0,01 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (130-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 700 осіб (75-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 3,3 % (190-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 32,6 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 86,5 % населення в містах і 87 % в сільській місцевості; загалом 86,9 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 57,7 %, в сільській місцевості — 62,1 %, загалом по країні — 60,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2008 рік, дорівнює 35,87 км³ на рік, або 238,3 тонни на одного мешканця на рік: з яких 10 % припадає на побутові, 2 % — на промислові, 88 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 52,5 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 44,9 %; частка осіб похилого віку — 7,6 %, або 13,2 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 31,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає таким чином: нижній дециль — 4 %, верхній дециль — 27 % (станом на 2010 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 60,3 млн осіб не має доступу до електромереж; 60 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 90 %, у сільській місцевості — 49 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 24,33 млн унікальних інтернет-користувачів (42-ге місце у світі), що становило 14,4 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 81,95 млн осіб (7-ме місце у світі)[1]. Країна є основним постачальником трудових ресурсів до аравійських країн (Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Оман, Катар) і Малайзії. Грошові перекази заробітчан (15 млрд доларів США на рік) становлять 8 % ВВП країни. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 47 %; промисловість і будівництво — 13 %; сфера послуг — 40 % (станом на 2010 рік)[1]. 4,485 млн дітей у віці від 5 до 14 років (13 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 4,9 % працездатного населення, 2014 року — 5 % (50-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 8,7 %, серед юнаків — 8,3 %, серед дівчат — 9,2 % (105-те місце у світі)[1]. Близько 40 % населення зайняті на тимчасових і спорадичних роботах (до декількох годин на тиждень), рівень оплати праці низький.

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Транзитна країна для нелегальних наркотиків до сусідніх країн[1].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Банґладеш докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[5][6].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,9 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Переписи населення Банґладеш
Рік Населення Зміна
1901 28 928 000
1911 31 555 000 +9.1%
1921 33 255 000 +5.4%
1931 35 602 000 +7.1%
1941 41 997 000 +18.0%
1951 41 932 000 −0.2%
1961 50 840 000 +21.2%
1974 71 479 000 +40.6%
1981 87 120 000 +21.9%
1991 106 313 000 +22.0%
2001 124 355 000 +17.0%
2011 142 319 000 +14.4%
Джерело: Дані офіційних переписів[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ Bangladesh : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 16 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  7. (англ.) 2011 Population & Housing Census: Preliminary Results.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]