Населення Буркіна-Фасо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Буркіна-Фасо M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 18,931 млн осіб
Густота 66,2 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0 ‰
Природний рух
Природний приріст 3,03 %
Народжуваність 42,03 ‰
Смертність 11,72 ‰
Смертність немовлят 75,32 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 45,2 %
 • 15–64 років 52,35 %
 • старіші за 65 років 2,45 %
Середня тривалість життя 55,12 року
 • чоловіків 53,1 року
 • жінок 57,21 року
Статева структура
загалом 0,99 чол./жін.
при народженні 1,03 чол./жін.
до 15 років 1 чол./жін.
15–64 років 1,03 чол./жін.
після 65 років 0,6 чол./жін.
Етнічні групи
Нація буркінабці
Мови
Офіційна французька

Населення Буркіна-Фасо. Чисельність населення країни 2015 року становила 18,931 млн осіб (60-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність буркінабців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 42,03 ‰ (5-те місце у світі), смертність — 11,72 ‰ (28-ме місце у світі), природний приріст — 3,03 % (7-ме місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність в Буркіна-Фасо, станом на 2015 рік, дорівнює 42,03 ‰ (5-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 5,86 дитини на одну жінку (6-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 16,2 % (станом на 2011 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,4 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2010 рік)[1].

Смертність в Буркіна-Фасо 2015 року становила 11,72 ‰ (28-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 3,03 % (7-ме місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Буркіна-Фасо, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Буркіна-Фасо становить 17,2 року (221-ше місце у світі): для чоловіків — 17, для жінок — 17,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 55,12 року (210-те місце у світі), для чоловіків — 53,1 року, для жінок — 57,21 року[1].

Вікова структура населення Буркіна-Фасо, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 45,2 % (4 286 569 чоловіків, 4 270 357 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 20,08 % (1 909 090 чоловіків, 1 892 273 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 29,13 % (2 799 042 чоловіка, 2 716 439 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,14 % (253 423 чоловіка, 340 599 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,45 % (174 647 чоловіків, 289 247 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 24,3 року, жінки — 17,9 року, загалом — 21,1 року (дані за 2010 рік)[2].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 66,2 особи/км² (148-ме місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Буркіна-Фасо середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 29,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 5,87 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Уагадугу (столиця) — 2,741 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (104-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

Станом на 2016 рік, в країні постійно перебуває 32,07 тис. біженців з Малі[1].

Буркіна-Фасо є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2010 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
мосі
  
52.5%
фульбе
  
8.4%
ґурма
  
6.8%
бобо
  
4.8%
грусі
  
4.5%
сенуфо
  
4.4%
біса
  
3.9%
лобі
  
2.5%
дагара
  
2.4%
туареги
  
1.9%
діула
  
0.8%
інші
  
7%

Головні етноси країни: мосі — 52,5 %, фульбе — 8,4 %, ґурма — 6,8 %, бобо — 4,8 %, грусі — 4,5 %, сенуфо — 4,4 %, біса — 3,9 %, лобі — 2,5 %, дагара — 2,4 %, туареги — 1,9 %, діула — 0,8 %, інші — 7 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Мови[ред. | ред. код]

Мови Буркіна-Фасо (2011 рік)[1]
Мова: Відсоток:
французька
  
10%
суданські мови
  
90%
Докладніше: Мови Буркіна-Фасо

Офіційна мова[4]: французька. Мовами суданської мовної родини користується 90 % населення держави.

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Буркіна-Фасо (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
61.6%
католики
  
23.2%
анімісти
  
7.3%
протестанти
  
6.7%
агностики
  
0.2%
атеїсти
  
0.9%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 61,6 %, католицтво — 23,2 %, анімізм — 7,3 %, протестантизм — 6,7 %, не визначились — 0,2 %, не сповідують жодної — 0,9 % (станом на 2010 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 36 % дорослого населення (віком від 15 років): 43 % — серед чоловіків, 29,3 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,5 % ВВП країни, станом на 2014 рік (128-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 8 років, для хлопців — до 8 років, для дівчат — до 7 років (станом на 2013 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,05 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,4 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5 % ВВП країни (107-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 75,32 ‰ (9-те місце у світі); хлопчиків — 82,56 ‰, дівчаток — 67,87 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 371 випадків на 100 тис. народжень (39-те місце у світі)[1].

Буркіна-Фасо входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія, жовта гарячка, шистосомози, менінгококовий менінгіт, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 107,7 тис. хворих на СНІД (42-ге місце в світі), це 0,94 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (48-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 3,8 тис. осіб (38-ме місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 5,2 % (181-ше місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 26,2 % (оцінка на 2010 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 97,5 % населення в містах і 75,8 % в сільській місцевості; загалом 82,3 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 50,4 %, в сільській місцевості — 6,7 %, загалом по країні — 19,7 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,72 км³ на рік, або 54,99 тонни на одного мешканця на рік: з яких 46 % припадає на побутові, 3 % — на промислові, 51 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 92,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 87,6 %; частка осіб похилого віку — 4,6 %, або 21,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2009 року перебувало 46,7 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,9 %, верхній дециль — 32,2 % (станом на 2009 рік)[1].

Станом на 2013 рік, у країні 14,1 млн осіб не має доступу до електромереж; 17 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 56 %, у сільській місцевості — 1 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,156 млн унікальних інтернет-користувачів (125-те місце у світі), що становило 11,4 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2014 року становили 7,692 млн осіб (63-тє місце у світі)[1]. Велика кількість чоловіків щорічно мігрує до сусідніх країн на сезонні роботи. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 90 %; промисловість — 10 % (станом на 2000 рік)[1]. 1,521 млн дітей у віці від 5 до 14 років (38 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2004 року дорівнювало 77 % працездатного населення (206-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 3,8 %, серед юнаків — 4,6 %, серед дівчат — 2,9 % (129-те місце у світі)[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Буркіна-Фасо докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[5][6].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,74 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,6 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1700 1 556 000
1710 1 561 000 +0.3%
1720 1 566 000 +0.3%
1730 1 571 000 +0.3%
1740 1 577 000 +0.4%
1750 1 582 000 +0.3%
1760 1 587 000 +0.3%
1770 1 593 000 +0.4%
1780 1 598 000 +0.3%
1790 1 603 000 +0.3%
1800 1 609 000 +0.4%
1810 1 614 000 +0.3%
1820 1 628 000 +0.9%
1830 1 641 000 +0.8%
1840 1 655 000 +0.9%
1850 1 669 000 +0.8%
1860 1 683 000 +0.8%
1870 1 717 000 +2.0%
1880 1 752 000 +2.0%
1890 1 788 000 +2.1%
1900 1 825 000 +2.1%
1910 1 862 000 +2.0%
1920 2 234 000 +20.0%
1930 2 661 000 +19.1%
1940 3 217 000 +20.9%
1950 4 284 000 +33.2%
1960 4 882 000 +14.0%
1970 5 807 000 +18.9%
1980 7 212 000 +24.2%
1990 9 324 000 +29.3%
2000 12 294 000 +31.9%
2010 16 469 000 +34.0%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац Burkina Faso : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 17 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]