Населення Гернсі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Населення Гернсі M:
Чисельність 66,1 тис. осіб
Густота 861,5 особи/км²
Коефіцієнт міграції 2,32 ‰
Природний рух
Природний приріст 0,34 ‰
Народжуваність 9,84 ‰
Смертність 8,78 ‰
Смертність немовлят 3,44 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 14,49 %
 • 15–64 років 66,62 %
 • старіші за 65 років 18,89 %
Середня тривалість життя 82,47 року
 • чоловіків 79,79 року
 • жінок 85,29 року
Статева структура
загалом 0,99 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,07 чол./жін.
15–64 років 1 чол./жін.
після 65 років 0,83 чол./жін.
Етнічні групи
Нація гернсійці
Найбільший етнос британці
Нацменшини французи
Мови
Офіційна англійська, французька
Також у побуті  —

Населення Гернсі. Чисельність населення країни 2015 року становила 66,1 тис. осіб (205-те місце у світі)[1]. Чисельність гернсійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 9,84 ‰ (198-ме місце у світі), смертність — 8,78 ‰ (70-те місце у світі), природний приріст — 0,34 % (169-те місце у світі) .

Природний рух[ред.ред. код]

Відтворення[ред.ред. код]

Народжуваність на Гернсі, станом на 2015 рік, дорівнює 9,84 ‰ (198-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,55 дитини на одну жінку (189-те місце у світі)[1].

Смертність на Гернсі 2015 року становила 8,78 ‰ (70-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,34 % (169-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред.ред. код]

Віково-статева піраміда населення Гернсі, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Гернсі становить 43,6 року (13-те місце у світі): для чоловіків — 42,3, для жінок — 44,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 82,47 року (10-те місце у світі), для чоловіків — 79,79 року, для жінок — 85,29 року[1].

Вікова структура населення Гернсі, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 14,49 % (4 956 чоловіків, 4 619 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 11,71 % (3 940 чоловіків, 3 798 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 42,05 % (14 007 чоловіків, 13 781 жінки);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 12,86 % (4 237 чоловіків, 4 260 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 18,89 % (5 643 чоловіка, 6 838 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред.ред. код]

Розселення[ред.ред. код]

Густота населення на Нормандських островах 2015 року становила 861,5 особи/км² (14-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред.ред. код]

Гернсі середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 31,4 % населення країни (станом на 2014 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,76 % (оцінка тренду 2010—2015 років)[1]. Дані обчислені для загального населення Нормандських островів.

Міграції[ред.ред. код]

Річний рівень імміграції 2015 року становив 2,32 ‰ (45-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Расово-етнічний склад[ред.ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
британці
  
%
французи
  
%

Головні етноси країни: британці і північні французи, незначна кількість мігрантів з інших європейських країн.

Мови[ред.ред. код]

Мови Гернсі (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
  
%
французька
  
%

Офіційна мова[2]: англійська, французька, нормандська французька (місцевий діалект).

Релігії[ред.ред. код]

Релігії на Гернсі (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
християни
  
100%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм (англіканство, пресвітеріанство, баптизм, конгрегації, методизм), римо-католицтво[1].

Освіта[ред.ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок.

Середня і професійна[ред.ред. код]

Вища[ред.ред. код]

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,44 ‰ (207-ме місце у світі); хлопчиків — 3,74 ‰, дівчаток — 3,13 ‰[1].

Захворювання[ред.ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Соціально-економічне становище[ред.ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 47 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 21,6 %; частка осіб похилого віку — 25,4 %, або 3,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 55,05 тис. унікальних інтернет-користувачів (185-те місце у світі), що становило 83,3 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Загальні трудові ресурси 2006 року становили 31,47 тис. осіб (204-те місце у світі)[1]. Безробіття 2006 року дорівнювало 0,9 % працездатного населення (4-те місце у світі)[1].

Гендерний стан[ред.ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,83 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред.ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ Великої Британії.

Переписи[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа (англ.) Guernsey // The World Factbook. — Central Intelligence Agency, 2015. ISSN 1553-8133.
  2. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

Література[ред.ред. код]

  • Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Видавничий центр «Академія», 2007. — 688 с.
  • Гудзеляк І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці, Рута, 2003. — 392 с.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. ISBN 966-608-442-2
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. ISBN 966-603-178-7
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.]. — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаленко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : НІСД, 2005. 368 с.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. ISBN 966-505-006-0
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007 р. — 292 с.
  • Масляк П. О. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно. — К. : Вежа, 2003. — 280 с.
  • Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с.
  • (рос.) Атлас народов мира. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с.
  • (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
  • (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с.
  • (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання[ред.ред. код]