Населення Еритреї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Населення Еритреї
Шаблон:Alt
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 6,527 млн осіб
Густота 51,8 особи/км²
Природний приріст 2,25 ‰
Народжуваність 30 ‰
Смертність 7,52 ‰
Середня тривалість життя 63,81 року
 • чоловіків 61,65 року
 • жінок 66,03 року
Смертність немовлят 37,53 ‰
Коефіцієнт міграції 0 ‰
Вікова структура
до 14 років 40,25 %
15–64 років 56,01 %
старіші за 65 років 3,74 %
Статева структура
загалом 0,98 чол./жін.
при народженні 1,03 чол./жін.
до 15 років 1,01 чол./жін.
у віці 15–64 років 0,98 чол./жін.
після 65 років 0,75 чол./жін.
Етнічні групи
Нація еритрейці
Мови
Офіційна арабська, англійська

Населення Еритреї. Чисельність населення країни 2015 року становила 6,527 млн осіб (107-ме місце у світі)[1]. Чисельність еритрейців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 30 ‰ (41-ше місце у світі), смертність — 7,52 ‰ (113-те місце у світі), природний приріст — 2,25 % (36-те місце у світі) .

Природний рух[ред.ред. код]

Відтворення[ред.ред. код]

Народжуваність в Еритреї, станом на 2015 рік, дорівнює 30 ‰ (41-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,02 дитини на одну жінку (37-ме місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 21,3 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2010 рік)[1].

Смертність в Еритреї 2015 року становила 7,52 ‰ (113-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,25 % (36-те місце у світі)[1].

Період
(роки)
Народжуваність
(осіб)
Смертність
(осіб)
Річний природний рух Коефіцієнт народжуваності
(‰)
Коефіцієнт смертності
(‰)
Природний рух
(‰)
Коефіцієнт фертильності Коефіцієнт дитячої смертності
(на 1000 народжень)
1950-1955 58 000 34 000 24 000 48,4 28,0 20,4 6,97 176
1955-1960 66 000 35 000 31 000 49,2 25,7 23,4 6,97 163
1960-1965 74 000 36 000 38 000 48,5 23,6 24,9 6,82 151
1965-1970 83 000 38 000 45 000 47,6 21,7 25,9 6,70 139
1970-1975 91 000 39 000 52 000 46,1 19,7 26,3 6,52 133
1975-1980 103 000 43 000 60 000 45,1 18,9 26,2 6,50 127
1980-1985 112 000 54 000 58 000 42,4 20,5 21,9 6,50 116
1985-1990 123 000 52 000 71 000 41,1 17,3 23,9 6,31 104
1990-1995 127 000 45 000 83 000 40,0 14,1 25,9 6,08 90
1995-2000 131 000 38 000 93 000 38,1 11,1 27,0 5,66 73
2000-2005 157 000 39 000 118 000 38,4 9,5 28,9 5,19 62
2005-2010 183 000 40 000 143 000 37,5 8,3 29,3 4,68 54

Вікова структура[ред.ред. код]

Віково-статева піраміда населення Еритреї, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Еритреї становить 19,4 року (199-те місце у світі): для чоловіків — 19, для жінок — 19,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 63,81 року (184-те місце у світі), для чоловіків — 61,65 року, для жінок — 66,03 року[1].

Вікова структура населення Еритреї, станом на 2015 рік, виглядає наступним чином:

  • діти віком до 14 років — 40,25 % (1 320 752 чоловіка, 1 306 357 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 20,43 % (665 900 чоловіків, 667 509 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 31,86 % (1 031 391 чоловік, 1 048 303 жінки);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 3,73 % (104 004 чоловіка, 139 637 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,74 % (104 513 чоловіків, 139 323 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред.ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 24,7 року, жінки — 17,4 року, загалом — 21,1 року (дані за 1995 рік)[2].

Розселення[ред.ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 51,8 особи/км² (156-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред.ред. код]

Докладніше: Міста Еритреї

Еритрея середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 22,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 5,11 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Асмера (столиця) — 804,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].

Шаблон:Найбільші міста Еритреї

Міграції[ред.ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (98-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Расово-етнічний склад[ред.ред. код]

Етнічний склад (2010 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
тиграї
  
55%
тигре
  
30%
сахо
  
4%
кунама
  
2%
рашайда
  
2%
білін
  
2%
інші
  
5%
Докладніше: Народи Еритреї

Еритрея — багатонаціональна країна, головні етноси країни: тиграї — 55 %, тигре — 30 %, сахо — 4 %, кунама — 2 %, рашайда — 2 %, білін — 2 %, інші (афарці, беджа, нара — 5 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].

Рашейда розселилися на узбережжі країни лише в кінці XIX століття[3]. Афари проживають переважно вздовж узбережжя Червоного моря в звуженій південно-східній частині країни; тігрінья — переважно на Еритрейському нагір'ї; тігре — на рівнинах і плато на північ від Еритрейського нагір'я; білін зосереджений в районі міста Керен; гедареб живуть на півночі та заході; кунама та нара — на західному плато між річками Текезе (Сетіт) і Гаш, причому нара тяжіють на північ; народ сахо, який веде кочовий та напівкочовий спосіб життя, населяє східну частину Еритрейського нагір'я і рівнини на південь від порту Массауа[3].

Українська діаспора[ред.ред. код]

Докладніше: Українці Еритреї

Мови[ред.ред. код]

Мови Еритреї (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
  
%
англійська
  
%
тигринья
  
%
тигре
  
%
кунама
  
%
афарська
  
%
інші кушитські мови
  
%
Докладніше: Мови Еритреї

Офіційні мови[4]: арабська, англійська. Інші поширені мови: тигринья, тигре, кунама, афарська, інші кушитські мови.

Для міжетнічного спілкування використовують найбільш розповсюджену мову — тигринья. Усі етнічні групи розмовляють на власних мовах, окрім гедареб, які говорять на мові то-бедаує (або беджа) і рашейда, які користуються арабською. Багато еритрейців володіють двома або більше мовами. Арабську мову також знає велика кількість мусульман країни та біженців, які під час війни за незалежність Еритреї проживали в країнах Близького Сходу. Деякі жителі великих міст, а також депортовані з Ефіопії знає амхарську (офіційну ефіопську мову), італійську знає старше покоління. Тигринья й тігре, мови відповідних етносів, що разом складають близько 85% від усього населення, походять від давньоефіопської мови геез, якою нині користується Ефіопська православна церква для богослужінь (як церковнослов'янська в Російській православній церкві). В діловодстві та державних установах разом із тигринья користуються арабською та англійською. Як і в інших країнах світу, все більшу роль відіграє англійська мова, яку вивчають в школі[3].

Релігії[ред.ред. код]

Релігії в Еритреї (2011 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
християни
  
50%
мусульмани
  
48%
інші
  
2%
Докладніше: Релігія в Еритреї

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам, Коптська православна церква, римо-католицтво, протестантизм[1]. Серед населення Еритреї приблизно однакова кількість християн та мусульман. Більшість християн проживає на Еритрейському плато, мусульмани ж населяють прибережні райони, західні та східні рівнини і плато. Невелика кількість еритрейців притримується традиційних африканських вірувань.

Чисельність віруючих по кожній зобі (регіону):

Регіон Всього населення Християн Мусульман Інших
Маекел, (тигр. ዞባ ማእከል) 1,053,254 64 % 35 % 1 %
Дебуб, (тигр. ዞባ ደቡብ) 1,476,765 63 % 36 % <1 %
Гаш-Барка, (тигр. ዞባ ጋሽ ባርካ) 1,103,742 16 % 80 % 4 %
Ансеба, (тигр. ዞባ ዓንሰባ) 893,587 29 % 80 % <1 %
Семіен-Кей-Бахрі, (тигр. ዞባ ሰሜናዊ ቀይሕ ባሕሪ) 897,454 12 % 87 % <1 %
Дебуб-Кей-Бахрі, (тигр. ዞባ ደቡባዊ ቀይሕ ባሕሪ) 398,073 24 % 85 % <1 %

Християнство[ред.ред. код]

Більшість християн належить до Ефіопської монофізитської православної церкви, хоча є якась частина католиків та протестантів. Християнство з'явилося на теренах Еритреї ще в IV ст. Під час війни за незалежність, багато хто звинувачував Ефіопську цервку у занадто тісних зв'язках із ефіопським урядом. Після проголошення незалежності, Еритрейська православна церква відокремилася від Ефіопської і налагодила офіційні стосунки із Коптською православною церквою Єгипту.

Іслам[ред.ред. код]

Всі еритрейські мусульмани притримуються суннітської гілки ісламу. Іслам було занесено до країни вже в VII ст., через близькість країни до місця його виникнення, не виключено, що Еритрея могла бути першою країною за межами Аравії, де з'явилися прихильники нової релігії[3].

Освіта[ред.ред. код]

Докладніше: Освіта в Еритреї

Рівень письменності 2015 року становив 73,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 82,4 % — серед чоловіків, 65,5 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту складають 2,1 % від ВВП країни, станом на 2006 рік (165-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 5 років, для хлопців — до 6 років, для дівчат — до 4 років (станом на 2010 рік).

Середня і професійна[ред.ред. код]

Вища[ред.ред. код]

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року склали 3,3 % від ВВП країни (184-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 37,53 ‰ (56-те місце у світі); хлопчиків — 42,59 ‰, дівчаток — 32,31 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 501 випадків на 100 тис. народжень (46-те місце у світі)[1].

Еритрея входить до складу ряду міжнародних організацій: Дитячого фонду ООН (UNISEF) і Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO); очікує на визнання від Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS).

Захворювання[ред.ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 16,1 тис. хворих на СНІД (86-те місце в світі), це 0,68 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (56-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 700 осіб (78-ме місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 3,4 % (188-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 38,8 % (оцінка на 2010 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред.ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 73,2 % населення в містах і 53,3 % в сільській місцевості; загалом 57,8 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 44,5 %, в сільській місцевості — 7,3 %, загалом по країні — 15,7 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне положення[ред.ред. код]

Співвідношення осіб що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 83,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 78,4 %; частка осіб похилого віку — 4,8 %, або 20,7 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2004 року перебувало 50 % населення країни[1].

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 3,263 млн осіб (101-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 80 %; промисловість, будівництво і сфера послуг — 20 % (станом на 2004 рік)[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 8,6 % працездатного населення, 2012 року — 10 % (98-ме місце у світі)[1].

Кримінал[ред.ред. код]

Торгівля людьми[ред.ред. код]

Згідно щорічної доповіді про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Еритреї не докладає зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна знаходиться у списку третього рівня[5][6].

Гендерний стан[ред.ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,75 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,75 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред.ред. код]

Населення Еритреї
Рік Населення Зміна
1950 1 141 000
1960 1 424 000 +24.8%
1970 1 847 000 +29.7%
1980 2 469 000 +33.7%
1990 3 158 000 +27.9%
2000 3 668 000 +16.1%
2010 5 254 000 +43.2%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан (англ.) Eritrea // The World Factbook. — Central Intelligence Agency, 2015. ISSN 1553-8133.
  2. (англ.) Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics — UN Statistics Division.
  3. а б в г (рос.) Эритрея — Население. Энциклопедия Кольера.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. (англ.) Trafficking in Persons Report 2013 — доповідь Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США за 2013 рік.
  6. (англ.) (ісп.) (фр.) Global Report on Trafficking in Persons — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми в світі від Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) за 2009 рік.

Література[ред.ред. код]

  • Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Видавничий центр «Академія», 2007. — 688 с.
  • Гудзеляк І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці, Рута, 2003. — 392 с.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. ISBN 966-608-442-2
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. ISBN 966-603-178-7
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.]. — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаленко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : НІСД, 2005. 368 с.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. ISBN 966-505-006-0
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007 р. — 292 с.
  • Масляк П. О. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно. — К. : Вежа, 2003. — 280 с.
  • Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с.
  • (рос.) Атлас народов мира. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с.
  • (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
  • (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с.
  • (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання[ред.ред. код]

Шаблон:Населення Еритреї