Населення Замбії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Замбії M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 15,066 млн осіб
Густота 21,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,68 ‰
Природний рух
Природний приріст 2,88 %
Народжуваність 42,13 ‰
Смертність 12,67 ‰
Смертність немовлят 64,72 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 46,12 %
 • 15–64 років 51,5 %
 • старіші за 65 років 2,38 %
Середня тривалість життя 52,15 року
 • чоловіків 50,54 року
 • жінок 53,81 року
Статева структура
загалом 1 чол./жін.
при народженні 1,03 чол./жін.
до 15 років 1,01 чол./жін.
15–64 років 0,9 чол./жін.
після 65 років 0,76 чол./жін.
Етнічні групи
Нація замбійці
Найбільший етнос бемба
Мови
Офіційна англійська

Населення Замбії. Чисельність населення країни 2015 року становила 15,066 млн осіб (70-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність замбійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 42,13 ‰ (4-те місце у світі), смертність — 12,67 ‰ (21-ше місце у світі), природний приріст — 2,88 % (11-те місце у світі) [⇨].

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність в Замбії, станом на 2015 рік, дорівнює 42,13 ‰ (4-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 5,72 дитини на одну жінку (7-ме місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 40,8 % (станом на 2007 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,3 року, медіанний вік для жінок — 20-24 року (оцінка на 2014 рік)[1].

Смертність в Замбії 2015 року становила 12,67 ‰ (21-ше місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,88 % (11-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Замбії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Замбії становить 16,7 року (225-те місце у світі): для чоловіків — 16,6, для жінок — 16,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 52,15 року (216-те місце у світі), для чоловіків — 50,54 року, для жінок — 53,81 року[1].

Вікова структура населення Замбії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 46,12 % (3 490 151 чоловік, 3 458 035 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 20,02 % (1 506 925 чоловіків, 1 509 554 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 28,6 % (2 171 292 чоловіка, 2 136 987 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 2,89 % (204 767 чоловіків, 230 244 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,38 % (155 179 чоловіків, 203 131 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 23,7 року, жінки — 18,7 року, загалом — 21,2 року (дані за 2007 рік)[2].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 21,8 особи/км² (201-ше місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Замбії

Замбія середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 40,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 4,32 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Лусака (столиця) — 2,179 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,68 ‰ (142-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 19,2 тис. біженців з Демократичної Республіки Конго[1].

Замбія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
бемба
  
21.0%
тсонга
  
13.6%
чева
  
7.4%
лозі
  
5.7%
нсенга
  
5.3%
тумбука
  
4.4%
нгоні
  
4%
лала
  
3.1%
каонде
  
2.9%
намванга
  
2.8%
лунда
  
2.6%
мамбве
  
2.5%
інші
  
24.8%
Докладніше: Народи Замбії

Головні етноси країни: бемба — 21 %, тсонга — 13,6 %, чева — 7,4 %, лозі — 5,7 %, нсенга — 5,3 %, тумбука — 4,4 %, нгоні — 4 %, лала — 3,1 %, каонде — 2,9 %, намванга — 2,8 %, лунда — 2,6 %, мамбве — 2,5 %, лувале — 2,2 %, ламба — 2,1 %, уші — 1,9 %, лендже — 1,6 %, біса — 1,6 %, мбунда — 1,2 %, інші — 14,2 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Докладніше: Українці Замбії

Мови[ред. | ред. код]

Мови Замбії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
  
1.7%
бембе
  
33.4%
ньянджа
  
14.7%
тсонга
  
11.4%
лозі
  
5.5%
чева
  
4.5%
нсенга
  
2.9%
тумбука
  
2.5%
лунда
  
1.9%
інші
  
21.5%
Докладніше: Мови Замбії

Офіційна мова[4]: англійська — розмовляє 1,7 % населення країни. Інші поширені мови: бембе — 33,4 %, ньянджа — 14,7 %, тсонга — 11,4 %, лозі — 5,5 %, чева — 4,5 %, Nsenga 2,9 %, тумбука — 2,5 %, лунда — 1,9 %, каонде — 1,8 %, лала-біса — 1,8 %, ламба — 1,8 %, лувале — 1,5 %, мамбве-лунгу — 1,3 %, мванга — 1,2 %, лендже — 1,1 %, біса — 1 %, інші 60 мов — 9,7 % (оцінка 2010 року).

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Замбії (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
протестанти
  
75.3%
католики
  
20.2%
інші
  
2.7%
атеїсти
  
1.8%
Докладніше: Релігія в Замбії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 75,3 %, римо-католицтво — 20,2 %, інші (іслам, буддизм, індуїзм, бахаїзм) — 2,7 %, не сповідують жодної — 1,8 % (станом на 2010 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта в Замбії

Рівень письменності 2015 року становив 63,4 % дорослого населення (віком від 15 років): 70,9 % — серед чоловіків, 56 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 1,1 % ВВП країни, станом на 2008 рік (170-те місце у світі)[1].

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,17 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5 % ВВП країни (95-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 64,72 ‰ (17-те місце у світі); хлопчиків — 70,19 ‰, дівчаток — 59,09 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 224 випадків на 100 тис. народжень (26-те місце у світі)[1].

Замбія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 1,15 млн хворих на СНІД (9-те місце в світі), це 12,37 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (7-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 18,9 тис. осіб (16-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 7,2 % (174-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 14,8 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 85,6 % населення в містах і 51,3 % в сільській місцевості; загалом 65,4 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 55,6 %, в сільській місцевості — 35,7 %, загалом по країні — 43,9 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2002 рік, дорівнює 1,57 км³ на рік, або 147 тонни на одного мешканця на рік: з яких 18 % припадає на побутові, 8 % — на промислові, 73 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 95,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 89,7 %; частка осіб похилого віку — 5,7 %, або 17,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 60,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 1,5 %, верхній дециль — 47,4 % (станом на 2010 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 10,7 млн осіб не має доступу до електромереж; 26 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 45 %, у сільській місцевості — 14 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 3,164 млн унікальних інтернет-користувачів (94-те місце у світі), що становило 21 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 6,906 млн осіб (66-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 85 %; промисловість і будівництво — 6 %; сфера послуг — 9 % (2004)[1]. 1,0 млн дітей у віці від 7 до 14 років (41 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2008 року дорівнювало 15 % працездатного населення, 2000 року — 50 % (151-ше місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 15,2 %, серед юнаків — 14,6 %, серед дівчат — 15,8 % (42-ге місце у світі)[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Перевалочний пункт для метаквалону, героїну і кокаїну, що прямує до Південної Африки й, можливо, до Європи; внутрішнє споживання канабісу. Слаборозвинена фінансова інфраструктура в поєднанні з прихильністю уряду до боротьби з відмиванням грошей роблять державу непривабливою для даного виду криміналу. Основним споживачем канабісу[1].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Замбії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[5][6].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,76 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Замбії[7]
Рік Населення Зміна
1950 2 340 000
1960 3 045 000 +30.1%
1970 4 139 000 +35.9%
1980 5 775 000 +39.5%
1990 7 860 000 +36.1%
2000 10 202 000 +29.8%
2010 13 089 000 +28.3%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш Zambia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 18 June. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  7. De Wulf, Martin. Zambia 2015. Population Pyramids of the World from 1950 to 2100. 

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]