Населення Західної Сахари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Західної Сахари M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 570,8 тис. осіб
Густота 2,2 особи/км²
Природний рух
Природний приріст 2,82 %
Народжуваність 30,24 ‰
Смертність 8,34 ‰
Смертність немовлят 54,7 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 37,83 %
 • 15–64 років 58,42 %
 • старіші за 65 років 3,75 %
Середня тривалість життя 62,64 року
 • чоловіків 60,35 року
 • жінок 65,02 року
Статева структура
загалом 0,99 чол./жін.
при народженні 1,04 чол./жін.
до 15 років 1,02 чол./жін.
15–64 років 0,9 чол./жін.
після 65 років 0,78 чол./жін.
Етнічні групи
Нація сахравійці
Мови
Офіційна арабська

Населення Західної Сахари. Чисельність населення країни 2012 року становила 570,8 тис. осіб (172-ге місце у світі)[1]. Оцінка досить умовна, тому що місцеве населення веде кочовий спосіб життя і не має громадянства. Чисельність західносахарців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 30,24 ‰ (40-ве місце у світі), смертність — 8,34 ‰ (84-те місце у світі), природний приріст — 2,82 % (12-те місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність в Західній Сахарі, станом на 2015 рік, дорівнює 30,24 ‰ (40-ве місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4 дитини на одну жінку (38-ме місце у світі)[1].

Смертність в Західній Сахарі 2015 року становила 8,34 ‰ (84-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,82 % (12-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Західної Сахари, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Західної Сахари становить 21,1 року (184-те місце у світі): для чоловіків — 20,7, для жінок — 21,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 62,64 року (190-те місце у світі), для чоловіків — 60,35 року, для жінок — 65,02 року[1].

Вікова структура населення Західної Сахари, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 37,83 % (109 147 чоловіків, 106 789 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 19,63 % (56 412 чоловіків, 55 624 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 33,93 % (95 296 чоловіків, 98 391 жінка);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,87 % (12 974 чоловіка, 14 829 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,75 % (9 406 чоловіків, 11 998 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 2,2 особи/км² (237-ме місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Західна Сахара надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 80,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,27 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста країни: Ель-Аюн — 262,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Шаблон:Найбільші міста Західної Сахари

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
сахраві
  
68.5%
бербери
  
31.5%

Головні етноси країни: араби сахраві, бербери.

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Мови[ред. | ред. код]

Мови Західної Сахари (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
  
100%

Офіційна мова[2]: стандартна арабська. Поширені діалекти арабської: хасанія, марокканський.

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Західній Сахарі (2015 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
99%
інші
  
1%

Головна релігія яку сповідує населення країни: іслам[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Рівень письменності дорослого населення (віком від 15 років) 2015 року невідомий.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 54,7 ‰ (27-ме місце у світі); хлопчиків — 59,61 ‰, дівчаток — 49,6 ‰[1].

Захворювання[ред. | ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 40,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 36,1 %; частка осіб похилого віку — 4,1 %, або 24,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2001 року становили 144 тис. осіб (178-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 50 %; видобувна промисловість, будівництво і сфера послуг — 50 % (станом на 2005 рік)[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, відсутні.

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,88 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,78 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю Western Sahara : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]