Населення Одеської області
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (березень 2013) |
Станом на 1 листопада 2012 року населення Одеської області становило 2 млн. 391 тис. 504 особи,[1] що становить 5,25% населення України. З початку року, шляхом природного приросту, чисельність населення скоротилась на 2558 осіб (-1,3 на 1000).
Протягом 2011 року на території області народилося 29 225 немовлят, померло 33 688 осіб. Природне скорочення населення становило 4 463 особи, що на 40% менше, ніж за аналогічний період попереднього року (- 7 454 особи). Міграційний приріст склав 4090 осіб (+1,7 на 1000), що на 20% менше, ніж у минулому році (+ 5 102). Найбільше зростання населення спостерігалось у містах Южне (+ 5,13%), Чорноморськ (+ 0,66%) та Теплодар (+ 0,53%), Овідіопольському (+ 2,01%) та Роздільнянському (+ 0,60%) районах.
Станом на 1 листопада 2012 року міське населення становило 1 млн. 597 тис. 748 осіб, рівень урбанізації — 66,81%.
Зміст
Історія формування населення регіону[ред. | ред. код]
Заселення території регіону відбувалось ще у первісні часи. У VI—II століттях до н. е. територію Одещини населяли іраномовні племена скіфів-хліборобів, які мігрували сюди із сходу. Свої поселення на узбережжі засновували грецькі колоністи, які прибували сюди у VI столітті. Вони заснували такі відомі міста як Тіра, Ніконій.[2] Згодом, у I—III століттях, територію північно-західного Причорномор'я завоювали римляни, на зміну яким прийшли готи, а в кінці IV століття зі сходу прийшли гуни.[3]
У VIII столітті в межиріччі Дністра і Дунаю осіли албано-болгарські племена[3]. Селилися тут і слов'янські племена антів, які розселились від Кодими, Балти і Саврані — до Арциза, Рені і Кілії. Полянський князь Кий після повернення із Константинополя, де він провадив переговори з імператором Юстиніаном І, зупинився зі своїми дружинниками на Дунаї:
възлюби место, и сруби градокъ малъ и хотяше състи с родом своим... еже и доныне наречють дунайци городище Киевецъ[4]
Посадники-управителі, за наказом Київського князя Володимира Мономаха, були «посаджені по дунайських містах» вже у ХІІ столітті. За правління Ярослава Осмомисла сюди сягали кордони Галицького князівства. Навала монголів у XIII столітті перетворила Причорномор'я у безлюдний степ, який носив назву Дике Поле. Довгий час цими територіями кочували Єдисанська і Буджацька орди ногайців, поки у 1774 році, за умовами Кайнарджійського мирного договору, землі, визволені від турків та ординців російською армією, було включено до складу Російської імперії. Вже у 1812 році до складу Російської імперії увійшли ще й Буджацькі степи Задністров'я.
Нові території були швидко заселені росіянами, українцями, молдованами, греками та іншими народами, а на узбережжі, на місці старих турецьких фортець, були засновані нові міста.[2] Міграція сюди стимулювалась звільненням від військової повинності, сплати податків на деякий час тощо[3]
Після селянської реформи 1861 року та ряду інших реформ (судової, військової і міської), розпочався стрімкий розвиток капіталістичних відносин, ріст портових міст і кількості населення загалом. Важливу роль відіграло прокладення залізниць, зокрема, однієї з перших в Україні Одеса — Балта (1865 рік).
Період Першої світової війни, громадянської війни спричинив значне скорочення населення, адже тут проходили активні бойові дії.[3] Область також сильно постраждала під час Голодомору 1932–1933, втративши близько 15% населення.[5]
27 лютого 1932 року, у складі Української РСР, була утворена Одеська область, а коли 15 лютого 1954 року у склад області була включена територія Ізмаїльської області, область була сформована остаточно.[3]
Чисельність населення[ред. | ред. код]
Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)[6][7][8]
| рік | населення | місце серед регіонів |
|---|---|---|
| 1939 | 2 079 000 | 6 |
| 1959 | 2 027 807 | 7 |
| 1970 | 2 389 006 | 6 |
| 1979 | 2 543 948 | 6 |
| 1989 | 2 642 601 | 6 |
| 2001 | 2 469 057 | 7 |
| 2014 | 2 396 493 | 6 |
Міське населення[ред. | ред. код]
Станом на 1 вересня міське населення становило 1 млн. 592 тис. 497 осіб, що становить 66,70%. Його кількість, у порівнянні з даними 2001 року скоротилась на 1,98%. Найбільшими містами Одещини є Одеса, Ізмаїл та Чорноморськ.
за даними Держкомстату[9][10] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Сільське населення[ред. | ред. код]
Станом на 1 вересня сільське населення становило 795 тис. 167 осіб, що становить 33,30%. Його кількість, у порівнянні з даними 2001 року скоротилась на 5,84%.
Природний рух населення[ред. | ред. код]
Показники народжуваності, смертності та природного приросту у 1950–2014 рр.
| коефіцієнт (на 1000 осіб) | 1950[11] | 1960[11] | 1970[6] | 1990[12] | 2000[12] | 2010[12] | 2014[12] |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| народжуваності | 24,1 | 19,2 | 14,8 | 12,6 | 8,0 | 12,0 | 12,3 |
| смертності | 8,1 | 7,1 | 9,3 | 12,4 | 15,2 | 15,1 | 14,3 |
| природного приросту | 16,0 | 12,1 | 5,5 | 0,2 | -7,2 | -3,1 | -2,0 |
Національний склад[ред. | ред. код]
| Народи з чисельністю більше 1000 осіб (тис. осіб і %) станом на 2001 рік[13] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Одещина — полінаціональний регіон, на території якого проживає близько 133 етносів.
Українці[ред. | ред. код]
Найбільшу частину населення складають українці — 62,8% від усього населення області. Їх кількість у період між переписами 1989 і 2001 років зросла на 7,6%, а питома вага серед жителів області — на 8,2 відсоткового пункту.
Найбільшу частку українці складають у північній, північно-східній та північно-західній частині області — Савранському (95,0%), Кодимському (94,8%), Миколаївському (91,8%) та Любашівському (90,6%) районах області. Найбільше зростання кількості українців відбувалось у містах Южне (+93,9%), Теплодар (+24,0%), Одеса (+16,1%), Болградсьому (+23,9%) і Овідіопольському (+21,9%) районах області, а найбільше зменшення відбувалось у Ананьївському (-17,8%), Балтському (-12,2%), Кодимському (-9,1%), Савранському (-7,8%) та Миколаївському (-7,0%) районах.
Росіяни[ред. | ред. код]
Другою за чисельністю національною меншиною є росіяни, які становлять 20,7% від усього населення області. Їх кількість у період між переписами 1989 і 2001 років зменшилась на 29,3%, а питома вага серед жителів області — на 6,7 відсоткового пункту.
Найбільшу частку росіяни складають у великих містах, таких як Ізмаїл (43,7%), Одеса (29,0%), Южне (29,0%) та Білгород-Дністровський (28,2%), а також на півдні області, зокрема у Кілійському районі (30,0%). Зростання кількості росіян відбувалось лише у місті Южне (+9,4%), а найбільше скорочення спостерігалось у Березівському (- 55,4%), Кодимському (- 47,4%), Любашівському (- 46,7%), Ананьївському (- 45,8%) районах та місті Подільськ (- 44,0%).
Болгари[ред. | ред. код]
На території області проживає одна з найбільших болгарських діаспор у світі — близько 150 тисяч осіб. Частка болгар серед усього населення області становить 6,1%. За період з 1989 по 2001 рік їх кількість зменшилась на 8,1%, а питома вага серед жителів області — на 0,2%.
Болгари, в основному, компактно зосереджені на півдні та південному заході області, зокрема у Болградському (60,8%), Арцизькому (39,0%), Тарутинському (37,5%), Ізмаїльському (25,7%) та Саратському (20%) районах. Зростання кількості болгар було відмічене тільки у місті Ізмаїл (+2,4%), натомість найбільше скорочення відбулось у Великомихайлівському (-40%), Березівському (-33,3%), Лиманському (-33,3%) та Іванівському (-25%) районах, у місті Одеса (-19,4%).
Молдовани[ред. | ред. код]
Четверта за кількістю етнічна меншина в області представлена молдованами, кількість яких сягає 124 тисячі осіб, що становить 5% від усього населення регіону. Їхня кількість зменшилась на 14,4%, а питома вага — на 0,5% з часу перепису 1989 року.
Молдовська діаспора переважно розміщена на півночі та на півдні області — у Ренійському (49,0%), Ізмаїльському (27,6%), Подільському (25,9%), Саратському (19,0%) та Ананьївському (18,1%) районах. Зростання кількості молдован спостерігалось лише у Саратському районі (+54,1%), а найбільше скорочення відбулось у місті Чорноморськ (-42,9%), Кодимському (-45,5%), Миколаївському (-41,7%), Любашівському (-39,4%) та Тарутинському (-31,2%) районах.
Гагаузи[ред. | ред. код]
Гагаузи — тюркомовний народ, який проживає на території Одещини, і становить 1,1% населення регіону. Кількість гагаузів у період між переписами 1989 і 2001 років зросла на 0,9%, а питома вага серед жителів області — на 0,1%.
Представники діаспори компактно проживають на півдні та південному заході області у Болградському (18,7%), Ренійському (7,9%), Тарутинському (6,0%), Кілійському (3,8%) та Арцизькому (1,8%) районах. Кількість гагаузів зростала у Іванівському (+100,0%), Овідіопольському (+100,0%), Болградському (+0,7%) районах та місті Ізмаїл (+14,3%), дещо скоротилась у Кілійському (-14,8%), Арцизькому (-10,0%), Тарутинському (-6,9%) та Ренійському (-5,9%) районах.
|
|
|
Гагаузька етнічна територія у межах Молдови
|
Гагаузька етнічна територія у межах України
|
Поширення гагаузької мови у Одеській області за переписом 2001 р.
|
Інші національності[ред. | ред. код]
На території області також проживають значні громади євреїв, білорусів, вірмен, циган та поляків. Значно зросла кількість арабів (+1320%), вірмен (+42,9%), греків (+19,7%), грузин (+15,8%) та азербайджанців (+11,6%). Знизилась кількість євреїв (-80,6%), поляків (-40,5%), білорусів (-39,9%) та татар (-29,5%).
Національний склад населення, 1959 - 2001 рр., %[14][15][16][17]
| № | Національність | 1959 | 1970 | 1989 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Українці | 55,5 | 55,0 | 54,6 | 62,8 |
| 2 | Росіяни | 21,7 | 24,2 | 27,4 | 20,7 |
| 3 | Болгари | 7,6 | 7,0 | 6,3 | 6,1 |
| 4 | Молдовани | 6,2 | 5,7 | 5,5 | 5,0 |
| 5 | Гагаузи | 1,1 | 1,0 | 1,0 | 1,1 |
| 6 | Євреї | 6,0 | 4,9 | 2,6 | 0,6 |
| 7 | Білоруси | 0,5 | 0,7 | 0,8 | 0,5 |
Національний склад районів та міст Одеської області за переписом 2001 р.[18]
| українці | росіяни | болгари | молдовани | гагаузи | євреї | білоруси | вірмени | цигани | поляки | німці | греки | албанці | чехи | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Одеська область | 62,8 | 20,7 | 6,1 | 5,0 | 1,1 | 0,6 | 0,5 | 0,3 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | <0,1 |
| м.Одеса | 61,6 | 29,0 | 1,3 | 0,7 | 1,2 | 0,6 | 0,4 | 0,2 | 0,2 | |||||
| м.Білгород-Дністровський | 62,9 | 28,2 | 3,7 | 1,9 | 0,4 | 0,3 | 0,6 | 0,3 | 0,3 | |||||
| м.Ізмаїл | 38,0 | 43,7 | 10,0 | 4,3 | 0,9 | 0,2 | 0,6 | 0,3 | ||||||
| м.Чорноморськ | 66,5 | 28,5 | 1,0 | 0,8 | 1,1 | 0,2 | 0,2 | |||||||
| м.Подільськ | 82,2 | 10,3 | 0,2 | 5,1 | 0,5 | 0,5 | ||||||||
| м.Теплодар | 68,5 | 25,7 | 1,7 | |||||||||||
| м.Южне | 65,9 | 29,0 | 0,8 | 1,3 | 1,1 | 0,3 | ||||||||
| Ананьївський район | 77,0 | 3,9 | 0,2 | 18,1 | 0,2 | |||||||||
| Арцизький район | 27,4 | 22,5 | 39,0 | 6,3 | 1,8 | 0,3 | 0,4 | 1,4 | ||||||
| Балтський район | 89,8 | 6,7 | 2,0 | 0,2 | 0,2 | |||||||||
| Білгород-Дністровський район | 81,9 | 8,8 | 1,2 | 6,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | |||||||
| Біляївський район | 78,5 | 11,7 | 0,7 | 2,5 | 0,6 | 0,3 | 0,3 | |||||||
| Березівський район | 87,0 | 7,3 | 0,4 | 1,5 | 0,3 | 0,6 | 0,4 | 0,7 | 0,4 | 0,5 | ||||
| Болградський район | 7,5 | 8,0 | 60,8 | 1,5 | 18,7 | 2,1 | ||||||||
| Великомихайлівський район | 79,4 | 14,5 | 1,1 | 3,8 | 0,3 | |||||||||
| Захарівський район | 89,8 | 3,0 | 5,7 | 0,2 | ||||||||||
| Іванівський район | 74,6 | 8,4 | 11,2 | 3,3 | 0,5 | 0,3 | 0,2 | 0,3 | ||||||
| Ізмаїльський район | 28,9 | 16,1 | 25,7 | 27,6 | 0,4 | 0,2 | 0,3 | |||||||
| Кілійський район | 44,6 | 30,0 | 4,3 | 15,8 | 3,8 | 0,3 | 0,3 | |||||||
| Кодимський район | 94,8 | 2,9 | 1,6 | 0,2 | ||||||||||
| Лиманський район | 81,1 | 13,0 | 1,4 | 1,6 | 0,2 | 0,7 | 0,3 | 0,3 | 0,2 | 0,2 | 0,3 | |||
| Любашівський район | 90,6 | 2,5 | 5,9 | 0,3 | 0,2 | |||||||||
| Миколаївський район | 91,8 | 2,4 | 0,3 | 3,7 | 0,3 | 0,9 | ||||||||
| Овідіопольський район | 78,7 | 15,0 | 1,0 | 1,8 | 0,3 | 0,8 | 0,6 | 0,2 | 0,6 | |||||
| Окнянський район | 81,7 | 6,2 | 0,3 | 11,0 | 0,2 | |||||||||
| Подільський район | 67,8 | 5,2 | 0,2 | 25,9 | 0,2 | |||||||||
| Роздільнянський район | 77,6 | 13,7 | 0,9 | 5,2 | 0,2 | 0,7 | 0,3 | 0,4 | ||||||
| Ренійський район | 17,7 | 15,1 | 8,5 | 49,0 | 7,9 | 0,4 | ||||||||
| Савранський район | 95,0 | 2,4 | 0,2 | 1,5 | ||||||||||
| Саратський район | 43,9 | 15,9 | 20,0 | 19,0 | 0,3 | |||||||||
| Тарутинський район | 24,5 | 13,9 | 37,5 | 16,5 | 6,0 | 0,2 | 0,4 | |||||||
| Татарбунарський район | 71,3 | 6,4 | 11,5 | 9,4 | 0,2 | 0,2 | 0,4 | |||||||
| Ширяївський район | 89,9 | 3,1 | 0,4 | 5,2 | 0,3 | 0,3 |
Національний склад міст Одеської області за переписом населення 2001 р., у%:
| місто | населення | українці | росіяни | болгари | молдовани | гагаузи | інші |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Одеса | 1 010 298 | 61,6 | 28,9 | 1,3 | 0,7 | 0,1 | 7,4 |
| Ізмаїл | 85 098 | 38,2 | 43,7 | 10,1 | 4,3 | 0,9 | 2,8 |
| Чорноморськ | 63 530 | 67,6 | 27,4 | 1,0 | 0,9 | 0,1 | 3,0 |
| Білгород-Дністровський | 57 550 | 62,7 | 27,7 | 3,7 | 2,8 | 0,4 | 2,7 |
| Подільськ | 40 664 | 82,2 | 10,3 | 0,2 | 5,1 | 0,1 | 2,1 |
| Южне | 24 167 | 65,9 | 29,0 | 1,3 | 0,8 | 0,2 | 2,8 |
| Кілія | 22 884 | 55,4 | 28,4 | 3,6 | 9,7 | 0,9 | 2,0 |
| Рені | 20 761 | 32,2 | 26,9 | 4,9 | 29,5 | 3,5 | 3,0 |
| Балта | 19 772 | 82,7 | 13,5 | 0,2 | 1,7 | 1,9 | |
| Роздільна | 17 615 | 80,1 | 14,2 | 1,4 | 1,9 | 0,1 | 2,3 |
| Болград | 17 082 | 22,6 | 22,5 | 45,5 | 2,5 | 3,3 | 3,6 |
| Арциз | 16 268 | 39,9 | 32,3 | 18,9 | 4,3 | 1,2 | 3,4 |
| Біляївка | 14 248 | 84,0 | 10,9 | 0,7 | 1,7 | 0,1 | 2,6 |
| Татарбунари | 10 740 | 81,5 | 6,6 | 5,5 | 3,8 | 0,5 | 2,1 |
| Кодима | 9 493 | 92,8 | 5,1 | 0,1 | 0,8 | 0,1 | 1,1 |
| Вилкове | 9 426 | 26,5 | 70,0 | 0,9 | 1,3 | 0,3 | 1,0 |
| Ананьїв | 9 355 | 87,6 | 7,3 | 0,3 | 3,6 | 0,1 | 1,1 |
| Березівка | 9 347 | 91,3 | 4,6 | 0,3 | 0,5 | 3,3 | |
| Теплодар | 9 036 | 68,5 | 25,7 | 1,1 | 1,7 | 0,2 | 2,8 |
| Міста Одеської області | 1 467 334 | 61,3 | 28,1 | 2,7 | 1,8 | 0,3 | 5,8 |
Мовний склад[ред. | ред. код]
Рідна мова населення Одеської області за результатами переписів, %[14][15][17][16]
| 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|
| українська | 45,5 | 46,7 | 41,2 | 46,3 |
| російська | 36,0 | 39,7 | 47,1 | 42,0 |
| інша | 18,5 | 13,6 | 11,7 | 10,5 |
Рідна мова населення Одеської області за переписом 2001 р.[19]:
| українська | російська | болгарська | молдовська | гагаузька | |
|---|---|---|---|---|---|
| Одеська область | 46,3 | 42,0 | 4,9 | 3,8 | 0,9 |
| Одеса | 30,4 | 64,8 | 0,4 | 0,3 | 0,1 |
| Білгород-Дністровський | 41,8 | 54,3 | 1,6 | 1,2 | 0,2 |
| Ізмаїл | 18,0 | 74,2 | 4,6 | 1,8 | 0,4 |
| Чорноморськ | 41,4 | 57,3 | 0,3 | 0,3 | |
| Подільськ | 70,3 | 26,5 | 2,3 | ||
| Теплодар | 55,8 | 42,4 | 0,4 | 0,6 | 0,1 |
| Южне | 44,8 | 53,7 | 0,5 | 0,2 | 0,1 |
| Ананьївський район | 78,2 | 5,3 | 0,1 | 16,1 | |
| Арцизький район | 18,2 | 42,8 | 34,0 | 3,1 | 0,8 |
| Балтський район | 89,3 | 8,7 | 0,1 | 1,5 | |
| Березівський район | 88,0 | 9,0 | 0,2 | 1,0 | 0,2 |
| Білгород-Дністровський район | 80,8 | 13,0 | 0,6 | 5,0 | 0,2 |
| Біляївський район | 80,3 | 16,9 | 0,2 | 1,3 | 0,1 |
| Болградський район | 4,9 | 16,3 | 57,6 | 1,0 | 17,8 |
| Великомихайлівський район | 80,4 | 15,4 | 0,6 | 3,0 | 0,1 |
| Іванівський район | 72,6 | 17,6 | 6,5 | 2,2 | 0,3 |
| Ізмаїльський район | 26,3 | 21,6 | 24,9 | 26,2 | 0,3 |
| Кілійський район | 36,1 | 44,2 | 2,5 | 12,8 | 3,7 |
| Кодимський район | 95,5 | 3,4 | 0,1 | 0,8 | |
| Лиманський район | 77,3 | 20,5 | 0,6 | 0,7 | 0,1 |
| Подільський район | 69,0 | 7,7 | 0,1 | 22,8 | |
| Окнянський район | 86,1 | 6,6 | 0,1 | 6,9 | 0,1 |
| Любашівський район | 93,1 | 2,7 | 3,7 | ||
| Миколаївський район | 93,4 | 2,6 | 0,2 | 2,7 | |
| Овідіопольський район | 69,6 | 27,8 | 0,5 | 0,8 | 0,1 |
| Роздільнянський район | 68,1 | 28,4 | 0,3 | 2,5 | 0,1 |
| Ренійський район | 7,3 | 37,9 | 6,6 | 40,8 | 6,8 |
| Савранський район | 96,0 | 2,4 | 0,1 | 1,1 | |
| Саратський район | 41,3 | 21,4 | 19,1 | 17,6 | 0,2 |
| Тарутинський район | 18,8 | 32,9 | 31,7 | 12,7 | 3,3 |
| Татарбунарський район | 72,4 | 7,7 | 10,7 | 8,5 | 0,1 |
| Захарівський район | 92,1 | 3,2 | 0,1 | 4,1 | |
| Ширяївський район | 91,1 | 3,6 | 0,2 | 4,3 | 0,1 |
| українська | російська | болгарська | молдовська | гагаузька | вірменська | білоруська | циганська | |
| м. АНАНЬЇВ | 87,9 | 9,4 | 0,1 | 2,1 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | |
| м. АРЦИЗ | 22,6 | 66,5 | 7,9 | 1,5 | 0,4 | 0,3 | 0,1 | 0,5 |
| м. БЕРЕЗІВКА | 92,7 | 4,9 | 0,1 | 0,3 | 0,4 | 0,2 | 0,9 | |
| м. БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ | 42,1 | 54,5 | 1,7 | 0,7 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,2 |
| м. БІЛЯЇВКА | 83,0 | 14,5 | 0,3 | 0,8 | 0,4 | 0,5 | ||
| м. БОЛГРАД | 13,9 | 48,7 | 32,7 | 1,1 | 2,0 | 0,3 | 0,2 | 0,2 |
| м. ВИЛКОВЕ | 15,3 | 83,5 | 0,3 | 0,5 | 0,1 | 0,1 | ||
| м. ІЗМАЇЛ | 18,0 | 74,2 | 4,6 | 1,8 | 0,4 | 0,1 | 0,1 | 0,3 |
| м. Чорноморськ | 38,2 | 60,6 | 0,3 | 0,2 | 0,1 | 0,2 | ||
| м. КІЛІЯ | 39,6 | 55,5 | 1,2 | 2,9 | 0,4 | 0,1 | 0,1 | 0,2 |
| м. КОДИМА | 93,0 | 6,3 | 0,1 | 0,3 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |
| м. Подільськ | 70,3 | 26,5 | 2,3 | 0,1 | 0,1 | 0,3 | ||
| м. ОДЕСА | 30,4 | 64,8 | 0,4 | 0,3 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | |
| м. РЕНІ | 12,5 | 70,5 | 1,4 | 13,3 | 1,5 | 0,1 | 0,1 | |
| м. РОЗДІЛЬНА | 66,7 | 31,7 | 0,3 | 0,7 | 0,3 | 0,2 | ||
| м. ТЕПЛОДАР | 55,8 | 42,4 | 0,4 | 0,6 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | |
| м. ЮЖНЕ | 44,8 | 53,7 | 0,5 | 0,2 | 0,1 | 0,2 | 0,2 | |
| смт АВАНГАРД | 37,3 | 61,1 | 0,5 | 0,3 | 0,5 | |||
| смт БЕРЕЗИНЕ | 21,0 | 45,1 | 12,8 | 11,0 | 7,4 | 0,5 | 0,3 | 1,0 |
| смт БОРОДІНО | 20,9 | 51,0 | 13,9 | 11,6 | 1,4 | 0,3 | ||
| смт ВЕЛИКА МИХАЙЛІВКА | 94,4 | 4,5 | 0,2 | 0,3 | 0,2 | 0,1 | ||
| смт ВЕЛИКОДОЛИНСЬКЕ | 51,5 | 46,2 | 0,5 | 0,4 | 0,2 | 0,3 | 0,2 | 0,3 |
| смт ЗАТИШШЯ | 95,6 | 3,6 | 0,1 | 0,5 | 0,1 | |||
| смт ЗАТОКА | 32,1 | 67,1 | 0,4 | 0,4 | ||||
| смт ЗЕЛЕНОГІРСЬКЕ | 94,5 | 3,8 | 1,6 | 0,1 | ||||
| смт ІВАНІВКА | 88,3 | 9,0 | 1,9 | 0,2 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | |
| смт Доброслав | 93,7 | 4,8 | 0,4 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,6 | |
| смт ОКНИ | 93,1 | 5,3 | 0,2 | 1,2 | 0,1 | 0,1 | ||
| смт ЛИМАНСЬКЕ | 31,6 | 66,5 | 0,5 | 0,9 | 0,2 | |||
| смт ЛЮБАШІВКА | 93,7 | 4,5 | 1,0 | 0,2 | 0,2 | 0,2 | ||
| смт МИКОЛАЇВКА | 94,5 | 3,4 | 0,3 | 0,8 | 0,1 | 0,8 | ||
| смт НОВІ БІЛЯРІ | 71,9 | 26,5 | 0,2 | 0,7 | 0,5 | |||
| смт ОВІДІОПОЛЬ | 83,2 | 14,6 | 0,7 | 0,4 | 0,8 | 0,1 | ||
| смт ОЛЕКСАНДРІВКА | 59,1 | 39,1 | 0,2 | 0,7 | 0,1 | 0,4 | ||
| смт ПЕТРІВКА | 34,0 | 54,3 | 10,5 | 0,6 | 0,1 | 0,2 | ||
| смт РАДІСНЕ | 80,2 | 18,6 | 0,4 | 0,3 | 0,1 | 0,1 | ||
| смт РАУХІВКА | 64,9 | 31,7 | 0,1 | 1,1 | 0,6 | 0,8 | ||
| смт САРАТА | 43,8 | 50,3 | 3,1 | 2,1 | 0,4 | 0,1 | ||
| смт СЕРГІЇВКА | 42,1 | 48,8 | 1,0 | 7,2 | 0,3 | 0,2 | 0,2 | |
| смт СЕРПНЕВЕ | 6,7 | 67,5 | 7,6 | 7,2 | 11,0 | 0,1 | ||
| смт СЛОБІДКА | 92,8 | 5,2 | 1,8 | 0,1 | ||||
| смт СУВОРОВЕ | 7,9 | 15,5 | 71,0 | 3,6 | 0,5 | 0,3 | 1,0 | |
| смт ТАЇРОВЕ | 62,2 | 36,5 | 0,7 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |
| смт ТАРУТИНЕ | 14,3 | 54,1 | 26,8 | 3,0 | 1,5 | 0,1 | ||
| смт Захарівка | 92,4 | 5,4 | 0,1 | 1,3 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | |
| смт ХЛІБОДАРСЬКЕ | 71,2 | 27,2 | 0,4 | 0,3 | 0,1 | 0,2 | ||
| смт ЦЕБРИКОВЕ | 95,1 | 3,1 | 0,5 | 1,2 | ||||
| смт ШИРЯЄВЕ | 93,1 | 5,3 | 0,2 | 0,9 | 0,1 | |||
Рідна мова найбільш чисельних національностей Одеської області за даними перепису 2001 р.[21]
| Своєї національності |
Українська | Російська | Інша | |
| Українці | 71,6% | - | 28,3% | 0,1% |
| Росіяни | 97,0% | 2,7% | - | 0,2% |
| Болгари | 77,8% | 2,1% | 19,6% | 0,4% |
| Молдовани | 73,3% | 7,7% | 18,3% | 0,7% |
| Гагаузи | 77,8% | 1,7% | 18,4% | 1,7% |
| Євреї | 3,6% | 4,4% | 91,6% | 0,1% |
| Білоруси | 20,1% | 8,5% | 70,8% | 0,5% |
Вільне володіння мовами[ред. | ред. код]
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 78,98% мешканців Одеської області вказали вільне володіння українською мовою, а 81,47% - російською мовою. 92,60% мешканців Одеської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Одеської області за даними перепису населення 2001 р.[22][23]
| своєї
національності |
українська | російська | |
|---|---|---|---|
| Українці | 94,28% | 74,70% | |
| Росіяни | 98,85% | 61,82% | |
| Болгари | 85,64% | 31,69% | 88,98% |
| Молдовани | 82,15% | 39,01% | 79,74% |
| Гагаузи | 83,40% | 21,47% | 88,48% |
| Євреї | 9,26% | 68,87% | 97,53% |
| Білоруси | 31,71% | 61,75% | 91,94% |
| Вірмени | 62,59% | 49,73% | 88,02% |
| Цигани | 62,23% | 48,53% | 70,46% |
| Поляки | 21,53% | 80,54% | 89,84% |
| Німці | 28,88% | 63,05% | 92,21% |
| Грузини | 52,60% | 48,04% | 88,80% |
| Азербайджанці | 64,39% | 36,23% | 84,30% |
| Татари | 36,59% | 51,70% | 91,40% |
| Греки | 28,28% | 55,26% | 93,95% |
| Албанці | 83,94% | 24,33% | 88,99% |
| Араби | 66,74% | 32,58% | 73,64% |
Місце народження[ред. | ред. код]
За переписом 2001 року 87,6% населення Одеської області народилися на території України (УРСР), 12,4% населення на території інших держав (зокрема 7,2% - на території Росії, 2,4% - на території Молдови). 75,6% населення народилися на території Одеської області, 12,0% - у інших регіонах України.[24]
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Одеської області за переписом 2001 року:
| уродженців області | кількість | частка у населенні |
| Одеської | 1856999 | 75,6 |
| Вінницької | 43707 | 1,8 |
| Миколаївської | 37128 | 1,5 |
| Кіровоградської | 21940 | 0,9 |
| Хмельницької | 18679 | 0,8 |
| Донецької | 16289 | 0,7 |
| Житомирської | 13308 | 0,5 |
| Львівської | 11420 | 0,5 |
| Черкаської | 11093 | 0,5 |
| Дніпропетровської | 10370 | 0,4 |
| Херсонської | 10000 | 0,4 |
| АР Крим | 9736 | 0,4 |
| Луганської | 9323 | 0,4 |
| Харківської | 8293 | 0,3 |
| Запорізької | 7926 | 0,3 |
| Івано-Франківської | 7713 | 0,3 |
| Київської | 7496 | 0,3 |
| Полтавської | 7474 | 0,3 |
| Чернігівської | 6804 | 0,3 |
| Сумської | 6515 | 0,3 |
| Чернівецької | 5123 | 0,2 |
| Рівненської | 4905 | 0,2 |
| Тернопільської | 4796 | 0,2 |
| Волинської | 4777 | 0,2 |
| м. Києва | 4126 | 0,2 |
| Закарпатської | 2922 | 0,1 |
| Севастополя | 1380 | 0,1 |
Зайнятість населення[ред. | ред. код]
Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[25]
| сфера діяльності | кількість зайнятих | частка |
|---|---|---|
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 219 895 | 25,4% |
| Транспорт і зв'язок | 103 623 | 12,0% |
| Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 91 687 | 10,6% |
| Обробна промисловість | 85 663 | 9,9% |
| Освіта | 71 697 | 8,3% |
| Охорона здоров'я та соціальна допомога | 58 590 | 6,8% |
| Державне управління | 56 715 | 6,6% |
| Колективні, громадські та особисті послуги | 35 949 | 4,2% |
| Неточно вказали або не вказали вид діяльності | 35 717 | 4,1% |
| Будівництво | 26 403 | 3,0% |
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 23 989 | 2,8% |
| Виробництво електроенергії, газу та води | 17 464 | 2,0% |
| Послуги домашньої прислуги | 14 095 | 1,6% |
| Готелі та ресторани | 12 802 | 1,5% |
| Фінансова діяльність | 7 192 | 0,8% |
| Рибне господарство | 2 984 | 0,3% |
| Добувна промисловість | 1 292 | 0,1% |
| Всього зайнятих економічною діяльністю | 865 757 | 100,0% |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Державна служба статистики України
- ↑ а б Подорож Україною. Одещина
- ↑ а б в г д История Одесской области
- ↑ http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=6979 Історія рідного краю. Одещина – степова корона Причорномор’я
- ↑ http://www.archives.gov.ua/Archives/Reestr/Kniga2_Berezivskij.pdf Правда про голодомор на Одещині
- ↑ а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) — М., 1975
- ↑ Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970–2014 рр.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року», — Київ, Державна служба статистики України, 2014
- ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
- ↑ а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965
- ↑ а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення
- ↑ Дані Всеукраїнського перепису населення — див. на сайті http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/ Архівовано 24 листопад 2007 у Wayback Machine.
- ↑ а б Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса»
- ↑ а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ а б Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою
- ↑ а б Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1)
- ↑ Про кількість та склад населення Одеської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
- ↑ Національність та мовні ознаки за результатами перепису 2001 р.
- ↑ Розподіл населення за національністю та рідною мовою за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 2016-08-12.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 2016-08-12.
- ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року»
- ↑ Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності»
