Населення Північної Македонії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Північної Македонії M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 2,096 млн осіб
Густота 82,4 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,48 ‰
Природний рух
Природний приріст 0,2 %
Народжуваність 11,55 ‰
Фертильність 1,6 дітей на 1 жінку
Смертність 9,08 ‰
Смертність немовлят 7,7 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 17,48 %
 • 15–64 років 69,78 %
 • старіші за 65 років 12,74 %
Середня тривалість життя 76,02 року
 • чоловіків 73,44 року
 • жінок 78,79 року
Статева структура
загалом 0,99 чол./жін.
при народженні 1,08 чол./жін.
до 15 років 1,07 чол./жін.
15–64 років 1,03 чол./жін.
після 65 років 0,75 чол./жін.
Етнічні групи
Нація македонці
Найбільший етнос македонці
Нацменшини албанці
Мови
Офіційна македонська, албанська
Також у побуті турецька, циганська, сербська

Населення Північної Македонії. Чисельність населення країни 2015 року становила 2,096 млн осіб (146-те місце у світі)[1]. Чисельність македонців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 11,55 ‰ (170-те місце у світі), смертність — 9,08 ‰ (67-ме місце у світі), природний приріст — 0,2 % (184-те місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Північній Македонії, станом на 2015 рік, дорівнює 11,55 ‰ (170-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,6 дитини на одну жінку (180-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 40,2 % (станом на 2011 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 26,2 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Північній Македонії 2015 року становила 9,08 ‰ (67-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,2 % (184-те місце у світі)[1].

Природний рух населення Північної Македонії в 1947—2012 роках[2]

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Північної Македонії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Північної Македонії становить 37,5 року (65-те місце у світі): для чоловіків — 36,4, для жінок — 38,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,02 року (90-те місце у світі), для чоловіків — 73,44 року, для жінок — 78,79 року[1].

Вікова структура населення Македонії, станом на 2015 рік, виглядає наступним чином:

  • діти віком до 14 років — 17,48 % (189 719 чоловіків, 176 751 жінка);
  • молодь віком 15-24 роки — 13,88 % (150 048 чоловіків, 140 834 жінки);
  • дорослі віком 25-54 роки — 43,69 % (464 811 чоловіків, 450 914 жінок);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 12,21 % (125 327 чоловіків, 130 617 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 12,74 % (114 357 чоловіків, 152 637 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 7,2; коефіцієнт розлучуваності — 0,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 11 (дані за 2011 рік)[5][6]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 28,6 року, жінки — 25,8 року, загалом — 27,2 року (дані за 2014 рік)[7].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 82,4 особи/км² (125-те місце у світі)[1]. Населення країни розподілене досить рівномірно, утворені міські райони приваблюють для проживання значну частину населення.

Урбанізація[ред. | ред. код]

Північна Македонія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 57,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,11 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Скоп'є (столиця) — 503,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,48 ‰ (135-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

Станом на 2016 рік, до країни прибуло 477,9 тис. біженців з Сирії[1].

У країні мешкає 667 осіб без громадянства[1].

Північна Македонія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[8].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2002 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
македонці
  
64.2%
албанці
  
25.2%
турки
  
3.9%
цигани
  
2.7%
серби
  
1.8%
інші
  
2.2%

Головні етноси країни: македонці — 64,2 % (1,3 млн осіб), албанці — 25,2 % (509 тис. осіб), турки — 3,9 % (77,9 тис. осіб), цигани — 2,7 % (53,9 тис. осіб), серби — 1,8 % (35,9 тис. осіб), боснійці — 0,84 % (17 тис. осіб), аромуни — 0,48 % (9,7 тис. осіб), інші — 1,04 % (21 тис. осіб) (оціночні дані за 2002 рік)[1][9].

Македонці — південнослов'янський народ, що виник в результаті асиміляції стародавнього населення Балканського півострова (античні македонці, іллірійці, фракійці тощо) південними слов'янами.

Особливістю демографічної ситуації в Македонії є перевищення народжуваності албанської частини населення над слов'янською, що характерно взагалі для мусульманських меншин у багатьох державах світу. Однак в останні роки народжуваність албанців падає більш швидкими темпами: у 2005 кількість породіль-албанок склало 30,8 % від загального числа жінок, що народили дітей, тоді як в 2001 даний показник сягав майже 40 %.

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Мови[ред. | ред. код]

Мови Північної Македонії (2002 рік)[1]
Мова: Відсоток:
македонська
  
66.5%
албанська
  
25.1%
турецька
  
3.5%
циганська
  
1.9%
сербська
  
1.2%
інші
  
1.8%

Офіційні мови[10]: македонська (південнослов'янська група мов) — розмовляє 66,5 % населення країни (1,3 млн осіб), албанська — 25,1 % (508 тис. осіб). Інші поширені мови: турецька — 3,5 % (38,5 тис. осіб), циганська — 1,9 % (24,7 тис. осіб), сербська 1,2 % (8,5 тис. осіб), інші мови — 1,8 % (оцінка 2002 року)[1]. Північна Македонія, як член Ради Європи, 25 липня 1996 року підписала, але не ратифікувала Європейську хартію регіональних мов. Регіональними мовами визнані: албанська, циганська[11].

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Північній Македонії (2002 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
православні
  
64.8%
християни
  
0.4%
мусульмани
  
33.3%
агностики
  
1.5%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: македонське православ'я — 64,8 %, інші течії християнства — 0,4 %, іслам — 33,3 %, не визначились — 1,5 % (станом на 2002 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 97,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 98,8 % — серед чоловіків, 96,8 % — серед жінок[1]. Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2012 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,62 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 4,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року склали 6,5 % від ВВП країни (79-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 7,7 ‰ (156-те місце у світі); хлопчиків — 7,96 ‰, дівчаток — 7,42 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 8 випадків на 100 тис. народжень (153-тє місце у світі)[1].

Північна Македонія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

2013 року було зареєстровано 200 хворих на СНІД (126-те місце у світі), це 0,01 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (131-ше місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (106-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 20,8 % (92-ге місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 1,3 % (оцінка на 2011 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,8 % населення в містах і 98,9 % в сільській місцевості; загалом 99,4 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,2 %, в сільській місцевості — 82,6 %, загалом по країні — 90,9 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2007 рік, дорівнює 1,03 км³ на рік, або 502 тонни на одного мешканця на рік: з яких 21 % припадає на побутові, 67 % — на промислові, 12 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 41,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 24 %; частка осіб похилого віку — 17,4 %, або 5,7 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2011 року перебувало 30,4 % населення країни[1].

Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає наступним чином: нижній дециль — 2,2 %, верхній дециль — 34,5 % (станом на 2009 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,475 млн унікальних інтернет-користувачів (121-ше місце у світі), що становило 70,4 % від загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 961,900 осіб (145-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 18,3 %; промисловість і будівництво — 29,1 %; сфера послуг — 52,6 % (станом на 2014 рік)[1]. 16,78 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (6 % від загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 26,9 % працездатного населення, 2014 року — 28 % (181-ше місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 53,1 %, серед юнаків — 52 %, серед дівчат — 55 % (4-те місце у світі)[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Головний перевалочний пункт для південно-східноазійського героїну та гашишу, наркотрафіку південноамериканського кокаїну до Європи; відмивання грошей залишається великою проблемою через перенасичення національної економіки готівковими коштами[1].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно щорічної доповіді про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Північної Македонії докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[12][13].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,75 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Північної Македонії
Рік Населення Зміна
1950 1 230 000
1955 1 354 000 +10.1%
1960 1 392 000 +2.8%
1965 1 481 000 +6.4%
1970 1 568 000 +5.9%
1975 1 795 000 +14.5%
1980 1 795 000 +0.0%
1985 1 828 000 +1.8%
1990 1 909 000 +4.4%
1995 1 963 000 +2.8%
2000 2 012 000 +2.5%
2005 2 037 000 +1.2%
2010 2 057 000 +1.0%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[2].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Переписи[ред. | ред. код]

2002 року в країні було проведено загальнодержавний перепис населення, чисельність наявного населення становило 2 022 547 осіб[14].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш Macedonia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. а б ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. http://www,stat,gov,mk/Publikacii/PDFSG2014/03-Naselenie-Population,pdf[недоступне посилання з липня 2019]
  4. http://www,stat,gov,mk/Publikacii/1,2,15,02_en,pdf[недоступне посилання з липня 2019]
  5. ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  6. ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  7. Mean age at first marriage by sex : [англ.] // United Nations Economic Commission for Europe. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — вік першого шлюбу за країною, за статтю.
  8. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  9. Mazedonien: Albanerpartei boykottiert das Parlament [Архівовано 5 червня 2009 у Wayback Machine.] (нім.)
  10. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  11. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  12. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  13. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  14. Державна статистична служба Македонії. [Архівовано 8 липня 2007 у Wayback Machine.] (мак.)

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]