Населення Республіки Саха
 |
Населення Якутії становить 955,6 тис. осіб (2013). Питома вага міського населення — 64,9 % (2013). Густота населення — 0,31 особи/км² (2013), одна з найменших серед усіх суб'єктів Російської Федерації.
Розподіл за статтю та урбанізація населення за даними перепису 2010 р.[1]
| Показник | Міське населення | Сільське населення |
|---|---|---|
| Чоловіки | 296 573 | 169 333 |
| Жінки | 317 972 | 174 650 |
| Урбанізація | 63,97 % | 36,03 % |
Динаміка чисельності найбільших національностей Республіки Саха-Якутії за даними переписів.
| 1926 | 1939 | 1959 | 1979 | 1989 | 2002 | 2010 | |
| Якути | 235 926 | 233 273 | 226 053 | 313 917 | 365 236 | 432 290 | 466 492 |
| Росіяни | 30 156 | 146 741 | 215 328 | 429 588 | 550 263 | 390 671 | 353 649 |
| Евенки | 13 145 | 10 432 | 9 505 | 11 584 | 14 428 | 18 232 | 21 008 |
| Українці | 138 | 4 229 | 12 182 | 46 326 | 77 114 | 34 633 | 20 341 |
| Евени | 738 | 3 133 | 3 537 | 5 763 | 8 668 | 11 657 | 15 071 |
| Татари | 1 671 | 4 420 | 5 172 | 10 976 | 17 478 | 10 768 | 8 122 |
| Буряти | 11 | 699 | 757 | 4 508 | 8 471 | 7 266 | 7 011 |
| Киргизи | 6 | 19 | 152 | 566 | 1 454 | 5 022 | |
| Вірмени | 4 | 47 | 295 | 707 | 1 138 | 2 764 | 3 691 |
| Узбеки | 18 | 142 | 379 | 780 | 1 207 | 3 332 | |
| Таджики | 2 | 239 | 260 | 1 105 | 2 696 | ||
| Білоруси | 21 | 1 572 | 2 548 | 6 769 | 9 900 | 4 236 | 2 527 |
| Всього | 285 471 | 413 198 | 487 343 | 851 840 | 1094 065 | 949 280 | 958 528 |
Динаміка чисельності найбільших національностей у населенні Республіки Саха-Якутії за даними переписів.
| 1926 | 1939 | 1959 | 1979 | 1989 | 2002 | 2010 | |
| Якути | 82,64 % | 56,46 % | 46,38 % | 36,85 % | 33,38 % | 45,54 % | 48,67 % |
| Росіяни | 10,56 % | 35,51 % | 44,18 % | 50,43 % | 50,30 % | 41,15 % | 36,90 % |
| Евенки | 4,60 % | 2,52 % | 1,95 % | 1,36 % | 1,32 % | 1,92 % | 2,19 % |
| Українці | 0,05 % | 1,02 % | 2,50 % | 5,44 % | 7,05 % | 3,65 % | 2,12 % |
| Евени | 0,26 % | 0,76 % | 0,73 % | 0,68 % | 0,79 % | 1,23 % | 1,57 % |
| Татари | 0,59 % | 1,07 % | 1,06 % | 1,29 % | 1,60 % | 1,13 % | 0,85 % |
| Буряти | 0,17 % | 0,16 % | 0,53 % | 0,77 % | 0,77 % | 0,73 % | |
| Киргизи | 0,02 % | 0,05 % | 0,15 % | 0,52 % | |||
| Вірмени | 0,01 % | 0,06 % | 0,08 % | 0,10 % | 0,29 % | 0,39 % | |
| Узбеки | 0,03 % | 0,04 % | 0,07 % | 0,13 % | 0,35 % | ||
| Таджики | 0,03 % | 0,02 % | 0,12 % | 0,28 % | |||
| Білоруси | 0,01 % | 0,38 % | 0,52 % | 0,79 % | 0,90 % | 0,45 % | 0,26 % |
Національний склад Саха-Якутії за результатами перепису 2010 р.[1]
| Національність | Загальна чисельність | % |
|---|---|---|
| Якути | 466 492 | 48,67 % |
| Росіяни | 353 649 | 36,90 % |
| Евенки | 21 008 | 2,19 % |
| Українці | 20 341 | 2,12 % |
| Евени | 15 071 | 1,57 % |
| Татари | 8 122 | 0,85 % |
| Буряти | 7 011 | 0,73 % |
| Киргизи | 5 022 | 0,52 % |
| Вірмени | 3 691 | 0,39 % |
| Не вказали національності |
23 864 | 2,49 % |
Частка найбільших національностей у чисельності вікових груп[1]
| Вікова група, років |
Чисельність | Якути | Росіяни | Евенки | Українці | Евени | Інші |
| 0 — 4 | 75 890 | 55,7 % | 32,4 % | 3,0 % | 0,3 % | 2,0 % | 6,7 % |
| 5 — 9 | 67 705 | 53,3 % | 34,8 % | 2,8 % | 0,5 % | 1,9 % | 6,7 % |
| 10 — 14 | 65 125 | 54,5 % | 33,0 % | 3,0 % | 0,7 % | 2,2 % | 6,6 % |
| 15 — 19 | 75 657 | 58,0 % | 29,1 % | 3,2 % | 0,8 % | 2,4 % | 6,6 % |
| 20 — 24 | 91 441 | 54,1 % | 32,7 % | 2,5 % | 0,8 % | 1,8 % | 8,2 % |
| 25 — 29 | 84 596 | 47,8 % | 38,1 % | 2,1 % | 1,2 % | 1,5 % | 9,3 % |
| 30 — 34 | 72 717 | 42,4 % | 42,0 % | 2,0 % | 2,0 % | 1,4 % | 10,3 % |
| 35 — 39 | 67 741 | 41,2 % | 41,8 % | 1,9 % | 2,9 % | 1,5 % | 10,6 % |
| 40 — 44 | 63 169 | 47,5 % | 35,0 % | 2,0 % | 3,3 % | 1,4 % | 10,9 % |
| 45 — 49 | 73 058 | 46,7 % | 36,1 % | 1,8 % | 3,7 % | 1,2 % | 10,5 % |
| 50 — 54 | 73 617 | 43,3 % | 40,3 % | 1,4 % | 4,2 % | 1,0 % | 9,8 % |
| 55 — 59 | 57 534 | 41,0 % | 43,8 % | 1,2 % | 4,4 % | 1,0 % | 8,6 % |
| 60 — 64 | 35 949 | 41,0 % | 44,4 % | 1,2 % | 4,3 % | 1,2 % | 7,9 % |
| 65 — 69 | 15 733 | 43,7 % | 41,3 % | 1,8 % | 4,3 % | 1,8 % | 7,2 % |
| 70 і більше | 38 559 | 49,2 % | 39,5 % | 1,5 % | 2,7 % | 1,1 % | 6,0 % |
Урбанізація серед найбільших народів Якутії за переписом 2010 року[1]
| національність | міського населення |
сільського населення |
| Якути | 39,6 % | 60,4 % |
| Росіяни | 92,6 % | 7,4 % |
| Евенки | 26,1 % | 73,9 % |
| Українці | 94,8 % | 5,2 % |
| Евени | 33,7 % | 66,3 % |
| Татари | 91,4 % | 8,6 % |
| Буряти | 92,5 % | 7,5 % |
| Киргизи | 95,1 % | 4,9 % |
| Вірмени | 97,5 % | 2,5 % |
| Узбеки | 88,2 % | 11,8 % |
| Таджики | 95,7 % | 4,3 % |
| Білоруси | 92,2 % | 7,8 % |
| Населення, що вказало національність |
63,5 % | 36,5 % |
Національний склад міського населення у 2010 році[1]
| Національність | Чисельність серед міських жителів |
Частка |
| Якути | 184 655 | 31,1 % |
| Росіяни | 327 643 | 55,2 % |
| Евенки | 5 486 | 0,9 % |
| Українці | 19 280 | 3,2 % |
| Евени | 5 077 | 0,9 % |
| Татари | 7 420 | 1,3 % |
| Буряти | 6 488 | 1,1 % |
| Киргизи | 4 775 | 0,8 % |
| Вірмени | 3 597 | 0,6 % |
| Узбеки | 2 938 | 0,5 % |
| Таджики | 2 581 | 0,4 % |
| Білоруси | 2 330 | 0,4 % |
| Інші | 21 324 | 3,6 % |
| Населення, що вказало національність |
593 594 | 100,0 % |
Національний склад сільського населення у 2010 році[1]
| національність | чисельність серед сільських жителів |
частка |
| Якути | 281 837 | 82,6 % |
| Росіяни | 26 006 | 7,6 % |
| Евенки | 15 522 | 4,6 % |
| Українці | 1 061 | 0,3 % |
| Евени | 9 994 | 2,9 % |
| Татари | 702 | 0,2 % |
| Буряти | 523 | 0,2 % |
| Киргизи | 247 | 0,1 % |
| Вірмени | 94 | 0,0 % |
| Узбеки | 394 | 0,1 % |
| Таджики | 115 | 0,0 % |
| Білоруси | 197 | 0,1 % |
| Інші | 4 378 | 1,3 % |
| Населення, що вказало національність |
341 070 | 100,0 % |
Національний склад районів, улусів та міст Республіки Саха — Якутія за переписом 2010 р.[1] (улуси — сільськогосподарські райони з переважанням корінних національностей (якутів, евенків, евенів)[2])
| Населення, що вказало національність |
Якути | Росіяни | Евенки | Українці | Евени | Татари | Буряти | Киргизи | Вірмени | Узбеки | Таджики | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Якутськ (міський округ) | 285 191 | 49,2 % | 39,8 % | 1,0 % | 1,4 % | 0,8 % | 0,7 % | 0,9 % | 1,1 % | 0,8 % | 0,7 % | 0,7 % |
| Абийський улус | 4 422 | 80,1 % | 8,7 % | 1,2 % | 0,5 % | 7,9 % | 0,0 % | 0,3 % | 0,2 % | |||
| Алданський район | 42 055 | 3,7 % | 80,0 % | 4,9 % | 3,6 % | 0,6 % | 1,1 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,6 % | 0,5 % | 0,4 % |
| Аллаіховський улус | 3 047 | 39,1 % | 31,8 % | 1,2 % | 1,7 % | 20,1 % | 0,4 % | 0,9 % | 0,1 % | 0,1 % | ||
| Амгинський улус | 17 107 | 92,2 % | 4,9 % | 1,3 % | 0,1 % | 0,8 % | 0,1 % | 0,1 % | ||||
| Анабарський улус[3] | 3 500 | 21,6 % | 3,7 % | 22,7 % | 0,9 % | 6,4 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,3 % | |||
| Булунський улус | 8 982 | 23,6 % | 29,1 % | 25,2 % | 3,7 % | 14,2 % | 0,5 % | 0,6 % | 0,3 % | 0,1 % | ||
| Верхньовілюйський улус | 21 532 | 98,1 % | 0,8 % | 0,5 % | 0,2 % | |||||||
| Верхньоколимський улус | 4 679 | 28,9 % | 50,1 % | 0,1 % | 3,8 % | 6,2 % | 0,9 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,1 % | |
| Верхоянський район | 12 773 | 74,0 % | 15,8 % | 0,8 % | 1,6 % | 4,9 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,0 % |
| Вілюйський улус | 25 104 | 84,8 % | 10,5 % | 1,5 % | 1,1 % | 0,4 % | 0,4 % | 0,2 % | 0,1 % | |||
| Горний улус | 11 681 | 96,2 % | 1,1 % | 0,7 % | 0,2 % | 0,6 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,3 % | |||
| Жиганський район[4] | 4 296 | 27,9 % | 12,8 % | 55,0 % | 1,1 % | 1,2 % | 0,3 % | 0,2 % | 0,2 % | |||
| Кобяйський улус | 13 635 | 69,3 % | 20,4 % | 0,6 % | 1,0 % | 6,8 % | 0,4 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1 % | ||
| Ленський район | 39 117 | 10,6 % | 79,5 % | 0,1 % | 2,5 % | 0,1 % | 1,1 % | 0,7 % | 0,9 % | 0,3 % | 0,2 % | 0,6 % |
| Мегіно-Кангаласький улус | 30 902 | 91,4 % | 5,5 % | 0,4 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,3 % | 0,6 % | 0,1 % |
| Мирнинський район | 69 117 | 9,7 % | 67,9 % | 0,8 % | 6,7 % | 0,2 % | 2,8 % | 2,5 % | 1,1 % | 0,2 % | 0,5 % | 0,1 % |
| Момський район | 4 434 | 68,0 % | 6,9 % | 1,0 % | 0,5 % | 21,3 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,2 % | |||
| Намський улус | 22 178 | 94,8 % | 2,8 % | 1,0 % | 0,1 % | 0,6 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | ||
| Нерюнгрінський район | 81 161 | 2,5 % | 79,7 % | 1,4 % | 6,3 % | 0,2 % | 2,0 % | 1,9 % | 0,3 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,2 % |
| Нижньоколимський район | 4 655 | 19,2 % | 40,8 % | 0,2 % | 2,9 % | 12,9 % | 1,3 % | 0,5 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % |
| Нюрбинський район | 25 153 | 95,0 % | 3,8 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,2 % | |||||
| Оймяконський улус | 10 049 | 29,2 % | 52,7 % | 0,6 % | 6,2 % | 4,3 % | 1,2 % | 0,6 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,2 % | |
| Олекминський район | 26 489 | 43,0 % | 46,1 % | 4,7 % | 0,8 % | 1,0 % | 1,8 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,4 % | 0,1 % | 0,1 % |
| Оленекський район[4] | 4 120 | 20,4 % | 1,8 % | 75,7 % | 0,2 % | 0,5 % | 0,2 % | 0,3 % | ||||
| Середньоколимський улус | 7 889 | 80,3 % | 10,3 % | 0,4 % | 0,5 % | 6,6 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | |
| Сунтарський улус | 24 994 | 97,6 % | 1,0 % | 0,4 % | 0,1 % | 0,4 % | 0,1 % | 0,1 % | ||||
| Таттинський улус | 17 193 | 98,2 % | 0,5 % | 0,5 % | 0,3 % | |||||||
| Томпонський район | 13 997 | 38,6 % | 44,0 % | 0,7 % | 3,4 % | 6,6 % | 0,7 % | 0,5 % | 0,1 % | 1,8 % | 0,5 % | 0,2 % |
| Усть-Алданський улус | 22 056 | 98,8 % | 0,3 % | 0,4 % | 0,0 % | 0,2 % | 0,1 % | |||||
| Усть-Майський улус | 8 607 | 9,1 % | 57,4 % | 22,8 % | 3,5 % | 1,5 % | 1,0 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,2 % | |
| Усть-Янський улус | 8 007 | 43,1 % | 27,2 % | 1,0 % | 5,7 % | 16,6 % | 0,7 % | 0,4 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,1 % | |
| Хангаласький улус | 33 362 | 62,1 % | 31,4 % | 1,2 % | 1,0 % | 0,9 % | 0,6 % | 0,3 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,2 % |
| Чурапчинський улус | 20 319 | 98,3 % | 0,4 % | 0,6 % | 0,4 % | 0,1 % | ||||||
| Евено-Битантайський улус[5] | 2 861 | 44,5 % | 0,9 % | 0,6 % | 0,2 % | 53,2 % | 0,2 % | |||||
| Саха — Якутія | 934 664 | 49,9 % | 37,8 % | 2,2 % | 2,2 % | 1,6 % | 0,9 % | 0,8 % | 0,5 % | 0,4 % | 0,4 % | 0,3 % |
Національний склад районів та міст Якутської АРСР за переписом 1989 р.[6]
| Росіяни | Якути | Українці | Татари | Білоруси | Башкири | Німці | Чуваші | Мордва | Інші | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Якутськ (міськрада) | 62,1 % | 25,2 % | 4,6 % | 1,6 % | 0,8 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,2 % | 4,7 % |
| м. Мирний | 74,6 % | 4,5 % | 9,7 % | 2,3 % | 1,3 % | 0,6 % | 0,4 % | 0,5 % | 1,0 % | 5,1 % |
| Нерюнгрі (міськрада) | 71,9 % | 1,3 % | 13,4 % | 2,9 % | 1,5 % | 0,9 % | 1,0 % | 0,5 % | 0,4 % | 6,2 % |
| Абийський район | 24,0 % | 66,3 % | 3,8 % | 0,5 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 4,5 % |
| Алданський район | 77,0 % | 4,0 % | 7,8 % | 1,8 % | 1,2 % | 0,5 % | 0,6 % | 0,3 % | 0,6 % | 6,2 % |
| Алексєєвський район | 2,4 % | 95,2 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,5 % | ||
| Аллаіховський район | 45,0 % | 30,0 % | 6,6 % | 0,7 % | 1,1 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,1 % | 15,7 % |
| Амгинський район | 8,2 % | 88,2 % | 0,6 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,1 % | 2,5 % | |||
| Анабарський район | 28,0 % | 37,3 % | 8,4 % | 1,0 % | 2,0 % | 0,6 % | 0,6 % | 0,2 % | 0,1 % | 21,8 % |
| Булунський район | 53,4 % | 13,6 % | 13,7 % | 0,8 % | 1,7 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,2 % | 16,0 % |
| Верхньовілюйський район | 3,2 % | 94,2 % | 0,4 % | 0,4 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,0 % | 1,2 % | ||
| Верхньоколимський район | 61,6 % | 18,2 % | 9,8 % | 1,3 % | 1,3 % | 0,1 % | 0,3 % | 0,5 % | 0,1 % | 6,8 % |
| Верхоянський район | 35,5 % | 44,3 % | 8,7 % | 1,2 % | 1,3 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,5 % | 0,1 % | 7,9 % |
| Вілюйський район | 23,3 % | 67,6 % | 4,3 % | 1,5 % | 0,5 % | 0,3 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,1 % | 1,8 % |
| Горний район | 3,7 % | 93,6 % | 0,6 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,5 % | |
| Жиганський район | 29,2 % | 30,1 % | 4,4 % | 0,8 % | 0,8 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 34,4 % | |
| Кобяйський район | 41,5 % | 42,6 % | 5,9 % | 1,5 % | 1,0 % | 0,1 % | 0,4 % | 0,1 % | 0,2 % | 6,7 % |
| Ленінський район | 14,0 % | 81,3 % | 2,0 % | 0,5 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,6 % | |
| Ленський район | 76,5 % | 8,5 % | 6,6 % | 1,8 % | 1,1 % | 0,5 % | 1,0 % | 0,4 % | 0,4 % | 3,2 % |
| Мегіно-Кангаласький район | 11,2 % | 85,3 % | 1,2 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,6 % | |
| Мирнинський район | 67,1 % | 3,7 % | 15,5 % | 4,0 % | 1,6 % | 1,0 % | 0,6 % | 0,5 % | 0,7 % | 5,3 % |
| Момський район | 15,0 % | 67,7 % | 1,3 % | 0,6 % | 0,3 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,1 % | 14,5 % |
| Намський район | 6,2 % | 91,7 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,3 % | |||
| Нижньоколимський район | 63,7 % | 8,9 % | 13,2 % | 1,3 % | 1,2 % | 0,1 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,2 % | 11,0 % |
| Оймяконський район | 62,1 % | 10,4 % | 16,7 % | 2,1 % | 2,0 % | 0,8 % | 0,5 % | 0,4 % | 0,2 % | 4,8 % |
| Олекминський район | 50,6 % | 37,9 % | 2,9 % | 2,6 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,1 % | 5,0 % |
| Оленекський район | 9,6 % | 31,9 % | 1,2 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1 % | 56,6 % | ||
| Орджонікіздевський район | 40,2 % | 51,3 % | 2,7 % | 1,0 % | 0,6 % | 0,5 % | 0,4 % | 0,1 % | 0,2 % | 3,0 % |
| Середньоколимський район | 17,0 % | 74,2 % | 2,3 % | 0,3 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 5,4 % | |
| Сунтарський район | 5,2 % | 92,1 % | 1,0 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,1 % | 1,2 % | |||
| Томпонський район | 57,1 % | 21,3 % | 10,5 % | 1,7 % | 1,0 % | 0,3 % | 0,5 % | 0,4 % | 0,3 % | 6,9 % |
| Усть-Алданський район | 1,6 % | 97,1 % | 0,2 % | 0,1 % | 1,0 % | |||||
| Усть-Майський район | 64,2 % | 7,2 % | 11,2 % | 1,5 % | 1,5 % | 0,4 % | 0,4 % | 0,7 % | 0,7 % | 12,2 % |
| Усть-Янський район | 58,5 % | 8,2 % | 21,1 % | 1,6 % | 2,0 % | 0,4 % | 0,4 % | 0,6 % | 0,3 % | 6,9 % |
| Чурапчинський район | 1,6 % | 97,0 % | 0,2 % | 0,1 %% | 1,1 % | |||||
| Якутська АРСР | 50,3 % | 33,4 % | 7,1 % | 1,6 % | 0,9 % | 0,4 % | 0,4 % | 0,3 % | 0,3 % | 5,3 % |
Рідна мова населення Саха — Якутії за переписом 2010 р.[1]
- якутська — 470 092 — 50,39 %
- російська — 421 481 — 45,18 %
- українська — 5 290 — 0,57 %
- киргизька — 4 615 — 0,49 %
- бурятська — 3 755 — 0,40 %
- вірменська — 3 217 — 0,34 %
- евенська — 3 188 — 0,34 %
Володіння мовами за переписом 2010 р.[1]
- російська — 884 412 — 94,7 %
- якутська — 443 312 — 47,5 %
- англійська — 40 450 — 4,3 %
- українська — 13 138 — 1,4 %
- німецька — 6 800 — 0,7 %
- евенська — 3 755 — 0,4 %
- французька — 3 700 — 0,4 %
- татарська — 3 311 — 0,4 %
- бурятська — 3 098 — 0,3 %
Рідна мова найбільших серед національностей[1]
| якутська | російська | українська | киргизька | бурятська | вірменська | евенська | татарська | узбецька | евенкійська | |
| Якути | 94,2 % | 5,8 % | ||||||||
| Росіяни | 0,4 % | 99,5 % | 0,1 % | 0,0 % | ||||||
| Евенки | 81,2 % | 12,1 % | 0,3 % | 6,4 % | ||||||
| Українці | 0,2 % | 74,7 % | 25,0 % | 0,0 % | ||||||
| Евени | 65,4 % | 13,3 % | 20,5 % | 0,7 % | ||||||
| Татари | 1,6 % | 61,6 % | 36,3 % | 0,1 % | ||||||
| Буряти | 2,1 % | 44,5 % | 53,4 % | |||||||
| Киргизи | 1,1 % | 7,2 % | 91,3 % | 0,2 % | ||||||
| Вірмени | 0,2 % | 12,4 % | 87,2 % | |||||||
| Узбеки | 1,0 % | 10,5 % | 0,7 % | 87,5 % | ||||||
| Долгани | 94,1 % | 3,1 % | ||||||||
| Юкагіри | 31,3 % | 44,0 % | 0,6 % | |||||||
| Чукчі | 6,6 % | 49,7 % | 0,4 % | |||||||
| Якутія | 50,4 % | 45,2 % | 0,6 % | 0,5 % | 0,4 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,2 % |
Володіння російською мовою у районах та містах за переписом 2010 р.[1]
| Володіння російською мовою |
Росіян у населенні | |
| Нерюнгрінський район | 99,8 % | 79,7 % |
| Нижньоколимський район | 99,8 % | 40,8 % |
| Ленський район | 99,4 % | 79,5 % |
| Алданський район | 99,3 % | 80,0 % |
| Мирнинський район | 99,3 % | 67,9 % |
| Верхньоколимський район | 99,2 % | 50,1 % |
| Усть-Майський | 98,1 % | 57,4 % |
| м. Якутськ | 96,9 % | 39,8 % |
| Аллаіховський район | 96,5 % | 31,8 % |
| Олекминський район | 96,3 % | 46,1 % |
| Томпонський | 96,1 % | 44,0 % |
| Оймяконський район | 95,9 % | 52,7 % |
| Булунський район | 94,2 % | 29,1 % |
| Хангаласький | 94,0 % | 31,4 % |
| Абийський район | 92,5 % | 8,7 % |
| Усть-Янський | 92,4 % | 27,2 % |
| Жиганський район | 91,3 % | 12,8 % |
| Середньоколимський район | 90,9 % | 10,3 % |
| Верхоянський район | 89,4 % | 15,8 % |
| Кобяйський район | 89,1 % | 20,4 % |
| Амгинський район | 87,7 % | 4,9 % |
| Анабарський район | 87,7 % | 3,7 % |
| Намський район | 87,5 % | 2,8 % |
| Вілюйський район | 87,3 % | 10,5 % |
| Евено-Битантайський | 87,0 % | 0,9 % |
| Момський район | 86,4 % | 6,9 % |
| Горний район | 85,9 % | 1,1 % |
| Нюрбинський район | 85,8 % | 3,8 % |
| Мегіно-Кангаласький район | 85,5 % | 5,5 % |
| Таттинський район | 85,5 % | 0,5 % |
| Верхньовілюйський район | 85,3 % | 0,8 % |
| Оленекський район | 85,0 % | 1,8 % |
| Сунтарський район | 84,6 % | 1,0 % |
| Чурапчинський | 84,1 % | 0,4 % |
| Усть-Алданський | 84,0 % | 0,3 % |
| Саха — Якутія | 94,7 % | 37,8 % |
| Якутськ | 245,6 | Нюрба | 9,9 |
| Нерюнгрі | 64,9 | Ольокмінськ | 9,1 |
| Мирний | 38,1 | Жатай | 8,9 |
| Ленськ | 24,5 | Сунтар | 8,9 (2003) |
| Алдан | 23,9 | Томмот | 8,8 |
| Айхал | 16,2 | Усть-Нера | 8,6 |
| Удачний | 15,3 | Намці | 8,2 (2003) |
| Чульман | 10,5 | Чурапча | 7,5 (2003) |
| Покровськ | 10,1 | Мохсоголлох | 7,1 |
| Вілюйськ | 10,0 | Майя | 7,0 (2003) |
- ↑ а б в г д е ж и к л м Результати Всеросійського перепису населення 2010 р. у республіці Саха - Якутія. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 8 липня 2013.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 8 липня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Долгано — Евенкійський національний район
- ↑ а б Евенкійський національний район
- ↑ Евенський національний район
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 липня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)