Населення Таджикистану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Таджикистану M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 8,191 млн осіб
Густота 60,6 особи/км²
Коефіцієнт міграції 1,15 ‰
Природний рух
Природний приріст 1,71 %
Народжуваність 24,38 ‰
Смертність 6,18 ‰
Смертність немовлят 33,93 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 32,75 %
 • 15–64 років 64,06 %
 • старіші за 65 років 3,19 %
Середня тривалість життя 67,39 року
 • чоловіків 64,28 року
 • жінок 70,66 року
Статева структура
загалом 0,99 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 0,85 чол./жін.
після 65 років 0,72 чол./жін.
Етнічні групи
Нація таджикистанці
Найбільший етнос таджики
Нацменшини узбеки, киргизи, росіяни
Мови
Офіційна таджицька
Також у побуті російська, узбецька, киргизька, пушту

Населення Таджикистану. Чисельність населення країни 2015 року становила 8,191 млн осіб (96-те місце у світі)[1]. Чисельність таджикистанців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 24,38 ‰ (57-ме місце у світі), смертність — 6,18 ‰ (156-те місце у світі), природний приріст — 1,71 % (69-те місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Таджикистані, станом на 2015 рік, дорівнює 24,38 ‰ (57-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,71 дитини на одну жінку (70-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 27,9 % (станом на 2012 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 22,8 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2012 рік)[1].

Смертність у Таджикистані 2015 року становила 6,18 ‰ (156-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,71 % (69-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Таджикистану, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Таджикистану становить 24,2 року (159-те місце у світі): для чоловіків — 23,6, для жінок — 24,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 67,39 року (168-ме місце у світі), для чоловіків — 64,28 року, для жінок — 70,66 року[1].

Вікова структура населення Таджикистану, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 32,75 % (1 365 565 чоловіків, 1 317 285 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 19,7 % (818 661 чоловік, 795 125 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 39,26 % (1 590 051 чоловік, 1 626 091 жінка);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 5,1 % (191 688 чоловіків, 226 134 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,19 % (109 084 чоловіка, 152 274 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 13,5; коефіцієнт розлучуваності — 0,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 6 (дані за 2009 рік)[2][3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 26,3 року, жінки — 22,5 року, загалом — 24,4 року (дані за 2010 рік)[4].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 60,6 особи/км² (154-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Таджикистан середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 26,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,62 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Душанбе (столиця) — 822,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,15 ‰ (151-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

У країні мешкає 19,49 тис. осіб без громадянства[1].

Таджикистан є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[5].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2007 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
таджики
  
84.3%
узбеки
  
13.8%
інші
  
2%

Головні етноси країни: таджики — 84,3 %, узбеки — 13,8 %, інші (киргизи, росіяни, туркмени, татари, араби) — 2 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Мови[ред. | ред. код]

Мови Таджикистану (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
таджицька
  
%
російська
  
%
узбецька
  
%
киргизька
  
%
пушту
  
%
Докладніше: Мови Таджикистану

Офіційна мова[6]: таджицька. Інші поширені мови: російська дуже поширена в держустановах і бізнесі, узбецька, киргизька, пушту.

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Таджикистані (2003 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
85%
інші
  
10%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам (сунізм — 85 %, шиїзм — 5 %), інші — 10 % (станом на 2003 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 99,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,8 % — серед чоловіків, 99,7 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4 % ВВП країни, станом на 2012 рік (114-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 11 років (станом на 2013 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,92 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,9 % ВВП країни (120-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 33,93 ‰ (63-тє місце у світі); хлопчиків — 38,23 ‰, дівчаток — 29,42 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 32 випадків на 100 тис. народжень (93-тє місце у світі)[1].

Таджикистан входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 16,4 тис. хворих на СНІД (84-те місце в світі), це 0,35 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (79-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 700 осіб (73-тє місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 12 % (136-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 13,3 % (оцінка на 2012 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 93,1 % населення в містах і 66,7 % в сільській місцевості; загалом 73,8 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 93,8 %, в сільській місцевості — 95,5 %, загалом по країні — 95 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2006 рік, дорівнює 11,49 км³ на рік, або 1,740 тонни на одного мешканця на рік: з яких 6 % припадає на побутові, 4 % — на промислові, 91 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 60,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 56 %; частка осіб похилого віку — 4,8 %, або 20,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 35,6 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,555 млн унікальних інтернет-користувачів (118-те місце у світі), що становило 19 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2013 року становили 2,209 млн осіб (120-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 46,5 %; промисловість і будівництво — 10,7 %; сфера послуг — 42,8 % (станом на 2013 рік)[1]. 164,43 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (10 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 2,5 % працездатного населення, 2012 року — 2,5 % (16-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 16,7 %, серед юнаків — 19,2 %, серед дівчат — 13,7 % (72-ге місце у світі)[1]. Реальні відсотки безробіття значно вищі, в країні високий рівень трудової еміграції.

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Велика транзитна країна афганських наркотиків, що прямує до Російської Федерації і Західної Європи. Обмежене вирощування опійного маку для внутрішнього споживання. На Таджикистан припадає 80 % усіх вилучених наркотиків у Центральній Азії, третє місце в світі з вилучень опіатів (героїну та опію-сирцю)[1].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Таджикистану докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[7][8].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,85 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,72 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Таджикистану
Рік Населення Зміна
1950 1 531 700
1960 2 082 500 +36.0%
1970 2 942 100 +41.3%
1980 3 954 500 +34.4%
1990 5 302 400 +34.1%
2000 6 196 500 +16.9%
2010 7 519 300 +21.3%
Джерело: Офіційна статистика уряду Таджикистану[9]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш Tajikistan : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Marriages and crude marriage rates : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 19 August. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. Divorces and crude divorce rates : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 19 August. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 19 August. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  5. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  6. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  7. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  8. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  9. (рос.) Социально-демографический сектор. — Агенція зі статистики при президентові Республіки Таджикистан.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]