Населення Харкова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Населення Харкова станом на 1 січня 2019 року становило 1 446 107 осіб (друге місце після Києва). На Харків припадає 53 % населення Харківської області[1].

Історична динаміка[ред. | ред. код]

Динаміка зростання населення міста Харків (тис. осіб)

Історична динаміка населення Харкова, осіб (1810—2017):[2][3]

Райони міста[ред. | ред. код]

Докладніше: Райони Харкова

Динаміка чисельності населення районів Харкова:

Район 1959 1970 1979 1989 2001 2008
Харків 934 136 1 222 852 1 443 754 1 609 959 1 470 902 1 457 786
Шевченківський 119 448 174 712 180 886 259 587 220 580 227 930
Новобаварський 131 708 127 032 118 379 117 475 111 173 109 021
Київський 150 463 156 704 167 025 173 022 188 706 187 417
Слобідський 77 995 221 221 166 609 176 453 149 798 147 796
Холодногірський 119 467 113 896 107 886 117 089 93 844 89 246
Московський 110 311 147 875 326 866 332 568 310 278 305 665
Індустріальний 102 665 163 353 126 884 158 049 155 843 157 531
Немишлянський 138 853 167 962 144 151 139 817
Основ'янський 122 079 118 059 110 366 107 754 96 529 93 363

Вікова структура[ред. | ред. код]

Вікова структура населення Харкова характеризується високим ступенем постаріння населення. Для нього характерна найнижча питома вага дітей у населенні серед усіх обласних центрів України та одна з найвищих — населення працездатного віку.[4]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 663 084 95 027 138 790 208 037 162 545 56 220 2465
Жінки 784 535 90 105 126 329 230 844 217 811 110 230 9216


Станом на 2014 р. чисельність різних вікових груп наявного населення Харкова була наступною:

вік чисельність частка
0-15 177 330 12,4 %
16-59 951 871 66,5 %
60+ 302 364 21,1 %

Рух населення[ред. | ред. код]

Природний рух населення Харкова у 2013 — 2014 рр.[6]

Рік Живонароджені Померлі Природний приріст
2012 13 366 17 279 - 3913
2013 13 194 16 998 -3804
2017 3483 6416 -2933

Національний склад[ред. | ред. код]

Динаміка національного складу населення Харкова за даними переписів населення, %

1926[7] 1939[8] 1959[9] 1989[10] 2001[10]
українці  38,6  48,5  48,4  50,4  62,8
росіяни  37,2  32,9  36,1  42,0  33,2
євреї  19,5  15,6  8,7  3,0  0,7

Перепис 1939[ред. | ред. код]

Національний склад населення Харкова за даними перепису 1939 року[11]

Національність Кількість (%)
1 Українці 403 606 48,46
2 Росіяни 274 173 32,92
3 Євреї 130 250 15,64
4 Поляки 4613 0,55
5 Білоруси 4193 0,50
6 Вірмени 4056 0,49
Інші 12 022 1,44
Загалом 832 913 100,00

Національний склад районів Харкова у 1939 році, %

Дзержинський Кагановицький Краснобазарський Червонозаводський Ленінський Жовтневий Орджонікідзевський Сталінський
Українці 43,6 43,1 71,8 49,6 50,0 41,0 56,6 56,5%
Росіяни 33,3 30,9 23,7 35,9 33,5 32,7 35,0 32,6%
Євреї 19,9 23,1 2,4 11,7 13,1 22,8 6,5 8,6%
Інші 3,2 2,9 2,1 2,8 3,4 3,6 2,0 2,4%

Перепис 1926 року[ред. | ред. код]

Національний склад населення Харкова за результатами перепису 1926 року[7]

Національність Кількість (%)
1 Українці 160 139 38,55
2 Росіяни 154 448 37,18
3 Євреї 81 130 19,53
4 Поляки 5540 1,33
5 Вірмени 2994 0,72
6 Німці 2202 0,53
Інші 8947 2,15
Загалом 415 400 100,00

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова за переписом 2001 р. у районах Харкова, %[12]

район українська російська вірменська
Харків 31,8 65,9 0,2
Індустріальний 36,2 62,4 0,1
Холодногірський 34,1 64,2 0,3
Жовтневий 34,0 64,2 0,3
Московський 33,4 65,0 0,2
Київський 32,6 64,2 0,2
Червонозаводський 32,0 65,5 0,3
Фрунзенський 29,2 69,2 0,2
Комінтернівський 29,1 68,2 0,2
Шевченківський 26,8 68,9 0,2

Динаміка рідної мови населення Харкова за переписами, %

мова 1897[13] 1926[7] 1959[14] 1989[10] 2001[15]
російська 63,2 64,3 67,2 70,0 65,9
українська 25,9 23,5 31,2 28,9 31,8
єврейська 5,7 8,0 1,0 0,0 0,0

Мовний склад населення Харкова за переписом 1989 року[10]

Мовний склад населення Харкова за переписом 1926 року[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ГУС у Харківській області. Демографічна ситуація. Архів оригіналу за 17 квітня 2014. Процитовано 25 листопада 2014. 
  2. А.Г. РАШИН НАСЕЛЕНИЕ РОССИИ ЗА 100 ЛЕТ (1811—1913 гг.). www.demoscope.ru. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 20 серпня 2020. 
  3. Cities & towns of Ukraine. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 20 серпня 2020. 
  4. Розподіл постійного населення за статтю, окремими віковими групами та типом поселень (0,1,2)
  5. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Харківська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком... 2001]. 
  6. Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення (0,1,2). Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 19 березня 2022. 
  7. а б в г Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
  8. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. г. Харьков. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 25 листопада 2014. 
  9. [В. М. Кабузан — [[https://web.archive.org/web/20150707154921/https://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.] Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год.] [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.]
  10. а б в г Романцов В. О. — «Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 12 травня 2015. 
  11. Демоскоп Weekly - Приложение. Всесоюзная перепись населения 1939 года. www.demoscope.ru. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 20 серпня 2020. 
  12. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 березня 2022. 
  13. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Харьков. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 листопада 2014. 
  14. Roman Szporluk. Russia, Ukraine, and the Breakup of the Soviet Union [Архівовано 2 березня 2015 у Wayback Machine.]
  15. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.]