Населення Хорватії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Населення Хорватії
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 4,464 млн осіб
Густота 75,8 особи/км²
Природний приріст -0,13 ‰
Народжуваність 9,45 ‰
Смертність 12,18 ‰
Середня тривалість життя 76,61 року
 • чоловіків 73,02 року
 • жінок 80,4 року
Смертність немовлят 5,77 ‰
Коефіцієнт міграції 1,39 ‰
Вікова структура
до 14 років 14,42 %
15–64 років 67,35 %
старіші за 65 років 18,23 %
Статева структура
загалом 0,93 чол./жін.
при народженні 1,06 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
у віці 15–64 років 0,95 чол./жін.
після 65 років 0,69 чол./жін.
Етнічні групи
Нація хорвати
Найбільший етнос хорвати
Національні меншини серби
Мови
Офіційна хорватська
Також у побуті сербська

Населення Хорватії. Чисельність населення країни 2015 року становила 4,464 млн осіб (126-те місце у світі)[1]. Чисельність хорватів стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 9,45 ‰ (203-тє місце у світі), смертність — 12,18 ‰ (25-те місце у світі), природний приріст — -0,13 % (209-те місце у світі) .

Природний рух[ред.ред. код]

Відтворення[ред.ред. код]

Народжуваність у Хорватії, станом на 2015 рік, дорівнює 9,45 ‰ (203-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,46 дитини на одну жінку (201-ше місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 27,9 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Хорватії 2015 року становила 12,18 ‰ (25-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,13 % (депопуляція) (209-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред.ред. код]

Віково-статева піраміда населення Хорватії, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Хорватії становить 42,7 року (20-те місце у світі): для чоловіків — 40,8, для жінок — 44,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,61 року (80-те місце у світі), для чоловіків — 73,02 року, для жінок — 80,4 року[1].

Вікова структура населення Хорватії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 14,42 % (330 355 чоловіків, 313 311 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 11,92 % (272 249 чоловіків, 259 935 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 40,88 % (903 896 чоловіків, 921 337 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 14,55 % (314 697 чоловіків, 335 007 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 18,23 % (331 889 чоловіків, 482 167 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред.ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,8; коефіцієнт розлучуваності — 1,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 23 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 30,6 року, жінки — 28,1 року, загалом — 29,4 року (дані за 2014 рік)[3].

Розселення[ред.ред. код]

Густота населення Хорватії

Густота населення країни 2015 року становила 75,8 особи/км² (128-ме місце у світі)[1]. Більшість населення концентрується в північній половині країни, чверть усього населення проживає в столиці та навколо неї. Значна кількість адріатичних островів населена досить спорадично.

Динаміка населення Хорватії згідно з даними переписів[4]
Рік перепису Наявне населення Постійне населення Густота населення
(осіб/км²)
1857 2 181 499 38,6
1869 2 398 292 42,4
1880 2 506 228 44,3
1890 2 854 558 50,5
1900 3 161 456 55,9
1910 3 460 584 61,2
1921 3 443 375 60,9
1931 3 785 455 67,0
1948 3 779 958 66,9
1953 3 936 022 69,6
1961 4 159 696 73,6
1971 4 426 221 78,3
1981 4 601 469 81,4
1991 4 784 265 84,6
2001 4 492 049 4 437 460 79,4
2011 4 456 096 4 290 612 75,8

Урбанізація[ред.ред. код]

Докладніше: Міста Хорватії

Хорватія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 59 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,11 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Загреб (столиця) — 687,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].

Шаблон:Найбільші міста Хорватії

Міграції[ред.ред. код]

Річний рівень імміграції 2015 року становив 1,39 ‰ (57-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред.ред. код]

За побіжними оцінками, на літо 2016 року в країні налічувалось 658 тис. біженців[1].

У країні перебуває 2,87 тис. осіб без громадянства[1].

Хорватія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[5].

Етнічний склад[ред.ред. код]

Етнічний склад (2012 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
хорвати
  
90.4%
серби
  
4.4%
інші
  
5.2%
Докладніше: Народи Хорватії

Головні етноси країни: хорвати — 90,4 %, серби — 4,4 %, бошняки, угорці, словенці, чехи і цигани разом — 4,4 %, інші — 0,8 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1]. Чисельність і питома вага сербів у населенні значно скоротилася з часів розпаду Югославії (з 12,2 % у 1991 р. до 4,4 % у 2011 р.), тоді як питома вага хорватів зросла (з 78,1 % до 90,4 %). Проживають також значні громади босняків, італійців, албанців та інших.

Динаміка національного складу Хорватії за даними переписів населення 1948—2011 років
Етнос 1948 рік 1953 рік 1961 рік 1971 рік 1981 рік 1991 рік 2001 рік 2011 рік
Хорвати 2975399 79,2 % 3117513 79,6 % 3339841 80,3 % 3513647 79,4 % 3454661 75,1 % 3736356 78,1 % 3977171 89,6 % 3874321 90,42 %
Серби 543795 14,5 % 588411 15,0 % 624985 15,0 % 626789 14,2 % 531502 11,6 % 581663 12,2 % 201631 4,5 % 186633 4,4 %
Югослави 15559 0,4 % 84118 1,9 % 379057 8,2 % 106041 2,2 % 176 0,0 % 331 0,0 %
Слов'яни-мусульмани 1077 0,0 % 16185 0,4 % 3113 0,1 % 18457 0,4 % 23740 0,5 % 43459 0,9 % 19677 0,4 % 7558 0,17 %
Босняки 20755 0,5 % 31479 0,73 %
Італійці 76093 2,0 % 33316 0,9 % 21103 0,5 % 17433 0,4 % 11661 0,3 % 21303 0,4 19636 0,4 % 17807 0,42 %
Угорці 51399 1,4 % 47711 1,2 % 42347 1,0 % 35488 0,8 % 25439 0,6 % 22355 0,5 % 16595 0,4 % 14048 0,33 %
Албанці 635 0,0 % 1001 0,0 % 2126 0,1 % 4175 0,1 % 6006 0,1 % 12032 0,3 % 15082 0,3 % 17513 0,41 %
Словенці 38734 1,0 % 43010 1,1 % 39101 0,9 % 32497 0,7 % 25136 0,5 % 22376 0,5 % 13173 0,3 % 10517 0,25 %
Чехи 28991 0,8 % 25954 0,7 % 23391 0,6 % 19001 0,4 % 15061 0,3 % 13086 0,3 % 10510 0,2 % 9641 0,22 %
Цигани 405 0,0 % 1261 0,0 % 313 0,0 % 1257 0,0 % 3858 0,1 % 6695 0,1 % 9463 0,2 % 16975 0,40 %
Чорногорці 2871 0,1 % 5128 0,1 % 7465 0,2 % 9706 0,2 % 9818 0,2 % 9724 0,2 % 4926 0,1 % 4517 0,11 %
Македонці 1387 0,0 % 2385 0,1 % 4381 0,1 % 5625 0,1 % 5362 0,1 % 6,280 0,1 % 4270 0,1 % 4138 0,10 %
Інші/невказали 36021 1,0 % 36942 0,9 % 35971 0,9 % 58028 1,3 % 110168 2,4 % 246354 5,1 % 124395 2,8 % 84991 1,98 %
Усього 3 756 807 3 918 817 4 159 696 4 426 221 4 601 469 4 784 265 4 437 460 4 284 889

Українська діаспора[ред.ред. код]

Докладніше: Українці Хорватії

Мови[ред.ред. код]

Мови Хорватії (2011 рік)[1]
Мова: Відсоток:
хорватська
  
95.5%
сербська
  
1.5%
інші
  
3%
Докладніше: Мови Хорватії

Офіційна мова[6]: хорватська — розмовляє 95,6 % населення країни. Інші поширені мови: сербська 1,2 %, інші мови (угорська, чеська, словацька, албанська) — 3 % (дані на 2011 рік). Хорватія, як член Ради Європи, 5 листопада 1997 року підписала і того ж дня ратифікувала Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 березня 1998 року). Регіональними мовами визнані: чеська, словацька, угорська, італійська, русинська, сербська, українська[7].

Динаміка змін мовної картини в Хорватії, згідно з офіційними переписами[8]
Рідна мова Перепис
1991 року
% Перепис
2001 року
% Перепис
2011 року
%
Хорватська 3 922 725 81,99 % 4 265 081 96,12 % 4 096 305 95,6 %
Сербська 207 300 4,33 % 44 629 1,01 % 52 879 1,23 %
Італійська 26 580 0,56 % 20 521 0,46 % 18 573 0,43 %
Албанська 12 735 0,27 % 14 621 0,33 % 17 069 0,40 %
Боснійська 6 933 0,14 % 9 197 0,21 % 16 856 0,39 %
Циганська 7 657 0,16 % 7 860 0,18 % 14 369 0,34 %
Угорська 19 684 0,41 % 12 650 0,29 % 10 231 0,24 %
Словенська 19 341 0,40 % 11 872 0,27 % 9 220 0,22 %
Сербохорватська 288 578 6,03 % 4 961 0,11 % 7 822 0,18 %
Чеська 10 378 0,22 % 7 178 0,16 % 6 292 0,15 %
Словацька 5 265 0,11 % 3 993 0,09 % 3 792 0,09 %
Македонська 5 462 0,11 % 3 534 0,08 % 3 519 0,08 %
Хорватосербська 166 837 3,49 % 2 054 0,05 % 3 059 0,07 %
Німецька 3 586 0,07 % 3 013 0,07 % 2 986 0,07 %
Російська 746 0,02 % 1 080 0,02 % 1 592 0,04 %
Русинська 2 845 0,06 % 1 828 0,04 % 1 472 0,03 %
Українська 1 430 0,03 % 1 027 0,02 % 1 008 0,02 %
Румунська 2 118 0,04 % 1 205 0,03 % 955 0,02 %
Чорногорська 528 0,01 % 460 0,01 % 876 0,02 %
Польська 627 0,01 % 536 0,01 % 639 0,01 %
Турецька 492 0,01 % 347 0,01 % 342 0,01 %
Болгарська 355 0,01 % 265 0,01 % 293 0,01 %
Ідиш 23 8 30
Волоська 129 7 14
Інші мови 7 496 0,16 % 2 824 0,06 % 5 367 0,13 %
Невідомо 64 415 1,35 % 16 709 0,38 % 9 329 0,22 %

Релігії[ред.ред. код]

Релігії в Хорватії (2011 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
86.3%
православні
  
4.4%
мусульмани
  
1.5%
інші
  
1.5%
агностики
  
2.5%
атеїсти
  
3.8%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 86,3 %, православ'я — 4,4 %, іслам — 1,5 %, інші — 1,5 %, не визначились — 2,5 %, атеїсти — 3,8 % (станом на 2011 рік)[1].

Релігійний склад серед представників різних національностей за переписом 2011 року[9]
Етнос Загальна
чисельність
католики православні протестанти інші
християни
мусульмани юдеї східні релігії інші релігії агностики атеїсти,
нерелігійні
не вказали невідомо
Хорвати 3 874 321 92,9 % 0,4 % 0,2 % 0,3 % 0,2 % 0,0 % 0,1 % 0,0 % 0,7 % 3,2 % 1,8 % 0,1 %
Албанці 17 513 40,6 % 0,0 % 0,0 % 0,1 % 54,8 % 0,0 % 0,1 % 0,2 % 1,6 % 2,4 % 0,2 %
Австрійці 297 69,4 % 0,3 % 2,0 % 3,0 % 1,0 % 0,7 % 1,0 % 1,3 % 12,5 % 8,8 %
Босняки 31 479 1,0 % 0,9 % 0,1 % 0,1 % 88,8 % 0,0 % 0,0 % 1,0 % 5,1 % 2,9 % 0,1 %
Болгари 350 23,1 % 45,1 % 2,6 % 2,3 % 0,6 % 0,6 % 0,6 % 2,6 % 18,0 % 4,0 % 0,6 %
Чорногорці 4 517 8,4 % 40,3 % 0,5 % 0,8 % 3,5 % 0,2 % 0,3 % 5,9 % 32,3 % 7,7 % 0,1 %
Чехи 9 641 88,4 % 0,1 % 2,5 % 0,4 % 0,0 % 0,1 % 0,1 % 1,0 % 4,6 % 2,5 % 0,4 %
Угорці 14 048 66,9 % 0,6 % 23,8 % 1,5 % 0,0 % 0,0 % 0,1 % 0,6 % 3,7 % 2,5 % 0,3 %
Македонці 4 138 11,9 % 58,0 % 0,8 % 1,2 % 5,2 % 0,2 % 0,1 % 2,4 % 14,3 % 5,6 % 0,2 %
Німці 2 965 62,3 % 0,7 % 16,7 % 1,6 % 0,2 % 0,0 % 0,2 % 0,3 % 1,5 % 10,8 % 5,4 % 0,3 %
Поляки 672 87,1 % 0,9 % 0,4 % 0,4 % 0,1 % 1,2 % 5,1 % 4,3 % 0,4 %
Цигани 16 975 48,9 % 14,0 % 0,4 % 1,0 % 29,7 % 0,0 % 0,7 % 0,1 % 1,5 % 2,4 % 1,2 %
Румуни 435 42,8 % 33,8 % 3,2 % 7,1 % 0,2 % 0,2 % 0,5 % 6,7 % 5,1 % 0,5 %
Росіяни 1 279 16,3 % 57,0 % 0,8 % 1,6 % 0,7 % 0,5 % 0,2 % 2,5 % 12,7 % 7,6 % 0,1 %
Русини 1 936 87,4 % 4,6 % 0,6 % 1,3 % 0,9 % 3,9 % 1,3 % 0,1 %
Словаки 4 753 66,5 % 0,3 % 26,1 % 0,8 % 0,1 % 0,0 % 0,6 % 2,8 % 2,5 % 0,4 %
Словенці 10 517 76,8 % 0,4 % 0,8 % 0,6 % 0,1 % 0,1 % 0,1 % 2,3 % 14,0 % 4,5 % 0,4 %
Серби 186 633 1,3 % 85,5 % 0,2 % 0,4 % 0,0 % 0,0 % 0,0 % 0,0 % 1,1 % 9,3 % 2,1 % 0,1 %
Італійці 17 807 84,7 % 0,1 % 0,1 % 0,3 % 0,0 % 0,0 % 0,1 % 0,1 % 1,3 % 8,9 % 3,8 % 0,4 %
Турки 367 1,4 % 93,5 % 0,3 % 3,0 % 1,6 % 0,3 %
Українці 1 878 71,3 % 18,2 % 0,3 % 0,7 % 0,1 % 0,1 % 1,0 % 4,6 % 3,6 % 0,1 %
Волохи 29 13,8 % 37,9 % 3,4 % 3,4 % 6,9 % 20,7 % 13,8 %
Євреї 509 2,8 % 0,6 % 0,2 % 0,6 % 52,3 % 0,4 % 0,4 % 5,9 % 28,9 % 7,7 % 0,4 %
Інші 8 052 23,8 % 10,1 % 5,6 % 1,9 % 29,3 % 0,1 % 3,4 % 1,0 % 2,1 % 14,2 % 8,0 % 0,5 %
Загалом 4 284 889 86,3 % 4,4 % 0,3 % 0,3 % 1,5 % 0,0 % 0,1 % 0,1 % 0,8 % 3,8 % 2,2 % 0,3 %

Освіта[ред.ред. код]

Докладніше: Освіта в Хорватії

Рівень письменності 2015 року становив 99,3 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,7 % — серед чоловіків, 98,9 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,2 % ВВП країни, станом на 2011 рік (99-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна[ред.ред. код]

Вища[ред.ред. код]

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,84 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2014 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,8 % ВВП країни (84-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,77 ‰ (168-ме місце у світі); хлопчиків — 5,91 ‰, дівчаток — 5,62 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 8 випадків на 100 тис. народжень (142-ге місце у світі)[1].

Хорватія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред.ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: кліщовий енцефаліт (станом на 2016 рік)[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 25,6 % (66-те місце у світі)[1].

Санітарія[ред.ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,6 % населення в містах і 99,7 % в сільській місцевості; загалом 99,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,8 %, в сільській місцевості — 95,8 %, загалом по країні — 97 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне положення[ред.ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 51,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 22,5 %; частка осіб похилого віку — 28,6 %, або 3,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 19,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,3 %, верхній дециль — 27,5 % (станом на 2008 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 3,117 млн унікальних інтернет-користувачів (86-те місце у світі), що становило 69,8 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 1,708 млн осіб (126-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1,9 %; промисловість і будівництво — 27,6 %; сфера послуг — 70,4 % (станом на 2014 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 19,3 % працездатного населення, 2014 року — 20,3 % (167-ме місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 45,5 %, серед юнаків — 44,9 %, серед дівчат — 46,4 % (9-те місце у світі)[1].

Кримінал[ред.ред. код]

Наркотики[ред.ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Транзитна країна на шляху наркотрафіку південно-східноазійського героїну і південноамериканського кокаїну до Західної Європи через Балкани (оцінка ситуації 2008 року)[1].

Торгівля людьми[ред.ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Хорватії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[10][11].

Гендерний стан[ред.ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,69 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,93 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред.ред. код]

Населення Хорватії
Рік Населення Зміна
1950 3 861 000
1955 4 011 000 +3.9%
1960 4 140 000 +3.2%
1965 4 273 000 +3.2%
1970 4 406 000 +3.1%
1975 4 500 000 +2.1%
1980 4 588 000 +2.0%
1985 4 702 000 +2.5%
1990 4 778 000 +1.6%
1995 4 669 000 −2.3%
2000 4 381 000 −6.2%
2005 4 442 000 +1.4%
2010 4 418 000 −0.5%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[12].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Переписи[ред.ред. код]

Переписи населення Хорватії
Рік Населення Зміна
1857 2 181 499
1869 2 398 292 +9.9%
1880 2 506 228 +4.5%
1890 2 854 558 +13.9%
1900 3 161 456 +10.8%
1910 3 460 584 +9.5%
1921 3 443 375 −0.5%
1931 3 785 455 +9.9%
1948 3 779 958 −0.1%
1953 3 936 022 +4.1%
1961 4 159 696 +5.7%
1971 4 426 221 +6.4%
1981 4 601 469 +4.0%
1991 4 784 265 +4.0%
2001 4 492 049 −6.1%
2011 4 456 096 −0.8%
Джерело: Офіційні дані переписів населення[4].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах (англ.) Croatia // The World Factbook. — Central Intelligence Agency, 2015. ISSN 1553-8133.
  2. (англ.) Marriage and divorce statistics — Eurostat, European Commission, 2011.
  3. (англ.) Marriage indicators — Eurostat, European Commission, 10 August 2016.
  4. а б (англ.) (хор.) Statistiki ljetopis Republike Hrvatske 2010. — Državni zavod za statistiku Republike Hrvatske, Godina 42. Zagreb. Prosinac 2010. ISSN 1333-3305
  5. (англ.) International Organization for Migration.
  6. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  7. (англ.) European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories.
  8. (англ.) Population by ethnicity and religion, 2011 census. — Državni zavod za statistiku Republike Hrvatske.
  9. (хор.) Stanovništvo prema materinskom jeziku, popisi 1991., 2001. I 2011.
  10. (англ.) Trafficking in Persons Report 2013 — доповідь Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США за 2013 рік.
  11. (англ.) (ісп.) (фр.) Global Report on Trafficking in Persons — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі від Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) за 2009 рік.
  12. (англ.) Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat, World Population Prospects: The 2012 Revision.

Література[ред.ред. код]

  • Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Видавничий центр «Академія», 2007. — 688 с.
  • Гудзеляк І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці, Рута, 2003. — 392 с.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. ISBN 966-608-442-2
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. ISBN 966-603-178-7
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.]. — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаленко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : НІСД, 2005. 368 с.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. ISBN 966-505-006-0
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007 р. — 292 с.
  • Масляк П. О. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно. — К. : Вежа, 2003. — 280 с.
  • Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с.
  • (рос.) Атлас народов мира. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с.
  • (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
  • (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с.
  • (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання[ред.ред. код]