Перейти до вмісту

Насер (водосховище)

Координати: 22°30′ пн. ш. 31°52′ сх. д. / 22.5° пн. ш. 31.86° сх. д. / 22.5; 31.86
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Озеро Насера
араб. بحيرة ناصر
Насер
Вид з Абу-Сімбел
Вид з Абу-Сімбел
22°30′ пн. ш. 31°52′ сх. д. / 22.5° пн. ш. 31.86° сх. д. / 22.5; 31.86
Розташування
Країна  Єгипет і  Судан
Регіон Асуан
Геологічні дані
Тип Водосховище
Розміри
Площа поверхні 5 250 км²
Висота 183  м
Глибина середня 25.2  м
Глибина макс. 180  м
Довжина 550 км
Ширина 35 км
Берегова лінія 7 844 км
Об'єм 132[1] км³
Вода
Басейн
Водний басейн Басейн Нілу
Вливаються Ніл
Витікають Ніл
Інше
Дамба, гребля Асуанські греблі
Geonames 369348
Мапа показуюча розташування водосховища
Мапа показуюча розташування водосховища
Мапа показуюча розташування водосховища
Насер (водосховище). Карта розташування: Єгипет
Насер (водосховище)
Насер (водосховище) (Єгипет)
Мапа

CMNS: Насер у Вікісховищі

Насер[2], озеро Насера (араб. بحيرة ناصر — «бухайрат Насер») — величезне водосховище на півдні Єгипту і півночі Судану. Щиро кажучи, назва Насер стосується тільки до більшої частини водосховища, яке лежить на єгипетській території (83 % загальної площі), суданська частина водосховища називається Нубійське озеро (араб. بحيرة نوبية — «бухайрат Нубія»). Суданський терен біля Ваді-Хальфа значною мірою затоплено озером Насер/Нубійським озером.

Водосховище було створено в результаті будівництва Асуанських дамб через річку Ніл в період 1958—1970 рр. Озеро названо на честь президента Гамаля Абдель Насера, який ініціював спірний проєкт висотної греблі.

Озеро має близько 550 км завдовжки і 35 км завширшки у найширшому місці, розташованому поруч з тропіком Рака. Має загальну площу 5250 км² і місткість приблизно 157 км³ води.

Історія

[ред. | ред. код]

Єгипетська частина водосховища названа на честь президента Гамаля Абдель Насера, який був головним ініціатором спірного проєкту висотної греблі.

Коли озеро Насера створювалося в результаті будівництва Асуанської греблі через Ніл, у 1958—1970 були проведені великі проєкти переселення.

Кілька важливих Нубійских і давньоєгипетських археологічних розкопок були демонтовані блок за блоком, і переїхали до вищих районів, в першу чергу Абу-Сімбел. Суданський річковий порт і залізничний вокзал Ваді Халфа були затоплені, нове місто будувалося неподалік, а також нубійська громада Єгипту — кілька сотень тисяч людей — була змушена переселитися.

Підйом рівня води в озері в 1990-х призвів до того, що вода почала виливатися на захід від озера, утворюючи 4 озера Тошка, починаючи з 1998.

Пороми доставляють пасажирів і автотранспорт між Асуаном в Єгипті і Ваді-Халф, звідки є залізниця на Хартум, столицю Судану.

Так як заборонено перетинати судано-єгипетський кордон по суші, і немає асфальтованих доріг, що з'єднують обидві країни, пороми є єдиною альтернативою повітряному транспорту; в наш час[коли?] вони є ланкою шосе Каїр-Кейптаун.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б Data Summary: Lake Nasser. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 8 грудня 2009.
  2. Атлас світу, 2005.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]