Насонов Олександр Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Насонов
Oleksandr Nasonov.jpg
Особові дані
Повне ім'я Олександр Юрійович
Насонов
Народження 28 квітня 1992(1992-04-28) (26 років)
  Київ, Україна
Зріст 180 см
Вага 73 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція Захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Арсенал» К
Номер 23
Юнацькі клуби
2005—2006
2006—2007
2007
2008—2009
Україна «Динамо»
Україна «Відрадний»
Україна РВУФК
Україна «Дніпро»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2009—2012 Україна «Дніпро» Д 0 (0)
2012   Україна «Волинь» 6 (0)
2012—2013 Україна «Волинь» 19 (0)
2013—2015 Україна «Металург» Д 36 (0)
2015 Україна «Волинь» 10 (0)
2016 Білорусь «Граніт» 2 (0)
2016—2018 Україна «Маріуполь» 43 (0)
2018— Україна «Арсенал» К 0 (0)
Національна збірна
Роки Клуб Ігри (голи)
2009—2010 Україна Україна U-18 14 (1)
2010—2011 Україна Україна U-19 5 (0)
2012 Україна Україна (U-20) 5 (0)
2012—2014 Україна Україна (U-21) 26 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 30 червня 2018.

Олекса́ндр Ю́рійович Насо́нов (28 квітня 1992, Київ, Україна) — український футболіст, захисник київського «Арсенала». Колишній гравець молодіжної збірної.

Біографія[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Вихованець київського «Динамо», за команди якого виступав на юнацькому рівні.

2008 року потрапив до академії дніпропетровського «Дніпра», з якою незабаром і підписав свій перший професійний контракт. У складі «дніпрян» протягом трьох з половиною сезонів виступав виключно у молодіжній першості, провівши там 80 матчів, в яких забив 3 голи, проте в основному складі команди так і не дебютував.

В лютому 2012 року на правах піврічної оренди разом з одноклубниками Антоном Кравченком та Денисом Шеліховим перейшов в луцьку «Волинь»[1]. Після завершення оренди лучани повністю викупили трансфер гравця.

В липні 2013 року Насонов став вільним агентом. Його звільнили від контрактних зобов'язань перед луцькою командою згідно з постановою, яку винесла Палата з вирішення суперечок ФФУ. Причиною стала заборгованість зарплати гравця за останні півроку, а саме — 135 тисяч доларів[2].

Вже через кілька днів футболіст підписав контракт з донецьким «Металургом», де провів два сезони і навіть дебютував у єврокубках в матчі Ліги Європи проти албанського «Кукесі» (1:0). Проте влітку 2015 року команда знялася зі змагань і Олександр повернувся до «Волині»[3], яку покинув 1 березня 2016 року[4].

Наприкінці березня 2016 року став гравцем білоруського клубу «Граніт»[5]. У червні того ж року залишив команду[6], після чого перейшов до складу маріупольського «Іллічівця»[7].

Збірна[ред. | ред. код]

З 2009 по 2011 рік виступав за юнацькі збірні України.

В 2012 році був покликаний, для гри в українській молодіжній збірній, тренером Павлом Яковенком на Кубку Співдружності[8], на якому зіграв у двох матчах, ставши разом зі збірною бронзовим призером змагань. За рік знову у складі «молодіжки» відправився на цей турнір, але цього разу зіграв у п'яти матчах, допомігши збірній стати фіналістом змагань.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]