Насриддін-хан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Насриддін-хан
Народився1850(1850)
Коканд
Помер1893
Пешавар
Національністьузбек
Титулхан Коканду
Посадахан
Термін1875—1876 роки
Конфесіяіслам
РідМінги
БатькоХудояр-хан

Насриддін-хан (узб. Nasriddinхон; 18501877) — останній хан Кокандського ханства в 18751876 роках (з перервами).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Мінгів. Старший син Худояр-хана. Народився 1850 року, отримавши титул бека. 1865 року стає хакімом Андижану. У липні 1875 року внаслідок успішного повстання кипчаків і киргизів, а також заколоту більшості військовиків та знаті його батько зрікся трону й втік до Ташкенту.

Насриддін отримав владу за допомогу військовика Абдурахмана-афтобачі. Разом з тим значна влада належала Ісхак-Хасану, очільнику повстання киргизів і кипчаків. 20 серпня російські війська завдали рішучої поразки армії Абдурахмана-афтобачі та Ісхак-Хасану, після цього рушили на Коканд.

22 вересня того ж року вимушений був в Маргелані підписати з Костянтином фон Кауфманом, генерал-губернатором Туркестану, договір за яким відмовлявся на користь Російської імперії від Наманганського вілаєту (півночі Ферганської долини), зобов'язувався сплатити 2 млн карбованців, а також заборонялися дипломатичні стосунки з іншими державами, окрім Росії. Це збурило населення Коканду, яке 9 жовтня змусило Насриддін-хана втекти до Ташкенту.

У січні 1876 року після поразки повсталих зумів зайняти Коканд разом з російськими військами. Але вже 19 лютого за рішенням уряду Кокандське ханство було ліквідовано. Про подальшу долю обмежено відомостей: помер 1893 року в Пешаварі.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Howorth, Henry Hoyle. History of the Mongols, from the 9th to the 19th Century. Part II division II. The so-called tartars of Russia and Central Asia. Londres: Longmans, Green and Co, 1880