Наталі Вуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталі Вуд
Natalie Wood
англ. Natalie Wood
Natalie Wood 1958 cropped.jpg
Ім'я при народженні Наталія Миколаївна Захаренко
Інші імена Наталі Гурдін
Народилася 20 липня 1938(1938-07-20)
Сан-Франциско
Померла 29 листопада 1981(1981-11-29) (43 роки)
Санта-Каталіна, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
  • утоплення
  • Поховання
    Національність американка
    Громадянство Flag of the United States.svg США
    Релігія православна церква
    Діяльність акторка, кіноакторка
    Alma mater Van Nuys High Schoold
    Заклад Warner Brothers
    Роки діяльності 19461981
    У шлюбі з Роберт Вагнер і Richard Gregsond
    Діти Natasha Gregson Wagnerd
    Брати / сестри Lana Woodd
    IMDb nm0000081
    Автограф Natalie Wood signature.jpg
    Нагороди та премії
    Оскар

    Наталі Вуд
    Natalie Wood
    у Вікісховищі?

    Наталі́ Вуд (уроджена — Наталія Миколаївна Захаренко / Наталі Гурдін; 20 липня 1938, Сан-Франциско, Каліфорнія, США — 29 листопада 1981, США) — американська кіноакторка, виконавиця однієї з головних ролей у кінострічці «Вестсайдська історія», що одержала премію «Оскар» в категорії «найкращий фільм» 1961 року.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Талант Наталі — доньки уродженця Харкова українця Миколи Степановича Захаренка (1912–1980), батьки якого — Степан Захаренко та Євдокія Савченко під час Лютневої революції 1917 року втекли з Харкова до Владивостока, і Марії Степанівни Зудилової (1912–1996), доньки купця, родом з Барнаула, які, ставши громадянами США, змінили прізвище на Гурдін;[3][4]— виявили її батьки ще в дитинстві: дівчинка зіграла свою першу роль у кіно у п'ятирічному віці у стрічці із символічною назвою «Щаслива земля». Дебют був успішним: з 8 років Наталі вже одержувала тисячу доларів щотижня й фактично утримувала свою родину. Своє 18-ліття Наталі Вуд (псевдонім, обраний для неї на кіностудії на честь відомого кінорежисера Сема Вуда) відзначила зйомками в своєму 25-му фільмі.

    Після участі у фільмі «Бунтівник без причини» Наталі Вуд стали називати то другою Елізабет Тейлор, то Мерилін Монро. Визнання актриси не забарилося — після участі у знаменитій «Вестсайдській історії» — кіноверсії сучасного прочитання кохання Джульєти та Ромео Наталі Вуд стала всесвітньовідомою кіноакторкою. Але номінування на «Оскар» не принесло бажаної перемоги — нагороди найпрестижнішої премії Американської Кіноакадемії. Потім запрошення зніматися стали рідшими.

    Повним інтригуючих сюжетів було й особисте життя Наталі Вуд, чиєї прихильності прагнули Френк Сінатра, Воррен Бітті, Елвіс Преслі. Останній ледь не одружився з Наталі: на заваді стали його родичі. 1957 року акторка вийшла заміж за голлівудську зірку, заможного спадкоємця Роберта Вагнера. Подружжя розлучалося, знову брало шлюб… Нездоровий спосіб життя — це єднало акторську родину. Успіх залишив Наталі й у творчості.

    У ніч з 29 на 30 листопада 1981 року Наталі Вуд знайшли мертвою в прибережних водах Лос-Анжелеса. Похована на кладовищі Вествуд на сході Лос-Анжелеса.

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Література[ред. | ред. код]

    • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
    • Берест Б. Історія українського кіна. Нью-Йорк, 1962. — С.211;
    • Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С.84.

    Посилання[ред. | ред. код]