Наталі Енік

Наталі Енік
Народилася	3 серпня 1955(1955-08-03) (68 років) 6th arrondissement of Marseilled, Марсель
Країна	Франція
Діяльність	соціолог, дослідниця
Alma mater	Вища школа соціальних наук (1981) Університет Провансу lycée Périerd
Галузь	соціологія
Заклад	Національний центр наукових досліджень
Науковий керівник	П'єр Бурдьє
Нагороди	Монтіонівська премія (2015) Премія Петрарки (2017)

Наталі Енік (фр. Nathalie Heinich; 3 серпня 1955, Марсель) — французький соціолог.

Наукова біографія

Автор праць з історії соціології, соціології гендерних відносин та соціології мистецтва — становленню ролі художника, письменника, перекладача, форм визнання та винагороди художніх досягнень.

Праці Н. Енік перекладені китайською, корейською, японською, арабською та основними європейськими мовами.

Праці

• La Gloire de Van Gogh — essai d'antropologie de l'admiration. Paris: Editions de Minuit, 1991
• Du peintre à l'artiste — artisans et académiciens à l'âge classique. Paris: Editions de Minuit, 1993
• Etats de femme: l'identité féminine dans la fiction occidentale. Paris: Gallimard, 1996
• Etre artiste. Lea transformations du statut des peintres et des sculpteurs. Paris: Klincksieck, 1996
• Ce que l'art fait à la sociologie. Paris: Minuit 1998
• Le triple jeu de l'art contemporain — sociologie des arts plastiques. Paris: Minuit, 1998
• L'épreuve de la grandeur. Paris: Editions La Decouverte, 1999
• Etre écrivain — Creation et identité. Paris: Editions La Découverte, 2000
• Pour en finir avec la querelle de l'art contemporain. Paris: Echoppe, 1999
• Sociologie de l'art. Paris: Editions La Découverte, 2001
• La sociologie de Norbert Elias. Paris: Editions La Découverte, 2002
• Mères-filles: une relation à trois. Paris: A. Michel, 2002 (avec C. Eliacheff)
• L'art en conflits. Paris: Editions La Decouverte, 2002 (avec B. Edelman)
• Art, creation, fiction: entre sociologie et philosophie. Nîmes: Chambon, 2003 (у співавторстві з Жаном-Марі Шеффером)
• Face à l'art contemporain. Paris: Echoppe, 2003
• Les ambivalences de l'émancipation feminine. Paris: Albin Michel, 2003
• L'élite artiste — Excellence et singularité en régime démocratique. Paris: Gallimard, 2005
• Pourquoi Bourdieu? Paris: Gallimard, 2007
• Faire voir. L'art à l'épreuve de ses mediations. Paris: Les Impressions nouvelles, 2009
• Le bêtisier du sociologue. Paris: Klincksieck, 2009
• La fabrique du patrimoine: De la cathédrale a la petite cuillère. Paris: Editions de la MSH, 2009
• L'art contemporain exposé aux rejets: études de cas. Paris: Hachette littératures, 2009
• Guerre culturelle et art contemporain. Une comparaison franco-américaine. Paris: Hermann, 2010
• Sortir des camps, sal du silence: de l'indicible à l'imprescriptible. Bruxelles: les Impressions nouvelles, 2011
• De la visibilité: excellence et singularité en régime mediatique. Paris: Gallimard, 2012
• Maisons perdues. Paris: Thierry Marchaisse, 2013
• Le Paradigme de l'art contemporain. Structures d'une révolution artistique. Paris: Gallimard, 2014

Посилання

• [1](фр.)
• [2] [Архівовано 10 червня 2021 у Wayback Machine.](фр.)