Наталі Захле
| Наталі Захле | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
11 червня 1827[2][1] Горсенс, Центральна Ютландія, Данія[3] |
| Померла |
11 серпня 1913[1] (86 років) Vedbækd, Рудерсдаль (муніципалітет), Столичний регіон, Данія |
| Поховання | Кладовище Вестре |
| Країна |
 Данія |
| Діяльність | вчителька |
| Знання мов | данська[4] |
| Батько | Sophus Zahled |
| Брати, сестри | P.Chr. Zahled |
| Нагороди |
 |
Іда Шарлотта Наталі Захле (дан. Ida Charlotte Natalie Zahle, 11 червня 1827 — 11 серпня 1913) — данська педагог-реформатор і піонерка жіночої освіти. У 1851 році вона заснувала школу Н. Захле[5].
Життя[ред. | ред. код]
Її батьками були вікарій з Роскілле Ернст Софус Вільгельм Захле (1797—1837) і Вільгельміна Катаріна Луїза Беттгер (1802—1837). Після смерті батьків у 1837 році вона жила спочатку з батьками матері, а потім як вихованка професора і зоолога Даніеля Фредеріка Ешріхта (1798—1863) та його дружини. Вона здобула освіту в школі для дівчат Døtreskolen af 1791 у Копенгагені.[6][7]
У 1849 році вона вчилася у новоствореної жіночої вчительської семінарії Den højere Dannelsesanstalt for Damer. Під керівництвом Аннестіни Бейєр (1795—1884) це була перша школа у Данії, яка надавала жінкам професійну академічну освіту. Після закінчення цієї школи в 1851 році вона відкрила свою першу жіночу школу.[8]
Кар'єра[ред. | ред. код]
У 1852 році вона заснувала школу Н. Захле (Н. Захлес Сколе). Її школа стала відомим піонерським навчальним закладом. Відома як добре організована людина, Захле розширила школу з 25 учнів у 1852 році до 200 у 1862 році, і була відома своїм підбором учителів. Багато відомих особистостей працювали там викладачами чи вчилися. Працюючи як із формально неосвіченими вчительками, так і з освіченими вчителями–чоловіками, вона поєднала ідею матері як найважливішого вчителя та школи як дому з сучасними ідеями вчителів з академічними заслугами та школи як інституції дисциплінованого виховання. Вона змогла сформувати хороший баланс між цими двома суперечливими провідними сучасними ідеями. Це було розцінено як великий успіх. У освіті вона також поєднала традиційну точку зору, згідно з якою жінки повинні насамперед навчатися створенню прикрас за допомогою освіти в мистецтві, з прогресивною ідеєю, що вони, як і чоловіки, повинні навчатися бути активними, працьовитими, творчими та вольовими професіоналами.[9]
Її спосіб створення збалансованого поєднання традиційних і прогресивних ідей називали подвійною стратегією. Вона так само вирішувала й інші жіночі питання. Вона відмовилася вибирати між фемінізмом відмінностей і фемінізмом рівності і наполягала на обох одночасно. Багато з першого покоління жінок–піонерів у різних галузях і активісток за права жінок, зокрема Анна Худе, Іда Фальбе-Гансен, Ліс Якобсен, Інгрід Єсперсен, Ерна Юель-Хансен і Теодора Ланг, свого часу були її ученицями.[10]
Наталі Захле вважалася піонером жіночого руху, хоча сама вона ніколи не брала участь у публічній діяльності за права жінок, окрім освітньої діяльності. Приблизно до 1900 року уряд Данії майже не займався питанням щодо освіти жінок, а Наталі Зале була великим новатором у реформуванні такої освіти у Данії протягом XIX століття. У її школі дівчатам з дитинства надавали початкову освіту, а потім переходили до середньої освіти як підготовки до навчання в університеті (який став доступним для жінок у 1875 році), для відвідування безкоштовних курсів або отримання освіти вчительки. Захле заснувала школу вчительок у 1851 році, дитячу початкову школу в 1852 році, безкоштовні курси в 1861 році, уроци фізичного виховання в 1864 році, музичну школу в 1869 році, гімназію (яка була необхідна після того, як данські університети були відкриті для жінок у 1875) у 1877 році, керувалаStudentereksamen (як першою школою для дівчат у Данії) з 1885 року, охороною здоров'я у 1880 році, домогосподарською школою у 1882 році та урядовою семінарією у 1894 році.[11]
Почесті[ред. | ред. код]
У 1891 році вона була нагороджена золотою медаллю «За заслуги» (Fortenstmedaljen i guld).
Меморіал Наталі Зале розташований у парку Ørsted у Копенгагені, неподалік від школи, яку вона заснувала в 1862 році. Це бронзова та гранітна статуя, спроектована данським скульптором Людвігом Брандструпом (1861—1935), споруджена у 1916 року.[12][13]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Dansk Biografisk Lexikon
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://runeberg.org/dbl/19/zahlenat.html
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Zahle, Natalie. Dansk biografisk Lexikon. Процитовано 1 січня 2020.
- ↑ Eschricht, Daniel Frederik 1798-1863. Dansk biografisk Lexikon. Процитовано 1 січня 2020.
- ↑ Zahle, Ernst Sophus Vilhelm. Dansk biografisk Lexikon. Процитовано 1 січня 2020.
- ↑ Annestine Beyer (1795-1884). Dansk Kvindebiografisk Leksikon. Процитовано 1 січня 2020.
- ↑ Tage Kampmann. N. Zahles Skole. Den Store Danske, Gyldendal. Процитовано 1 січня 2020.
- ↑ Natalie Zahle - Foregangskvinde og skolegrundlægger. Skolehistorie. Процитовано 1 січня 2020.
- ↑ Claus Bech. Natalie Zahle. Dansk Biografisk Leksikon, Gyldendal. Процитовано 1 січня 2020.
- ↑ Skolelederen Natalie Zahle (1827-1913). sites.itera.dk. Процитовано 1 січня 2020.
- ↑ Ludvig Brandstrup. Kunstindeks Danmark & Weilbach Kunstnerleksikon. Процитовано 1 січня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
|
