Натан Розен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Натан Розен
англ. Nathan Rosen, івр. נתן רוזן
Натан Розен (ліворуч) і Альберт Ейнштейн
Натан Розен (ліворуч) і Альберт Ейнштейн
Народився 22 березня 1909(1909-03-22)
Бруклін, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Помер 18 січня 1995(1995-01-18) (85 років)
Хайфа, Ізраїль
Місце проживання
Громадянство США СШАІзраїль Ізраїль
Національність єврей
Діяльність фізик-теоретик, викладач університету, фізик
Alma mater Массачусетський технологічний інститут
Сфера інтересів теоретична фізика
Заклад Інститут перспективних досліджень
Науково-дослідний Інститут фізики Наркомосвіти УРСР
Київський державний університет імені Тараса Шевченка
Техніон — Ізраїльський технологічний інститут
Університет Бен-Гуріона
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософії з фізики
Науковий керівник Джон Кларк Слейтер
Відомі учні Моше Кармелі
Ашер Перес
Член Ізраїльська академія природничих і гуманітарних наук
Відомий завдяки: Парадокс Ейнштейна — Подольського — Розена
Міст Ейнштейна — Розена
Нагороди Премія Вейцмана за дослідження в галузі точних наук (1968)

Натан Розен (англ. Nathan Rosen, івр. נתן רוזן‎; 22 березня 1909, Бруклін, Нью-Йорк — 18 січня 1995, Хайфа, Ізраїль) — американський та ізраїльський фізик-теоретик, співавтор Альберта Енштейна в деяких працях, присвячених обґрунтуванню квантової механіки та питаннями взаємодії тіл в загальній теорії відносності.

Життєпис[ред. | ред. код]

Натан Розен народився в єврейській родині в Брукліні, Нью-Йорк. Під час Великої депресії навчався в Массачусетському технологічному інституті, де отримав ступінь бакалавра з електромеханічної інженерії, а згодом магістра та доктора філософії з фізики. Ще будучи студентом, він опублікував декілька серйозних праць. Одна з них мала назву «Нейтрони», в якій він дав майже правильне передбачення властивостей нейтрона, за рік до його експериментального відкриття Джеймсом Чедвіком. Інша стаття містила перший надійний розрахунок будова молекули водню. Він також виявляв інтерес до хвильової функції, а згодом і гравітації, коли працював стипендіатом Мічиганського університету та Принстонського університету.

Джерела[ред. | ред. код]