Нативізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нативізм (лат. nativus — природжений) — концепція, за якою здатність людини до сприймання простору і часу є природженою і існує апріорно, не розвиваючись у процесі досвіду.

Термін був поширений у психології 19 ст. Погляди Нативізму поділяли Г.Гемгольц, Й.Мюллер та ін.

Нативізм протистоїть так званому емпіризму

Література[ред. | ред. код]

  • Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука. – 2.вид., перероб. І доп. – К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986