Натроліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Натроліт


Натроліт рос. натролит, англ. natrolite, нім. Natrolith m -Мінерал класу силікатів, водний алюмосилікат каркасної будови з групи цеолітів. Від натро… й грец. літос — камінь (M.N.Klaproth, 1803). Синоніми — бергманіт, бревікіт, галактит, кондрикіт, крокаліт, мурабуліт, савіт, слоаніт, цеоліт голчастий, еделіт, ехеліт.

Опис[ред. | ред. код]

Формула: Na2[Al2Si3O10] •2H2O. Містить (%): Na2O — 16,3; Al2O3 — 26,8; SiO2 — 47,4; H2O — 9,5. Домішки: Fe2O3, K2O. Сингонія ромбічна. Ромбопірамідальний вид. Спайність ясна.

Форми виділення: стовпчасті кристали, променисті агрегати, кристалічні кірочки, сфероліти та волокнисті маси. Густина 2,24. Твердість 6,0. Безбарвний, жовтуватий, червонуватий. Блиск скляний, у волокнистих мас шовковистий. Крихкий. Зустрічається в мигдалинах основних ефузивів з іншими цеолітами, а також як продукт розкладання нефеліну в лужних породах. Один з найпоширеніших цеолітів.

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • натроліт голчастий (агрегати натроліту, які складаються з голчастих індивідів);
  • натроліт залізистий (натроліт з родовища Бревік у Норвегії, який містить 7,49 % Fe2O3 i 2,40 % FeO);
  • натроліт марганцевистий (різновид натроліту, який містить незначну кількість MnO).

Інші значення[ред. | ред. код]

Зайва назва скаполіту. (W.H.Wollaston, 1824).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]