Перейти до вмісту

Натрон (мінерал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Натрон (мінерал)
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMA-номерIMA1967 s.p. Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураNt[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаNa₂CO₃·10H₂O Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 105.CB.10[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Твердість1,5 Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честькарбонатна кислота (латина)[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Натрон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Натрон (традиційна назва — кристалічна сода) — мінерал, водний карбонат натрію острівної будови. Назва походить від італ. soda — твердий (J.F.L.Hausmann, 1813).

Хімічна формула: Na2[CO3]•10H2O (натрон).

Містить (%): Na2О — 21,66; CO2 — 15,38; H2O — 62,96.

Термонатрит — Na2[CO3]•H2O.

Натрит — безводний карбонат натрію Na2[CO3].

Сингонія моноклінна. Утворює зернисті аґреґати, кірочки, пухкі скупчення, вицвіти. Густина 1,478. Тв. 1-1,5. Безбарвна до білої, іноді забарвлена домішками у сірий або жовтуватий колір. Швидко вивітрюється на сухому повітрі, утворюючи одноводний термонатрит.

Поширення

[ред. | ред. код]

Зустрічається в содових озерах (хімічні озерні осади) та у вицвітах ґрунтів. Рідкісна. Основні знахідки: Сегед, Дебрецен (Угорщина), озеро Овенс (штат Каліфорнія, США), озера Питухово і Михайлово (Казахстан), Дороніно (Східний Сибір, РФ), озеро Мерад (Східна Африка).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Натрон // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Натрон // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

[ред. | ред. код]