Натрієві канали
Натрієві канали — трансмембранні білки, іонні канали, що пропускають крізь мембрану клітини переважно іони натрію. Під цією назвою об'єднано декілька груп неспоріднених між собою білків, найбільшими з яких є потенціалкеровані натрієві канали, епітеліальні натрієві канали та лігандкеровані натрієві канали. Їхнім основним завданням, є вхід іонів натрію в клітину ззовні та підвищення мембранного потенціалу (деполяризація). Механізмом селективності в натрієвих каналах зазвичай є розмір пори, яка пропускає іони з радіусом не більшим, ніж в іона натрію. Завдяки цьому більші іони, як от калій, кальцій та цезій, нездатні пройти крізь пору, проте менші іони, зокрема літію, можуть створювати струм через ці канали.
Дослідження в 2010-х роках показали, що не всі іонні канали, які еволюційно належать до родини потенціалкерованих натрієвих каналів, насправді вибірково пропускають іони натрію. Деякі з них поряд з натрієм, здатні пропускати йони кальцію[1].
Потенціалкеровані натрієві канали являють собою родину еволюційно споріднених іонних каналів надродини потенціалзалежних каналів, які відчиняють ворота на зміну мембранного потенціалу в позитивний бік та пропускають іони натрію всередину клітини. Пороутворювальна альфа-субодиниця складається з 4 мотивів, що повторюються, в кожному з яких є 6 трансмембранних сегментів[2].
Ці натрієві канали поділяють на тетродоксин-чутливі, тобто ті, що блокуються тетродотоксином, і не чутливі до цієї речовини.
Епітеліальні натрієві канали наявні в клітинах епітелію смакових бруньок. Тут вони відповідають за відчуття смаку солоного.
До селективних до натрію каналів, які відчиняються у відповідь на приєднання малих молекул належать AMPA-чутливі глутаматні рецептори. На відміну від NMDA-рецепторів, які здатні пропускати як іони натрію, так і кальцію, селективна пора AMPA-рецепторів має залишок амінокислоти аргігіну, що не дозволяє іону кальцію проходити каналом. Попри наявність у ДНК триплету, що кодує глутамін, процес редагування РНК призводить до появи в РНК кодону, що кодує аргінін.
- ↑ Liebeskind, Benjamin J. (2016). What makes a sodium channel?. Journal of General Physiology. 148 (2): 89—90. doi:10.1085/jgp.201611652. ISSN 0022-1295.(англ.)
- ↑ Constance Hammond, ред. (2015), 4 - The voltage-gated channels of Na+ action potentials, Cellular and Molecular Neurophysiology (вид. 4-те), Academic Press, с. 55—91, doi:10.1016/B978-0-12-397032-9.00004-2, ISBN 9780123970329(англ.)
- Hernandez CM, Richards JR. Physiology, Sodium Channels. [Updated 2021 Apr 20]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2021 Jan-(англ.)
|
Це незавершена стаття з нейронауки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про білки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |