Натуфійська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Регіон поширення Натуфійської культури

Натуфійська культура — археологічна культура мезоліту.

Датується 8000 (іноді 10000)-7000 роками до РХ.

Була поширена головним чином на території Ізраїлю, Палестини, Лівану, а також частково на території сучасної Сирії й Південної Туреччини.

Виділена англійським археологом Дороті Геррод по знахідках у печері Шукбана на березі Ваді-Ен-Натуф за 27 км на північний захід від Єрусалима в 1928-32 роках..

«Натуфійці» жили в печерах, іноді в поселеннях просто неба, у напівземлянках зі стінами, облицьованими сумішшю глини з піском, або дрібними каменями. Для Натуфійської культури характерні крем'яні мікролітичні знаряддя геометричних обрисів, крем'яні вкладиші для серпів і жнивних ножів, ступки й пести для розтирання зерен, кістяні гарпуни й рибальські гачки.

Займалися полюванням, рибальством, збором дикоростучих злаків (за допомогою спеціальних жнивних ножів). Високорозвинене збирання створювало передумови для виникнення тут на наступних етапах (докерамічний неоліт) ранньоземлеобробної культури. Багато дослідників допускають можливість виникнення найдавнішого у світі примітивного землеробства вже на стадії Натуфійської культури.

Див. також[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.