Натюрморт із квітками яблуні
| англ. Still-Life with Apple Blossoms | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Балтазар ван дер Аст |
| Час створення: | 1635 |
| Розміри: | 22 × 39 см |
| Висота: | 22 см |
| Ширина: | 38,3 см |
| Матеріал: | олійні фарби на дубовій дошці |
| Жанр: | натюрморт |
| Зберігається: | Берлін, Німеччина |
| Музей: | Державні музеї Берліна |
Натюрморт із квітками яблуні(англ. Still-Life with Apple Blossoms) — один з найреалістичніших натюрмортів, який створив голландський художник Балтазар ван дер Аст (1593-1657).
Голландські натюрморти 17 століття[ред. | ред. код]
Зображення квітів спершу ортимало більший розвиток у Південних Нідерландах. Серед перших натюрмортів з квітами — композиція художника Ганса Мемлінга ( 1435-1494 ). Сприяли цьому і композиції з біблійними персонажами в оточенні квіткових гірлянд, поширені в католицьких землях Фландрії і Брабанту. З розвитком стилю бароко сакральне зображення могло бути заміненим на рельєф, але в тому ж оточенні квітів.
Трагічні події в Південних Нідерландах наприкінці 16 століття, коли під владу Іспанії відійшли ці землі, сприяли зовсім іншим тенденціям. За роки панування імператора-католика Карла V - було винищено 150.000 єретиків, бо і Південних Нідерландах мав поширення протестантизм. У Франдрії не вщухали спалення єретиків, яких карали іспанські католики. За один рік панування імператора Філіпа ІІ було знищено вже 50.000. Якщо іспанці захоплювали фламандське місто, мешканці мали перейти у католицізм за два роки. Або емігрувати. Після 1584 року до Голландських провінцій емігрувало близько 600.000 фламандців.
Разом з майстерними ремісниками і човнобудівниками прибули і художники. В північних провінціях теж розпочався розквіт квіткових натюрмортів. Цей розквіт підігрівали економічне піднесення на цих землях, далекі подорожі голландців, значний розвиток ботаніки, садівництва і ботанічних колекцій, епідемічне захоплення вирощуванням тюльпанів та інших екзотичних рослин (так, ботанічний сад у місті Лейден заснували у 1587 році).
Прогрес наук і ботанічних знань сприяв як розведенню незвичних рослин і квітів, так і замовам на їх зображення від садівників та ботаніків. В Голландії натюрморт з квітами швидко став окремим жанром національного живопису. Майстри квіткових натюрмортів працювали в містах Утрехт, Амстердам, Гаага,Делфт, Дордрехт, Мідделбург, Харлем, а їх твори вплинули на митців, що працювали в німецькому Франкфурті на Майні, пов'язаному культурою з Голландією. Серед відомих майстрів голландського натюрморту, не завжди з квітами -
- Віллем Калф
- Юріан ван Стрек
- Пітер Клас
- Віллем Клас Хеда
- Абрахам ван Бейєрен
- Віллем ван Алст
- Балтазар ван дер Аст
- Юдит Лейстер
- Ян Венікс
-
Фламандець Еразм Квеллінус молодший. рельєф «Виховання Богородиці в гірлянді квітів», Ворчестер, Массачузетс, США -
Балтазар ван дер Аст. «Тропічні фрукти, мушлі і тюльпан», 1620,Мауріцхейс, Гаага -
Балтазар ван дер Аст. «Квіти в скляній вазі, мушлі і ящірка» -
Юдит Лейстер. «Квіти в порцеляновій вазі» -
Віллем ван Алст. Квіти в срібній вазі -
Матіас Вітхос.«Квіти і птахи на узбіччі шляху» -
Матіас Вітхос. «Марнота марнот» -
Отто Марсеус ван Скрик. «Мак і ящірка»
Опис твору[ред. | ред. код]
_-_WGA1037.jpg)
На невеличкій дубовій дошці у розмір учнівського зошиту створено простий за мотивом натюрморт. На мармуровий стіл покладено дві гілочки з квітами яблуні, дві екзотичні мушлі з тропічних морів. З гілок на мармур сповзла гусінь, а художник додав метелика та ящірку, яка частий гість на його картинах. Зазвичай він звертався до зображення інших квітів - троянд, півників, фріттілярій. Заради збагачення декоративного враження поєднував квіти з різним терміном зацвітання.
В натюрморті з квітами яблуні - екзотичні лише мушлі, привезені з тропічних морів. А дві білі квітки яблуні, реалістичні і неекзотичні, сперечаються красою з кольоровим метеликом, що сидить на одній з них.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись», каталог № 2, Л, «Искусство», 1981, с. 96
- Линник И.В. «Голландская живопись 17 века и проблемы атрибуции картин», Л, «Аврора», 1980
- Die Welt der Malerei. — Köln, 1990.
