Наука в Південній Кореї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Південна Корея пройшла шлях від однієї з найбідніших країн світу 60-х рр. до найінноваційніших країн в 2015-2016 рр. завдяки впровадженню інновації і технологій в економіку країни та модернізації людських ресурсів.

В 1999 році було створено Національну Раду з науки і техніки та Президентську Раду з науки і техніки, під керівництвом президента країни.

Завдяки рекордним витратам на наукові дослідження південнокорейські товари здобули репутацію високотехнологічних та передових продуктів. [1]

На сьогоднішній день південнокорейська наука поділяється на:

  • університетську (державні та приватні ВНЗ);
  • академічну (Національна академія наук та п'ять галузевих академій наук, що мають статус державних).

Національна академія наук — найдавніша наукова установа держави, яка була створені в 1954 році, об'єднує видатних корейських вчених. Академія надає консультації уряду та має можливість вносити пропозиції щодо питань національної політики, які пов'язані з розвитком науки, підтримує наукові дослідження вчених, здійснює обмін знаннями з іноземними академіями.

Система підтримки науки в Південній Кореї має програмний принцип. У 1999-2009 рр. діяла програма "Науково-дослідницькі та дослідницько-конструкторські розробки на межі ХХІ ст.".

У 2008-2012 рр. діяла програма "Університет світового рівня", суть якої полягала у залученні іноземних науковців та вчених для реформування корейських ВНЗ і підвищення їх конкурентоспроможності.[2]

У 2015-2016 рр. Південна Корея зберегла перше місце в світі за розвитком інновацій, завдяки:

  • значним вкладенням в наукові дослідження та дослідницько-конструкторські розробки;
  • патентній активності;
  • створенню конкурентоспроможного рівня вищої освіти корейських ВНЗ.[3]

Впровадження наукових досягнень[ред. | ред. код]

В Південній Кореї було створено значну кількість венчурних компаній: з 1998 по 2011 рік їх кількість збільшилась з 2 до 11 000, кількість дослідницьких центрів з 2 до 9 000. Збільшилась частка НДДКР малими і середніми фірмами: партнерами малих інноваційних фірм є університети, державні лабораторії, національні корпорації та іноземні фірми. Порівняно новим явищем стала спільна діяльність корпорацій та малих технологічних фірм.[4]

Наукова співпраця Південної Кореї та України[ред. | ред. код]

Національною Академією Наук України та Корейським фондом науки та техніки було укладено "Меморандум про взаєморозуміння в галузі наукового та технічного співробітництва".

У грудні 2006 року під час візиту Президента України до Республіки Корея було укладено міжурядову Угоду "Про співробітництво у сфері використання космічного простору в мирних цілях".[2]

Також відбувається обмін досвідом між провідними ВНЗ України та Республіки Корея.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Welle (www.dw.com), Deutsche. Про важливість інновацій для Південної Кореї | DW | 15.02.2016. DW.COM (uk-UA) . Процитовано 1 грудня 2020.
  2. а б Республіка Корея (PDF) (ukr) . {{cite news}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  3. Креативний потенціал нації: «корейське диво» (до 25-ї річниці встановлення дипломатичних відносин України та Республіки Корея) (ukr) . Національна академія педагогічних наук України. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  4. Секрет інноваційного прориву Південної Кореї: досвід для України. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 1 грудня 2020.