Наумов Павло Олексійович

Наумов Павло Олексійович
Народився	7 липня 1919(1919-07-07) село Липовка, тепер Максатихинського району Тверської області, Російська Федерація
Помер	2004 Москва, Росія
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Партія	КПРС
Нагороди

Павло Олексійович Наумов (7 липня 1919(19190707), село Липовка, тепер Максатихинського району Тверської області, Російська Федерація — 2004, Москва) — радянський журналіст, головний редактор журналу «Новое время», голова правління Агентства друку «Новини». Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Кандидат історичних наук.

Життєпис

Народився в багатодітній селянській родині в селі Липовка (за деякими даними — Грибаниха) Тверської губернії. Навчався в Сидорковській неповній середній школі, потім у Максатихинській середній школі Калінінської області, яку закінчив із відзнакою в 1938 році. Брав активну участь у комсомольській роботі.

З 1939 по 1941 рік — студент факультету журналістики Ленінградського державного університету.

З червня 1941 по листопад 1945 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Закінчив курси військових перекладачів.

Член ВКП(б) з 1942 року.

Служив військовим перекладачем розвідувального відділу штабу Брянського фронту. З 1944 року — начальник слідчої частини розвідувального відділу штабу штабу 2-го Прибалтійського, потім — Ленінградського фронтів. У 1945 році служив у штабі головного командування Далекосхідного військового округу, учасник радянсько-японської війни.

З 1945 року — у відділі друку Народного комісаріату (Міністерства) закордонних справ СРСР.

Закінчив Вищу дипломатичну школу Міністерства закордонних справ СРСР.

У 1950—1957 роках — кореспондент московського радіо та (з 1953 року) власний кореспондент газети «Правда» в Німецькій Демократичній Республіці та Федеративній Республіці Німеччині.

У 1957—1962 роках — у редакції газети «Правда»; заступник головного редактора тижневика «За рубежом».

У 1962—1967 роках — в апараті ЦК КПРС.

У 1967—1969 роках — відповідальний секретар журналу «Проблемы мира и социализма».

У 1969—1976 роках — головний редактор журналу «Новое время».

У 1976—1983 роках — 1-й заступник голови правління, з лютого 1983 по 1986 рік — голова правління Агентства друку «Новини»

З 1986 року — на пенсії в Москві.

Звання

• майор адміністративної служби
• капітан адміністративної служби
• інтендант 3-го рангу

Нагороди та премії

• орден Жовтневої революції (1979)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (4.05.1962, 8.05.1968)
• два ордени Вітчизняної війни II ступеня (6.06.1945, 6.04.1985)
• орден Червоної Зірки (31.07.1944)
• медаль «За відвагу» (21.02.1943)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За перемогу над Японією»
• медалі
• Заслужений працівник культури РРФСР

Джерела

• Депутаты Верховного Совета СССР. Одинадцатый созыв. Москва, 1984 (рос.)