Нафанаїл (Савченко)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Архієпископ Нафанаїл
 
Альма-матер: Курська духовна семінарія і Київська духовна академія
Діяльність: клірик
Ім'я при народженні: Микола Іванович Савченко
Народження: 1799(1799)
Україна Україна Бєлгород Курської губернії
Смерть: 4 березня 1875(1875-03-04)
Чернігів
Чернецтво: 17 березня 1833
Єп. хіротонія: 26 серпня 1845

Архієпископ Нафанаїл (Микола Іванович Савченко; 1799(1799), Бєлгород — 4 березня 1875, Чернігів) — український релігійний та освітній діяч. Випускник Київської духовної академії. Ректор Подільської духовної семінарії в Україні та Костромської духовної семінарії в Росії.

Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої)[прояснити]. В Україні — єпископ Полтавський та Переяславський; архієпископ Чернігівський та Ніжинський РПЦ (б).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї протоієрея-українця. Навчався у Курській духовній семінарії.

10 червня 1825 року закінчив Київську духовну академію і направлений бакалавром.

29 листопада 1827 — затверджений у званні магістра.

15 жовтня 1832 — інспектор Тверської семінарії.

17 березня 1833 року пострижений в чернецтво; 4 липня рукопокладений в ієродиякона, а 11 липня — в ієромонаха.

15 липня 1834 — ректор Подільської духовної семінарії; 9 вересня того ж року зведений в сан архімандрита і 30 листопада призначений настоятелем Кам'янець-Подільського Свято-Троїцького монастиря.

5 травня 1839 — ректор Костромської духовної семінарії та настоятель Богоявленського монастиря.

26 серпня 1845 — хіротонія в єпископа Ревельського, вікарія Санкт-Петербурзької єпархії.

25 лютого 1850 — єпископ Староруський, вікарій Новгородської єпархії.

19 грудня того ж року переведений єпископом Полтавським та Переяславським.

1860 року збудував теплий храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці у Красногорському Богословському Преображенському монастирі.

13 вересня 1860 — призначений єпископом Архангельським та Холмогорським.

Заснував Архангельський притулок для дівчат, придбав для нього просторе місце й невеличкий будинок, чим поклав початок жіночому єпархіальному училищу.

18 серпня 1871 — єпископ Чернігівський та Ніжинський.

31 березня 1874 — зведений в сан архієпископа.

Помер 4 березня 1875 року. Похований у вівтарі головного Троїцького храму Троїцько-Ільїнського монастиря біля Чернігова.

Посилання[ред. | ред. код]