Перейти до вмісту

Нафсія Мбой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нафсія Мбой
Народилася14 липня 1940(1940-07-14) (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Sengkangd, Південне Сулавесі, Індонезія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Індонезія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлікарка, політична діячка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Індонезія і Instituut voor Tropische Geneeskunded Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіндонезійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаMinister of Healthd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоAndi Walinonod Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиRahmatiah Sonda Daeng Badjid Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриErna Witoelard Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зBen Mboid Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Анді Нафсія Валіноно Мбой (індонез. Andi Nafsiah Walinono Mboi, 14 липня 1941) — індонезійський політик і лікар, яка обіймала посаду міністра охорони здоров'я Індонезії з 14 червня 2012 року до 20 жовтня 2014 року. Нафсія Мбой є діючим посланцем лідерів Азійсько-Тихоокеанського альянсу лідерів боротьби з малярією.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Нафсія Мбой є педіатром з великим стажем, яка в 1990 році отримала ступінь магістра громадського здоров'я в Інституті тропічної медицини Антверпена в Бельгії, та в 1990—1991 роках була науковим співробітником програми Такемі з міжнародної охорони здоров'я в Гарвардському університеті. Її робота в системі охорони здоров'я розпочалася в 1978 році, коли вона разом зі своїм чоловіком, Алоїзіусом Бенедиктом Мбоєм, який обіймав посаду губернатора Східної Нуси-Тенгари, докладали зусиль для покращення здоров'я та добробуту мешканців Східної Нуса-Тенгара.[1]

Нафсія Мбой звертає велику увагу адвокації у сфері ВІЛ/СНІДу. Мбой також була піонером у створенні «Зобов'язання Сентані» у 2004 році, яке стало знаковим зобов'язанням урядів щодо профілактики СНІДу. Вона також відома своєю активною діяльністю у сфері прав людини та була головою комітету з прав дітей при Організації Об'єднаних Націй. Нафсія в 1982—1987 роках була членом Народної консультативної асамблеї. З 2006 року Нафсія обіймала посаду виконавчого секретаря Національної комісії з питань СНІДу, та заступника голови Національної комісії у справах жінок.[2]

13 червня 2012 року президент Сусіло Бамбанг Юдойоно призначив Мбой міністром охорони здоров'я після того, як попередній міністр Енданг Рахаю Седьянінгсі померла 2 травня 2012 року від раку легень. З її призначенням міністерством продовжили послідовно керувати жінки, раніше міністрами були Сіті Фаділа Супарі та Енданг Рахаю Седянінгсіх. Мбой у віці 71 року стала міністром охорони здоров'я Індонезії з найвищим віком, який вступив на цю посаду.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Mengenal Sosok Menkes nafsiah. Kompas.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 8 січня 2015. (індонез.)
  2. Jelang Pelantikan, Nafsiah Mboi Dapat Dukungan. 13 червня 2012. Процитовано 8 січня 2015. (індонез.)
  3. Nafsiah Mboi, Menteri Kesehatan Tertua di Indonesia. Solopos.com. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 8 січня 2015. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник: Міністр охорони здоров'я Індонезії
14 червня 2012 — 20 жовтня 2014
Наступник:
Енданг Рахаю Седьянінгсі Ніла Мулук