Нафтова промисловість Азербайджану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нафтові поля в Азербайджані.
Нафтові поля в Азербайджані.

Азербайджан знаходиться в східній частині Південного Кавказу, на березі Каспійського моря. Протяжність берегової лінії складає 713 км. Близько 70% території Азербайджанської Республіки вважаються перспективними на нафту і газ. Тому не дивно, що основа економіки республіки — нафтова і газова галузі, які знаходяться під контролем Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки (ДНКАР).

Історія[ред. | ред. код]

В Азербайджані розташовані одні із найстаріших нафтовидобувних районів — Апшеронський і Прибалханський. Більшість родовищ Азербайджану були відкриті ще в дореволюційні та радянські часи. У 1901 році на невеликому Апшеронському півострові — останньому відрізку Великого Кавказу до його занурення в Каспійське море — було видобуто 11 млн тонн нафти, що склало 95% всієї нафти, видобутої в Росії, і половину світового видобутку. Такий об'єм видобутку забезпечувався 1900 свердловинами, пробуреними на п'яти родовищах загальною площею 15 км2. Основна частка видобутої нафти припадала на родовище Бібі-Ейбат — одне з перших гігантських родовищ нафти на земній кулі.

Видобуток нафти в Каспійському морі

Поверхневі ознаки нафтогазоносності тут часто пов'язані з грязьовими вулканами, багато з яких являють собою доволі високі пагорби. Наприклад, вулканічні конуси Турагай, Кинжі-Даг і Калмес на узбережжі Каспійського моря підносяться на 400 метрів над його рівнем. Серйозні пошуково-розвідувальні роботи на Апшеронському півострові почали проводити лише з 1870 року. У 1871 році тут був змонтований і запущений в роботу перший буровий верстат для ударно-штангового (не канатного) буріння. Через два роки був отриманий перший фонтан нафти. У Бакинському районі був створений один з перших у світі морських промислів. Для залучення до розробки нафтових пластів, прихованих під водами Каспію, нафтовики засипали частину Бібі-Ейбатської бухти і побудували штучний острівець на дерев'яних палях.

Нові родовища були виявлені й після закінчення війни. Одним з морських родовищ є родовище Нафтові Камені. Тут вже давно були відомі природні виходи нафти на поверхню моря. Нафта просочувалася тріщинами з виступаючої над поверхнею моря кам'яної гряди. Зараз основна частина всього видобутку нафти і газу в Азербайджані здійснюється з дна Каспійського моря. Освоюються глибини моря до 110–120 м і більше. З морськими родовищами пов'язуються великі надії. У 1980 р. на площі Булла-море було виявлено газовий поклад на глибині 6 км. Це свідчить про перспективність великих глибин.

Саме шельф Каспійського моря і перш за все Апшеронський поріг є на сьогодні основним нафтогазоносним районом Азербайджану. Залишкові запаси родовищ, що розробляються, на Апшеронському порозі в азербайджанському секторі Каспію (імені Наріманова, Булла-Деніз та ін.) оцінюються в 61,6 млн т нафти і близько 100 млрд м³ газу.[1]

Державна нафтова компанія[ред. | ред. код]

29-го грудня 1999 загальнонаціональний лідер Гейдар Алієв підписав Указ «Про створення Державного Нафтового Фонду Азербайджанської Республіки». Основний сенс філософії створення Нафтового Фонду полягає в забезпеченні справедливого розподілу між поколіннями нафтових багатств, дарованих азербайджанському народові Всевишнім. Якщо однією з цілей, поставлених перед Фондом, є зосередження і примноження одержуваних від продажу нафти доходів для майбутніх поколінь, то інший — використання цих доходів на благо нинішніх поколінь з урахуванням задоволення поточних соціальних потреб країни, прогресу та потреб розвитку економіки.[2]

Представництва SOCAR в різних країнах мають свою спеціалізацію. Так одним з головних завдань австрійського та німецького офісів компанії є просування азербайджанських енергоресурсів до Європи. Зокрема у взаємодії з австрійським нафтогазовим концерном OMV в частині що стосується реалізації проекту Набукко-Вест.

Державна нафтова компанія Азербайджанської Республіки (SOCAR) — державна азербайджанська нафтогазова компанія. Штаб-квартира — в Баку. Має кілька АЗС під брендом SOCAR в Грузії, Україні, Румунії та Швейцарії.

Таблиця видобутку нафти SOCAR та Азербайджаном за період 2004–2013 років (тис. т.)[3][ред. | ред. код]

Діаграма видобутку нафти за роками
Рік SOCAR Азербайджан
2013 8314.9 43483.9
2012 8289.8 43389.8
2011 8400.9 45625.4
2010 8459.7 50795.5
2009 8543.3 50419.3
2008 8651.3 44527.2
2007 8800.9 42604.3
2006 8993.8 32273
2005 8967.4 22220
2004 8976.4 15548.8

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]