Нафтова промисловість України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нафтопереро́бна промисло́вість Украї́ни — галузь промисловості України, що здійснює переробку сирої нафти на бензин, дизельне паливо та інші нафтопродукти.

Панорама м. Борислава. Нафтові вежі. Поштова листівка 1920-ті рр.
Нова установка ізомеризації на Лисичанському НПЗ. Наші дні.

В Україні перші нафтопереробні заводи виникли на Прикарпатті, що належало Австро-Угорщині.

Свого найвищого розквіту галузь зазнала в Українській РСР у 1970-х, коли встановлено максимум видобутку нафти та газу.

Продукцію промисловості використовують підприємства нафтохімічної промисловості. Порівнюючи розвиток нафтопереробної промисловості 1990 з 2000, виробничі обороти скоротилися на 71%.

Історія розвитку галузі[ред. | ред. код]

Інтенсивний розвиток нафтової й газової промисловості пов'язаний з відкриттям у 1850—1860-х та інтенсивним розробленням ряду великих родовищ нафти та газу в Західному (Передкарпатський прогин), Східному (Дніпровсько-Донецька западина) та Причорноморсько-Кримській газоносній області.

Викид нафти і газу та пожежа на свердловині «Ойл-Сіті». Поштова листівка початку XX ст.

Історія нафтогазовидобування в Західній Україні[ред. | ред. код]

В Україні перші нафтопереробні заводи виникли на Прикарпатті — у Бориславі, Львові, Дрогобичі, Надвірній.

У 1848 у Дрогобичі почав працювати завод Шрайнера й Герца по перегонці нафти.

У 1853 Австрійське імперське бюро патентів видало винахіднику Іванові Зеху патент на спосіб очищення нафтових дистилятів.

У 1859 у Дрогобичі збудовано першу вітчизняну нафтоперегінну установку.

У 1863 почала працювати нафтоперегінна установка у Болехові. У 1866 почалася постійна промислова переробка нафти у Дрогобичі (завод Готліба, де працювало 200 робітників).

У 1882 нафтоперегінний завод побудовано в Печеніжені (500 робітників).

Історія нафтогазовидобування у УРСР[ред. | ред. код]

Найбільшого рівня видобутку нафти (разом з газоконденсатом) — 14,4 млн тонн — було досягнуто у 1972, газу — 68,7 млрд куб. м — у 1975.

У 1976 в Києві створили відділ Інституту геології й розробляння займистих копалин Міністерства нафтової промисловості СРСР, основними завданнями якого були теоретичне обґрунтування, розробляння методики та використання аерокосмічних знімків на пошук родовищ нафти та газу. При відділі понад десяти років успішно діяли курси підвищення кваліфікації з цих питань. У 1992 на базі цього відділу та відділу дистанційних методів Інституту геологічних наук НАН України створили Центр аерокосмічних досліджень Землі.

Динаміка видобутку[ред. | ред. код]

Видобуток нафти в Україні (включаючи газовий конденсат), млн. т[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10]
Рік 1870 1871 1872 1873 1874 1875 1876 1877 1878 1879
Нафта, млн. т 0,02 н.д. н.д. н.д. н.д. 0,03 н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1880 1881 1882 1883 1884 1885 1886 1887 1888 1889
Нафта, млн. т 0,04 н.д. н.д. н.д. н.д. 0,07 н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1890 1891 1892 1893 1894 1895 1896 1897 1898 1899
Нафта, млн. т н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1900 1901 1902 1903 1904 1905 1906 1907 1908 1909
Нафта, млн. т 0,325 н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. 2,001
Рік 1910 1911 1912 1913 1914 1915 1916 1917 1918 1919
Нафта, млн. т н.д. н.д. н.д. 1,047 н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1920 1921 1922 1923 1924 1925 1926 1927 1928 1929
Нафта, млн. т н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. 0,7 0,601
Рік 1930 1931 1932 1933 1934 1935 1936 1937 1938 1939
Нафта, млн. т н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. 0,37 н.д.
Рік 1940 1941 1942 1943 1944 1945 1946 1947 1948 1949
Нафта, млн. т 0,353 н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1950 1951 1952 1953 1954 1955 1956 1957 1958 1959
Нафта, млн. т 0,293 н.д. н.д. н.д. 0,415 0,531 н.д. н.д. 1,236 1,627
Рік 1960 1961 1962 1963 1964 1965 1966 1967 1968 1969
Нафта, млн. т 2,159 2,837 н.д. н.д. 5,648 7,580 н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977 1978 1979
Нафта, млн. т 13,909 н.д. 14,5 н.д. н.д. 12,770 н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989
Нафта, млн. т 7,499 н.д. н.д. н.д. н.д. 5,848 5,683 5,583 н.д. н.д.
Рік 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999
Нафта, млн. т 5,3 4,9 4,5 4,2 4,2 4,1 4,1 4,1 3,9 3,8
Рік 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Нафта, млн. т 3,655 3,677 3,698 3,912 4,075 4,398 4,342 4,456 4,245 3,951
Рік 2010 2011 2012 2013 2014* 2015* 2016* 2017* 2018 2019
Нафта, млн. т 3,546 3,316 3,290 2,960 2,729 2,462 2,200 2,098 2,150
  • 20142017 роки не враховані видобутки на окупованій Росією територією України.

Географія покладів нафти і газу[ред. | ред. код]

В Україні виділяють три нафтогазоносні регіони: Східний, Західний та Південний.

Східний нафтогазоносний регіон[ред. | ред. код]

Східний регіон утворився на Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області і наразі є найпродуктивнішим за обсягами видобутку вуглеводнів в Україні. Він має близько 85% запасів природного газу та близько 61% видобувних запасів нафти України[11]. Географічно розташований в межах Чернігівської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Харківської, Луганської та частково Донецької області.

Західний нафтогазоносний регіон[ред. | ред. код]

Західний регіон включає в себе Передкарпатську, Карпатську, Волино-Подільську нафтогазоносні та Закарпатську газоносну область. Географічно розміщується у Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях.

Південний нафтогазоносний регіон[ред. | ред. код]

Південний регіон утворюють Переддобрудзька, Причорноморсько-Кримська, Індоло-Кубанська та Азовсько-Березанська нафтогазоносні області. Географічно розташований в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій і частково Донецькій області, а також у Криму.

Сучасний стан галузі[ред. | ред. код]

Сучасна нафтопереробна промисловість України[ред. | ред. код]

Сучасна нафтопереробна промисловість України представлена шістьма нафтопереробними заводами загальною потужністю первинної переробки 51—54 млн т нафти на рік (це перевищує аналогічні потужності Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини взяті разом). Найпотужніші підприємства нафтопереробної промисловості України розташовані в Кременчуку, Лисичанську і Херсоні. Ці заводи виробляють 50 видів нафтопродуктів (всього відомо понад 300 найменувань цих продуктів). В умовах економічної кризи кінця XX ст., що вразила постсоціалістичні країни, завантаженість вітчизняних нафтопереробних заводів знаходиться на рівні 25%.

Застарілі технології та обладнання обумовлюють малу глибину переробки нафти — близько 55—65% проти 80—90% в розвинених країнах. Загальні номінальні потужності установок поглибленої переробки нафти (каталітичного крекінгу, коксування, термічного крекінгу, виробництва масел, бітумів) на всіх НПЗ України становить 6,92 млн т на рік (1999), з них каталітичного крекінгу — 3,68 млн т на рік, що становить відповідно 13,5 та 7,2% загальних потужностей переробки сирої нафти. Основні поставки нафти — з Росії, Казахстану та вітчизняні. Загальна довжина магістральних газопроводів — 35 тис. км, нафтопроводів — 4 тис. км. Україна має 12 підземних сховищ газу, що за своїм об'ємом є найбільшими в Європі. Науково-технічне забезпечення Н.к. в Україні здійснюють 17 науково-дослідних та проектних інститутів. Діють Українська нафтогазова академія, Укрнафтохімпроект, профільні вищі навчальні заклади.

Переробна база Компанії складається з шести газопереробень, що входять до складу ДК «Укргазвидобування» та ВАТ «Укрнафта», виробляючи на них скраплений газ, моторні палива й інші типи нафтопродуктів. Шебелинська переробня «Укргазвидобування» потужністю 720 тис. тонн на рік є найсучасніше підприємство нафтопереробної галузі України. Мастила та оливи виробляє найбільше в СНД спеціалізоване підприємство — ПАТ «АЗМОЛ».

Транспортний напрямок діла Компанії уособлюють оператори газової та нафтової трубопровідних мереж України — ДК «Укртрансгаз» та ВАТ «Укртранснафта». ДАТ «Укрспецтрансгаз» є оператор з перевезення скраплених газів у межах України.

Газ на внутрішньому ринку України продає дочірня компанія «Газ України». Виробничо-збутове підприємство «Нафтогаз» у вересні 2002 року визначено оператором зі створення фірмової мережі паливниць НАК «Нафтогаз України». ДП «Укрнафтогазкомплект» централізовано постачає матеріально-технічні ресурси на потреби підприємств «Нафтогазу України».

У вересні 2002 року Компанія ухвалила створити фірмову мережу паливниць, що доповнить уже наявну загальноукраїнську систему заправляння автомобілів стиснутим газом.

Обсяг та глибина перероблення[ред. | ред. код]

Постачання нафти на нафтопереробні заводи України, а також на Шебелинський ГПЗ у 2010 році склали 11,06 млн т, що на 3,3% менше аніж у 2009 році. За 11 місяців 2011 року постачання склало 7,067 млн т. Так, російської нафти було перероблено 4,26 млн т, української 1,94 млн т, азербайджанської 704,7 тис. т та казахської 141,4 тис. т[12].

Понад 90% видобутку нафти та газу в Україні здійснює Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»[13] через власні дочірні підприємства: ДК «Укргазвидобування», ВАТ «Укрнафта» та ДАТ «Чорноморнафтогаз». Частки цих компаній у сукупному видобутку «Нафтогазу України» наведено у таблиці.

Частки дочірніх компаній НАК «Нафтогаз Україні» у загальному видобутку нафти та газу, %
За результатами I кварталу 2009 року[14]
Компанія Видобуток нафти Видобуток газу
Укргазвидобування 20% 79%
Укрнафта 78% 15%
Чорноморнафтогаз 2% 6%

Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта» — найбільша сучасна нафтовидобувна компанія України, що видобуває 75% нафти й газового конденсату загального обсягу видобутку в країні. ВАТ «Укрнафта» створено 31.03.1994 р. корпоратизацією підприємства "Виробниче об'єднання «Укрнафта» на виконання Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 р. № 210/93, наказу Мінекономіки від 22,11,93 р. № 90 й Наказу Держкомнафтогазу № 57 від 23.02.94р. Перше свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів Мінфін України видав ВАТ «Укрнафта» 25.05,94 р. за № 201/0/94 р. 50%+1 акція «Укрнафти» належать НАК «Нафтогаз України», 41% акцій контролює група «ПриватБанку». У 2004 р. «Укрнафта» забезпечувала понад 90% видобутку нафти в Україні, 40% газового конденсату й 17% видобутку природного газу. Було видобуто понад 3 млн т нафти та 3,35 млрд м³ газу. Чистий прибуток за 2004 р. становить 1 мільярд 347 мільйонів 36 тисяч 188 гривень.

Навесні 1998 р. створено Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України», як вертикально інтегрована нафтогазова компанія, що здійснює повний цикл операцій з розвідки та розробляння родовищ, розвідувального та експлуатаційного буріння, видобутку, транспортування та зберігання нафти й газу, постачання природного та скрапленого газу споживачам. Її дочірні компанії: «Газ України», «Укргазвидобування» й «Укртрансгаз», Понад 97% нафти й газу в Україні видобувають підприємства Компанії. 100% статутного фонду «Нафтогазу України», розмір якого дорівнює $650 млн, належить Кабінету Міністрів України.

Стратегічними цілями Компанії залишаються посилення вертикальної інтеграції з виходом на роздрібний ринок нафтопродуктів та в нафтохімічну промисловість; закріплення позицій головного транзитера російського газу до європейських країн, створення диверсифікованої ресурсної бази за межами України.

Сьогодні частина нафти й газу в загальному балансі використання первинних енергоресурсів України становить 61%. Пріоритетним енергоресурсом є природний газ, частина якого в енергобалансі за останні роки становить 41—43%.

Україна належить до країн з дефіцитом власних природних вуглеводневих ресурсів, задовольняючи потребу в газі коштом власного видобутку на 20—25%, у нафті — на 10—12%.

1991 р. споживання природного газу становило 118,1 млрд куб. метрів і країна посідала 3 місце у світі щодо рівня споживання газу, поступаючись тільки США й Росії. За останні 10 років використання природного газу в Україні зменшилося на понад третину, і 2001 р. склало 70,5 млрд куб. метрів.

Споживання нафти й нафтопродуктів в Україні за останні роки стабілізувалося на рівні 12—14 млн тонн на рік.

2000 р. в Україні видобули загалом 18,1 млрд кубометрів природного газу, 2001 р. — 18,4 млрд, а 2002-го — 18,8 млрд. За останні роки тільки підприємства НАК «Нафтогаз України» знайшли 9 газових родовищ в межах Дніпровсько-Донецької западини та 5 у Західному регіоні. Особливо важить відкриття на українському шельфі Чорного та Азовського морів 4 родовищ природного газу, що свідчить про великі перспективи видобутку шельфової зони. Її передбачені запаси складають близько 1 трлн кубометрів газу.

Проблеми і перспективи[ред. | ред. код]

Для забезпечення зростання видобутку газу і нафти необхідно залучати інвестиції для розвідки нових родовищ та підготовки до промислового видобутку, проте їх теперішній обсяг є недостатнім. Потреба в інвестиціях становить 2,1-2,3 млрд гривень щороку[15], це дозволить збільшити щорічний видобуток до 22 млрд м3.

Значні перспективи видобутку газу є на шельфі Чорного й Азовського морів, але, окрім проблем недосконалого законодавства, негараздів з видачею ліцензій та інших бюрократичних перепон, є і інші ускладнення[16]: видобуток на шельфі є складнішим технологічно і потребує більших витрат. Тому для значного зростання видобутку (приблизно на 4 млрд м3) на шельфі потрібно вкласти до 2 млрд доларів для розвідки, підготовки родовищ, закупівлі коштовного обладнання для глибоководного буріння тощо[17]. Іншою проблемою є невизначеність морських кордонів України та Росії, що не дозволяє почати масштабне освоєння низки родовищ (площа Паласса, Одеське, Безіменне тощо). Розширення розвідки та видобутку стримується також проблемою ціни на газ: оскільки українські компанії повинні реалізувати видобутий газ переважно населенню та бюджетним організаціям за заниженою ціною, вони не можуть акумулювати достатньо коштів на інвестування коштовних проектів видобутку, особливо у глибоководній частині шельфу. Залучення іноземних інвестицій стримується низкою чинників, серед яких виділяють недосконалі механізми видачі ліцензій на розвідку і розробку родовищ (складність, непрозорість та ін.), непередбачуваність дій влади в довгостроковій перспективі щодо зміни «правил гри», нестабільність політичної ситуації в країні, а також значні ризики щодо повернення вкладених інвестицій і одержання прибутку.

Нафтопереробні підприємства[ред. | ред. код]

В Україні діють шість нафтарень, які разом можуть переробляти 51 мільйон тонн сирої нафти на рік.[18]

Кременчуцький НПЗ[ред. | ред. код]

Кременчуцький НПЗ розташований в однойменному місті Полтавської області і є головним підприємством ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта». Завод розпочав роботу у 1961 році, і перебував у державній власності до 1994 року, коли була створена спільна українсько-татарська компанія. Україна тоді передала до статутного фонду Кременчуцький НПЗ, а Татарстан — акції добувних компаній і грошові кошти. До 2009 року Татарстан здійснював контроль за «Укртатнафтою» з чотирьох напрямків: Міністерство земельного майна Татарстану (28,77% акцій компанії), «Татнафта» (8,61% акцій), американська «SeaGroup International» з 9,96% акцій та швейцарська компанія «Amruz Trading» (8,34%). З української сторони НАК «Нафтогаз України» належало 43,05% акцій «Укртатнафти», підконтрольній групі «Приват» компанії «Корсан» — 1,27% акцій.

У 2010 році акції «Amruz Trading» та «SeaGroup» (усього 18,3% акцій) рішенням українського суду були повернені «Укртатнафті». Ухвала була аргументована тим, що ці компанії так і не сплатили векселі, якими розраховувались за придбані у 1995 році акції «Укртатнафти». Потім пакет акцій «Amruz Trading» та «SeaGroup» за 2,1 млрд грн. придбала компанія «Корсан». Пізніше ще 28,77% акцій, які належали Татарстану, були продані за 2,6 млрд грн. Врешті решт уряд Татарстану вивів зі складу «Укртатнафти» свою частину вкладу в установчий фонд — компанію «Татнафтопром» — і продав її акції нафтовій компанії «Алойл». Таким чином, сьогодні татарстанські акціонери позбулися своїх пакетів акцій українського НПЗ, НАК «Нафтогаз України» досі належить 43,054%, решта акцій зосереджена у компаній, афілійованих з групою «Приват»[19].

Потужності заводу дозволяють переробляти 18,6 млн т сировини на рік. Нафта надходить на підприємство переважно нафтопроводами Гнідинці — Глинсько-Розбишівське — Кременчук (сировина східноукраїнського походження), Самара — Головашівка — Кременчук та Самара — Лисичанськ — Кременчук (сировина з Росії та Казахстану), а також залізничним транспортом[20]. Використовується також азербайджанська нафта[21].

Станом на червень 2013 року Кременчуцький НПЗ є лідером України з імпорту нафтопродуктів в Україну та її переробки, імпортувавши 1 млн 73,5 тис. тонн[22]

Лисичанський НПЗ[ред. | ред. код]

Лисичанський НПЗ (ПАТ «ЛИНИК») розташований в місті Лисичанськ Луганської області. Підприємство є наймолодшим з нафтопереробних заводів України, його перша черга збудована у жовтні 1976 року. Завод було орієнтовано на забезпечення темними нафтопродуктами ТЕЦ Донбасу, а також на задоволення потреб у світлих нафтопродуктах (бензині та дизельному паливі) Краснодарського і Ставропольського краю. До початку 90-х Лисичанський НПЗ відігравав провідну роль у вітчизняній нафтопереробці — 1991 року було перероблено 23,7 млн т нафти, що досі є рекордним для заводу показником. Проте надалі обсяги переробки почали знижуватися, а заборгованість підприємства зростала. Так, 1999 року завод переробив усього 531 тис. т сировини.
У липні 2000 було укладено угоду про продаж контрольного пакету акцій (67,41%) ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез» російській компанії ТНК. Зміна власника покращила ситуацію, і 2004 року завод переробив вже 6,6 млн т нафти. Сьогодні підприємство може переробити близько 8 млн т сировини на рік[23].
Наразі власником виробничих потужностей Лисичанського НПЗ є ПАТ «ЛИНИК», яке входить у групу компаній ТНК-BP в Україні. Постачання нафти здійснюється нафтопроводом Самара — Лисичанськ, а також залізничним транспортом[24]. Станом на червень 2011 до 80% бензину та до 60% зрідженого газу, що виробляється на заводі, прямує на експорт, головним чином у Росію[25][26].

Херсонський НПЗ[ред. | ред. код]

ПАТ «Херсоннафтопереробка», збудований в 1938 р. — щорічно може переробляти 7,1 млн тонн нафти (станом на 2005 рік).

НПК-Галичина[ред. | ред. код]

ПАТ «Нафтопереробний Комплекс Галичина» (м. Дрогобич, Львівська область), збудований 1863 р., — потужність, станом на 2005 рік, близько 3,5 млн тонн сирої нафти на рік.

Одеський НПЗ[ред. | ред. код]

ВАТ «Одеський НПЗ» (м. Одеса, Одеська область), збудований 1935 р., — потужність, станом на 2005 рік, близько 2,8 млн тонн сирої нафти на рік. Викуплений російською компанією Лукойл у 1999 році.[27] У червні 2013 року Лукойл продала ОНПЗ українській корпорації СЄПЕК, яку контролює так звана 5-та колона «сім'ї» Сергій Курченко.[28]

Нафтохімік Прикарпаття[ред. | ред. код]

ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (м. Надвірна, Івано-Франківська область), збудований 1897 р., — потужність, станом на 2005 рік, — 2,6 млн тонн на рік.

Газопереробні заводи[29][ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нафта і газ в Україні
  2. Енергетика України: історія становлення і сучасний стан
  3. Промисловий розвиток західноукраїнських земель
  4. Нафта. Стабільний рух в нікуди. Архів оригіналу за 23 жовтень 2016. Процитовано 26 травень 2017. 
  5. РЕЗЕРВИ ВИДОБУТКУ НАФТИ І ГАЗУ
  6. ЕНЕРГЕТИЧНА ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ:ПІДСУМКИ 2016 РОКУ
  7. Видобуток нафти в Україні впав на 12% – Міненерго
  8. Видобуток нафти і газу в 2014 році. Огляд
  9. Видобуток нафти з газовим конденсатом в Україні в серпні скоротився на 12,4%
  10. У 2018 року видобуток нафти в Україні виріс на 5%, газоконденсату – на 1%
  11. Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  12. За 11 месяцев на украинские НПЗ поставили чуть более 7 млн т нефти[недоступне посилання з липень 2019](рос.)
  13. Нафтогаз України // Видобуток[недоступне посилання з липень 2019]
  14. «Нафтогаз України» збільшив видобуток газу в I кв. 2009 р. на 4,1% — до 5,1 млрд куб. м
  15. Украинские недра в противовес российскому газу // ТЭК, — № 5, −2008, стор. 55-57(рос.)
  16. Транзит та постачання газу в Україну. Реалії та перспективи[недоступне посилання з липень 2019]
  17. В.Ермоленко. Время инвестиций // ТЭК, — № 1, — 2008, стор. 94—98(рос.)
  18. Развитие нефтеперерабатывающей промышленности Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine. (рос.)
  19. ПАТ «Укртатнафта». Досьє на Корреспондент.net Архівовано 6 серпень 2011 у Wayback Machine.(рос.)
  20. ПАО «Укртатнафта». Производство(рос.)
  21. В июне на западноукраинские НПЗ было поставлено 39,5 тыс. т Azeri Light[недоступне посилання з липень 2019](рос.)
  22. http://news.finance.ua/ua/~/1/80/all/2013/06/13/303718 finance.ua: На українські НПЗ не постачається російська нафта, обсяги переробки обвалилися на 45%
  23. ЗАО «ЛИНИК» Архівовано 2 червень 2013 у Wayback Machine.(рос.)
  24. Лисичанский НПЗ — ЛІГА:Досье(рос.)
  25. «ЛИНИК» в июне отправил за рубеж 80% произведенного бензина Архівовано 11 липень 2011 у Wayback Machine.(рос.)
  26. «ЛИНИК» отправил на экспорт 60% июньских отгрузок LPG[недоступне посилання з червень 2019](рос.)
  27. Одеський НПЗ запрацює в середині вересня
  28. http://www.rbc.ua/ukr/top/show/gruppa-vetek-pokupaet-u-lukoyla-99-6-aktsiy-odesskogo-npz-04032013182500 РБК-Україна: Група «СЄПЕК» купує в «Лукойла» 99,6% акцій Одеського НПЗ
  29. http://ua.textreferat.com/referat-9270-3.html

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]