Нафтовидобування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Oil well.jpg

Нафтовидобува́ння (англ. oil production, нім. Erdölgewinnung f) - технологічний процес видобування нафти і супутних нафтових газів із земних надр, збирання цих продуктів і попереднє очищення їх від води та твердих домішок.

Основні способи нафтовидобування: фонтанний (з використанням природного фонтанування нафти), компресорний і глибинонасосний (найпоширеніший - із застосуванням занурених у бурову свердловину штангових та інших насосів).

Промисловий видобуток нафти в УкраїніГаличині) розпочався з 1853 р., а першу нафту механізованим способом (із свердловини) одержано 1861 р. у м. Бориславі на Прикарпатті.

Збирання видобутої нафти[ред.ред. код]

ЗБИРАННЯ ВИДОБУВНОЇ НАФТИ – процес транспортування по трубопроводах нафти, води і газу (нафти видобувної) від свердловин до центрального збірного пункту.

Підготовка видобувної нафти[ред.ред. код]

Процес отримування товарної продукції на нафтовому промислі, який включає технологічні процеси сепарації, стабілізації, зневоднення (деемульсації) і знесолення нафти, очищення стічної води від емульгованої нафти і механічних домішок (шламу), а також осушування (від водяної пари) і очищення (від сірководню і діоксиду вуглецю) нафтового газу.

В сепараторах з видобутої нафти відокремлюють супутний газ і тверді домішки, на спеціальних установках її обезводнюють і знесолюють, після чого перекачують по нафтопроводах за призначенням.

Фактори у нафтовидобуванні[ред.ред. код]

ФАКТОР ВОДНИЙ – у нафтовидобуванні – відношення об'єму вилученої із покладу води до об'єму вилученої нафти за нормальних чи стандартних умов (накопичений з початку розробки покладу, за рік, за місяць, за добу).

ФАКТОР ГАЗОВИЙ – у газо- і нафтовидобуванні – відношення об'єму видобутого природного газу до об'єму видобутої нафти за нормальних умов (накопичений з початку розробки, за рік, за місяць, за добу).

ФАКТОР ГАЗОКОНДЕНСАТНИЙ – у газовидобуванні – відношення об'єму видобутого газоконденсату до об'єму видобутого природного газу за нормальних чи стандартних умов (накопичений з початку розробки покладу, за рік, за місяць, за добу).

Методи нафтовидобутку[ред.ред. код]

Виділяють три методи нафтовидобутку, залежно від тисків у нафтоносному пласті і способів його підтримки

Первинний метод

Нафта надходить з пласта під дією природних сил, що підтримують високий тиск в пласті, наприклад, заміщення нафти підземними водами, розширення газів, розчинених у нафті, та ін. Коефіцієнт вилучення нафти (КВН) при цьому методі становить 5-15%. В одних випадках тиск у пласті достатній для того, щоб нафта піднялася до поверхні. В інших випадках потрібне використання насосів: заглибних, штангових (використовуються разом з верстатом-качалкою), електричних (наприклад, ЕЦН), технологій Ерліфт або Газліфт.

Вторинний метод

Див. Видобування нафти вторинне

Після вичерпання природного ресурсу підтримки тиску, коли його вже недостатньо для підйому нафти, починається застосування вторинних методів. В пласт підводять зовнішню енергію у вигляді закачуваної рідини (прісної води), природного або попутного газу. Методи досягають КВН близько 30%, в залежності від властивостей нафти і порід резервуара. Сумарний КВН після застосування первинних і вторинних методів знаходиться зазвичай в межах 35-45%. Закачування води значно підвищує обводненість нафти, іноді аж до 95%, що вимагає значних зусиль для їх розділення.

Третинний метод

Див. Видобування нафти третинне

Третинні методи (раніше Tertiary oil recovery, потім частіше став вживатися термін enhanced oil recovery) збільшують рухливість нафти для збільшення нафтовіддачі. Дані методи дозволяють підвищити КВН ще на 5% - 15%.

Один з варіантів теоретичних методів, TEOR, пов'язаний з нагріванням нафти в пласті для зменшення її в'язкості. Часто застосовується закачування водяної пари, іноді також використовують спалювання частини нафти на місці (безпосередньо в пласті). Також в пласт можуть накачуватися ПАР (детергенти) для зміни поверхневого натягу між водою і нафтою . Третинний метод починають використовувати, коли вторинний перестає бути адекватним, але тільки за умови, що видобуток нафти залишається рентабельним. Таким чином, використання методу залежить як від вартості обраного способу вилучення, так і від цін на нафту.

Найбільш широко (більше 100 впроваджень) застосовуються теплові та газові (CO2) третинні методи. У першому десятилітті XXI століття за рахунок третинних методів видобувалося за оцінками Aramco близько 3 мільйонів барелів на день (з них 2 мільйони - за рахунок теплових методів), що становить близько 3,5% від загальносвітового нафтовидобутку.

Інтенсифікація видобукту нафти[ред.ред. код]

Для інтенсифікації нафтовилучення застосовують:

Хороші результати з інтенсифікації вилучення нафти з нафтогазоносного пласта може дати витіснення нафти нагнітанням зрідженого попутного газу. Однак висока вартість скрапленого газу викликає значне збільшення витрат на видобуток витісненої нафти. Аналогічні результати при такому ж підвищенні вартості нафти може дати нагнітання газу під тиском 10 – 30 МПа в пласт з легкою нафтою, збагаченою розчиненим газом. У майбутньому роль третинних способів видобутку нафти (у тому числі теплових) зросте. Основні витрати при тепловій дії на нафтові родовища – це виробництво теплоти. Тому здешевлення процесу підготовки теплоносія є центральним питанням підвищення економічної ефективності зазначеного способу видобутку нафти.

Перспективним також є використання при видобутку нафти глибинної теплоти Землі. Геотермальна енергія дозволить прогрівати стволи експлуатаційних свердловин і закачану у привибiйнi пласти пару. Вона може бути використана також для теплової дiї на нафтові пласти гарячою водою при рiзних схемах заводнення, у тому числі для прогріву пласта закачуванням пари. Проте використання природних термальних вод і пари обмежується тим, що нафтові родовища не завжди розташовуються в районах геотермальних джерел. Вихід із цього становища бачиться в тому що,як, джерело гарячої води і пари можуть використовуватися штучно створювані підземні теплові котли (теплообмінники).

Вилучення нафти за рахунок природного виснаження пластової енергії, (англ. blowdown recovery; нім. Erdölgewinnung f auf Grund m der natürlichen Schichtenerschöpfung f) – видобування нафти із покладу на режимі виснаження природної пластової енергії.

Випереджуюча розробка пласта, (англ. advanced reservoir development; нім. zuvorkommende Schichteausbeutung f) – розробка багатопластового експлуатаційного об’єкта, що передбачає відбирання нафти з найбільш дебітного продуктивного пласта (особливо якщо він є нижнім) вищими темпами, ніж з інших пластів об’єкта.

Випереджуюча розробка газової шапки, (англ. advanced development of gas cap; нім. zuvorkommende Ausbeutung f der Gaskappe f) – введення в розробку газової шапки, яке випереджує в часі розробку нафтової частини нафтогазового покладу.

Вирівнювання профілю припливу,(англ. equalization of influx (inflow) profile; нім. Messung f des Zuflussprofils n) – виконання операцій, що скеровані на збільшення припливу рідини із низькопроникних пластів і обмеження припливу води із високопроникних пластів шляхом діяння на привибійну зону даної свердловини або регулювання нагнітання води по розрізу експлуатаційного об’єкта в сусідніх нагнітальних свердловинах чи створення потокоскеровувальних бар’єрів у міжсвердловинних зонах пласта.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Історія нафти в Галичині


Гірнича справа Це незавершена стаття з гірництва.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.