Нафтодолари
Нафтодолари — умовна назва валютних надходжень (переважно в доларах США), отриманих нафтовидобувними країнами від експорту нафти. Термін зазвичай застосовується щодо доходів держав — членів ОПЕК, а також інших країн, економіка яких значною мірою залежить від нафтового експорту. Нафтодолари відіграють важливу роль у міжнародній фінансовій системі та використовуються на світовому ринку позичкового капіталу.
Термін «нафтодолари» набув поширення на початку 1970-х років, зокрема під час нафтової кризи 1973 року, коли країни ОПЕК суттєво підвищили ціни на нафту та обмежили її постачання. Унаслідок цього відбувся значний приплив валютних надходжень до нафтовидобувних держав, переважно у доларах США, які на той час були основною валютою міжнародних розрахунків за нафту.
Валютні надлишки, отримані від експорту нафти, інвестувалися нафтовидобувними країнами у:
- банківські установи розвинених країн;
- державні облігації;
- міжнародні фінансові ринки;
- кредитування країн, що розвиваються.
Цей процес отримав назву рециклінгу нафтодоларів і суттєво вплинув на розвиток світової фінансової системи у другій половині XX століття.
Перша значна хвиля припала на період після нафтової кризи 1973 року. Значне зростання доходів нафтовидобувних країн супроводжувалося активним кредитуванням економік, що розвиваються. Надмірне накопичення зовнішнього боргу в цей період стало одним із чинників боргової кризи 1980-х років, особливо в країнах Латинської Америки.
Друга хвиля була пов’язана зі зростанням світових цін на нафту на початку XXI століття. Хоча обсяги нафтодоларних надходжень були значними, її наслідки для глобальної фінансової стабільності виявилися менш масштабними, ніж у 1970-х роках, зокрема через посилення фінансового регулювання та створення суверенних фондів добробуту.
Традиційно міжнародна торгівля нафтою здійснювалася в доларах США. Водночас у XXI столітті деякі нафтовидобувні країни почали декларувати наміри диверсифікувати валюту розрахунків.
У серпні 2018 року Венесуела оголосила про намір оцінювати експортну ціну на нафту не лише в доларах США, а й у євро, китайських юанях та інших валютах, що було зумовлено економічними й політичними чинниками, зокрема міжнародними санкціями.
Нафтодолари мають істотний вплив на:
- світові фінансові ринки;
- валютні резерви країн-експортерів;
- міжнародне кредитування;
- геоекономічні та геополітичні процеси.
- Організація країн-експортерів нафти
- Нафтова криза 1973 року
- Світовий нафтовий ринок
- Суверенний фонд добробуту
- О. І. Ступницький. «Нафтодолари» // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
