Національна кінематека України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

ДП Національна кінематека України скорочено НКУ (до 1992 "ТО документальних та наукових фільмів студії «Київнаукфільм») — київська державна кіностудія. Київнаукфільм була радянською кіностудією створеною у 1940 році, що продукувала наукові (з 1940) та мультиплікаційні (з 1959 року) фільми. У 1990-1992 роках Київнаукфільм перетворилися на 2 компанії: Укранімафільм (що спеціалізується на анімаційних фільмаї) та Національну кінематеку України (що спеціалізується на документальних та наукових фільмах).[1][2]

Після розпаду СРСР у 1991 році правонаступником студії Київнаукфільм та її розлогої фільмо-бібліотеки нібито стала ДП «Національна кінематека України», хоча de facto правами на анімаційні фільми студії Київнаукфільм керує створена у 1991 році Укранімафільм[джерело?]. Національна кінематека України належить до виробників національних фільмів в Україні, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 26 січня 2011 р. N 48[3].

Історія[ред.ред. код]

В 1933 році в Москві та Ленінграді створюються студії «Центрнаукфільм» та «Леннаукфільм», а в Києві при Київській кіностудії було відкрито відділ «Техфільм», який спеціалізувався на інструктивних навчальних фільмах. Серед перших фільмів відділу: «Людина і мавпа» А. Вінницького, Ю. Муріна, «Напівавтоматичне блокування» Д. Федоровського, кінокурси для Червоної Армії.[4]

1 січня 1941 року відділ було перетворено в окрему кіностудію. В 194244 студія була евакуйована до Ташкента, де випускала навчальні та пропагандистські фільми для Радянської Армії. З 1944 року — знову в Києві.

З 1954 мала назву «Київнаукфільм». У 1966 році споруджено сучасний комплекс студії, куди входять павільйони для зйомок та звукового оформлення фільмів, цехи художньої й технічної мультиплікації, кінолабораторії тощо. Випускалось щороку понад 400 науково-популярних, художньо-мультиплікаційних, техніко-пропагандистських, навчальних та рекламних фільмів. Понад 300 фільмів, створених на студії, відзначено призами и дипломами на всесоюзних та міжнарнародних кінофестивалях. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора (1967).

Станом на 1991 рік на студії функціонує шість творчих об'єднань: «Нотабене» (художній керівник Юрій Аліков), «Четвер» (художній керівник Володимир Задумін), «Тяжіння» (художній керівник Тимур Золоєв), «Спектр» (художній керівник Володимир Міндлін), «Відгук» (художній керівник Віктор Олендер), «Культурне надбання» (художній керівник Юрій Омельчук).

З жовтня 2015 року порушено справу про банкрутство кіностудії[5].

Популярні документальні та наукові фільми[ред.ред. код]

  • Мова тварин (1967)
  • Чи думають звірі? (1970)
  • Індійські йоги — хто вони? ( А.Серебреников,1970)
  • Луна наших емоцій (1977)
  • Зірка Вавілова (Анатолій Борсюк; 1984)
  • Экспертиза одной сенсации (1985)
  • Отпечаток (1985)
  • Мужчина с шести до полуночи
  • Толкование сновидений (1989)
  • Миссия Рауля Валенберга (1990)
  • Невідома Україна (1993)

Відомі особистості студії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. В. В. Марченко. Кінематека України Національна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
  2. П. М. Бондарчук. Національна кінематика України // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 266. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  3. Постанова кабінету Міністрів України від 26 січня 2011 «Про затвердження переліку суб'єктів кінематографії (виробників національних фільмів), які до 1 січня 2016 р. звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються для забезпечення виробництва національних фільмів»
  4. Є. П. Загданський. Київська кіностудія художніх фільмів Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  5. Оголошення про порушення справи про банкрутство Державного підприємства «Національна кінематека України»

Посилання[ред.ред. код]