Національна лабораторія Гран Сассо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національна лабораторія Гран-Сассо
ісп. Laboratori Nazionali del Gran Sasso (LNGS)
Тип Підземна лабораторія
Галузь фізика елементарних частинок
Країна Італія Італія
Розташування Регіон Абруццо:
Національний парк Гран-Сассо-е-Монті-делла-Лага
Підпорядкування Національний інститут ядерної фізики
Дата відкриття 1989
Керівник Стефано Рагацці (італ. Stefano Ragazzi)
Координати
Сайт: Офіційний сайт (італ.), (англ.)
Установки:
Проекти BOREXINO • CRESST • CUORE • DAMA/NaI • GALLEX • GNO • LVD • MACRO • OPERA • XENON

Національна лабораторія Гран-Сассо (італ. Laboratori Nazionali del Gran Sasso, LNGS) — фізична лабораторія з дослідження елементарних частинок, є однією з чотирьох лабораторій Італійського Національного інституту ядерної фізики. Будівництво завершене 1989 року, розташована під землею, в горах Гран-Сассо, в центральній частині Італії.

Розташування[ред.ред. код]

Лабораторія зведена за 120 км на схід від Риму, на південно-західних схилах гірського масиву Гран-Сассо, на території національного парку Гран-Сассо-е-Монті-делла-Лага.

Наземна частина лабораторії неподалік села Ассерджі (італ. Assergi). Підземна частина розташована під горою Аквіла[it], на глибині 1 400 метрів під поверхнею, висота якої близько 1 000 метрів над рівнем моря. В підземну частину доступ реалізовано через автомобільний тунель Гран Сассо[it], що на трасі державного значення A24[it]. В західному тунелі (напрямок до міста Л'Аквіла) є заїзд та виїзд до лабораторії.

Збудовано три підземні напів циліндричні зали A, B, C, кожна довжиною в 100 метрів, шириною та висотою в 22 метри, та розгалужена межа підземних коридорів. В залі А здійснюються експерименти CRESST, GNO, LVD. В залі B — MACRO. В залі C — BOREXINO. [1]

Дослідження[ред.ред. код]

Лабораторія спеціалізується на дослідженні нейтрино. Через їхню всепроникність та важковловлюванність детектори нейтрино зазвичай розташовуються глибоко під землею. Лабораторію Гран Сассо від поверхні відділяє 1 400 метрів скельних порід, котрі екранують майже все космічне проміння, за рівнем екранізації радіації це відповідає 3 600 метрів водної товщі. Завдяки такому потужному відсіюванню детекторам легше виокремити вловлювання нейтрино із загального шуму від інших елементарних частинок.

Станом на 2006 рік лабораторія була найбільшою підземною лабораторією фізики елементарних частинок на планеті.

Проекти[ред.ред. код]

В рамках лабораторії проводяться багато різних експериментів, зазвичай співпрацюють десятки, часом сотні, вчених з різних держав.

Керівники[ред.ред. код]

За роки існування лабораторією керувало шість директорів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Схема LNGS. Офіційний сайт LNGS ((англ.), (італ.)). Процитовано 2014-09-13. 

Посилання[ред.ред. код]