Національна опера Греції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національна опера Греції
ΕΛΣ, GNO і OPG

37°56′23″ пн. ш. 23°41′29″ сх. д. / 37.93982070002777363° пн. ш. 23.69161380002777761° сх. д. / 37.93982070002777363; 23.69161380002777761Координати: 37°56′23″ пн. ш. 23°41′29″ сх. д. / 37.93982070002777363° пн. ш. 23.69161380002777761° сх. д. / 37.93982070002777363; 23.69161380002777761
Країна Греція Греція
Місто
Місце Каллітея
Адреса
Тип оперна компаніяd, організація, ballet companyd
Засновник Costis Bastiasd
Відкрито 1939
Оф. відкриття 13 грудня 1939
Керівництво Маноліс Каломіріс[1][2], Theodoros Synadinosd[3], Георгіос Склавос[4], Georgios Chelmisd, Theodoros Synadinosd[3], Georgios Chelmisd, Andreas Paridisd, Dino Yannopoulosd, Costis Bastiasd[5][6], Menelaus Pallantiosd, Andreas Paridisd, Demetrios Hamoudopoulosd, Dimitri Chorafasd, Giorgos Kourouposd, Спірос Евангелатос, Kostas Paskalisd і Nikos Synodinosd
nationalopera.gr
Ідентифікатори і посилання

Мапа

CMNS: Національна опера Греції у Вікісховищі

Націона́льна о́пера Гре́ції (грец. Εθνική Λυρική Σκηνή — Національна лірична сцена) — державний театр, розташований в Афінах на вулиці Харілаоса Трикупіса. Управління театром здійснює безпосередньо Міністерство культури Греції, Рада піклувальників та художній директор.

Історія заснування[ред. | ред. код]

Наприкінці 1880-х років перша грецька опера була представлена на старим Театром Букура в Афінах. Між 1888 і 1890 грецьких опера гастролювала регіонами, де мешкала чисельна грецька діаспора, зокрема у Єгипетському хедиваті, Османській імперії і Румунському королівстві із операми Моцарта, Доніцетті, Белліні.

1924 року після гастролей у США та остаточного ствердження як видатна культурна установа в Греції та за кордоном, грецький уряд почав надавати підтримку театру. Вже 1939 року була офіційно заснована Національна опера Греції під керівництвом Костіса Бестіаса, а з 1944 року опера діяла як автономна організація в її нинішньому вигляді.

В період з 1982 по 1986 рік членом ради директорів Національної опери був значний новогрецький прозаїк Меніс Кумантареас[7].

Сучасний етап[ред. | ред. код]

Національна опера несе відповідальність за широке коло заходів, включаючи презентації оперних вистав, балетних постановок, симфонічних концертів, спеціальних презентацій оперних і балетних вистав для дітей. Театр організовує національний архів музики, музичні бібліотеки та музей власне Національної опери Греції, який експонуватиме костюми, партитури і багато інших предметів з вистав театру. Трупа театру гастролює як Грецією, так і за кордоном.

Свої постановки грецька Національна опера представляє на трьох сценах:

  • Театр Олімпія, центральна сцена якого носить ім'я Марії Каллас;
  • Театр Акрополь має Нову сцену та Дитячу сцену, здебільшого представляє оперети та вистави для дітей;
  • Лірична сцена — експериментальна театральна студія.

Нещодавно фонд Ставроса Ніархоса оголосив, що фінансуватиму будівництво нового театру для грецької Національної опери, окрім опери також для Національної бібліотеки Греції, а також парку в районі Фалірон.[8]

Хор і балет[ред. | ред. код]

Хор грецької Національної опери існує з 1939 року і складається з професійних співаків. На додаток до основних оперних творів репертуар опери охоплює широке коло творів грецьких композиторів, оперет, ораторій і релігійних музичних творів.

На додаток до стандартного класичного і романтичного репертуару, візитівкою Національної опери Греції є сучасний грецький танець. За підтримки держави нині балетна трупа має свою власну репетиційну студію. Особливо важливий внесок у розвиток балету в Національній опері Греції зробила хореограф, уродженка Києва, Тетяна Мамакі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BiblioNet
  2. Μια ματιά στο ιστορικό «Ολύμπια» πριν ανάψουν ξανά τα φώτα του — 2018.
  3. а б Ο Θ.Ν. Συναδινός και η παρουσία του στο ελληνικό θέατροΑθήνα: ΕΚΠΑ, 2018.
  4. Τέταρτη συναυλία της Συμφωνικής Ορχήστρας Βορείου Ελλάδος (Σ.Ο.Β.Ε.)Κρατική Ορχήστρα Θεσσαλονίκης, 1960.
  5. BiblioNet
  6. Greek National Opera's Virtual Educational Museum — 2015.
  7. ΤΡΑΙΝΟ (Συγγραφείς - Μέλη). Архів оригіналу за 19 квітня 2005. Процитовано 17 листопада 2010.
  8. Niarchos Foundation backs cultural park plan «[[Катемеріні]]». Архів оригіналу за 3 лютого 2009. Процитовано 28 грудня 2009.

Посилання[ред. | ред. код]