Національний музей Бразилії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний музей Бразилії
порт.-браз. Museu Nacional da Universidade Federal do Rio de Janeiro
22°54′21″ пд. ш. 43°13′34″ зх. д. / 22.90583333336111238° пд. ш. 43.22611111113888427° зх. д. / -22.90583333336111238; -43.22611111113888427Координати: 22°54′21″ пд. ш. 43°13′34″ зх. д. / 22.90583333336111238° пд. ш. 43.22611111113888427° зх. д. / -22.90583333336111238; -43.22611111113888427
Тип національний
науково-дослідний інститут і університет
Статус спадщини heritage asset listed by IPHANd[1] і Культурна спадщина португальського впливуd[2]
Країна  Бразилія[3]
Розташування палац Сан-Кристованd
Адреса 20940-040 Quinta da Boa Vista, São Cristóvão, Rio de Janeiro, RJ, Brasil
Засновник Жуан VI
Засновано 6 червня 1818
Відкрито 6 червня 1818
Оператор Федеральний університет Ріо-де-Жанейро
Фонд 20 000 000
Відвідувачі 180 000 осіб (2019)[4]
Директор Александер Кельнер[5]
Сайт museunacional.ufrj.br
Національний музей Бразилії. Карта розташування: Бразилія
Національний музей Бразилії
Національний музей Бразилії (Бразилія)
Мапа

CMNS: Національний музей Бразилії у Вікісховищі

Національний музей Бразилії (порт. Museu Nacional) — є найстарішим науковим закладом Бразилії та одним з найбільших музеїв природної історії та антропології в Америках. Розташований в парку Кінта-да-Боа-Віста у місті Ріо-де-Жанейро (Бразилія).

Музей міститься в палаці Святого Крістофера (Paço de São Cristóvão), що служив резиденцією Португальської королівської сім'ї між 1808 і 1821 роками, був домом бразильської імператорської сім'ї між 1822 і 1889 роками, а також був місцем проведення Установчих зборів Республіки від 1889 до 1891 року, перш ніж був обраний домівкою музею в 1892 році. Будівля була включена до списку бразильської національної спадщини з 1938 року.

2 вересня 2018 року велика пожежа знищила вщент як будівлю музею, так і майже всю колекцію, що налічувала до 20 млн експонатів[6].

Історія[ред. | ред. код]

Національний музей був заснований королем Португалії Жуаном VI (1769—1826) у 1818 році під назвою Королівський музей в рамках ініціативи для стимулювання наукових досліджень в Бразилії, яка до того часу була величезною і дикою колонією, практично не вивченою наукою. Початково музей збирав зразки представників флори і фауни Бразилії, особливо птахів, через це стара будівля музею, розташована в центрі Ріо-де-Жанейро отримала назву «будинок птахів».

Після одруження сина Жуана VI і першого бразильського імператора Педру I (1798—1834) на принцесі Леопольдині Австрійській, музей став залучати до себе видатних європейських натуралістів XIX століття, таких як Максиміліан Від-Нойвід (1782—1867), Йоган Баптист фон Спікс (1781—1826) і Карл Фрідріх Філіп фон Марціус (1794—1868). Інші європейські вчені, які досліджували Бразилію, такі як Огюстен Сент-Ілер (1799—1853) і Григорій Лангсдорф (1774—1891) також поповнювали колекції музею.

У XIX столітті Національний музей став орієнтуватися на вивчення антропології, палеонтології і археології. Педру II, який був пристрасним шанувальником усіляких наукових дисциплін, поповнив музей колекціями мистецтва Стародавнього Єгипту, ботанічними зразками та іншими предметами, зібраними ним під час закордонних поїздок. Таким чином Національний музей став одним з передових для того часу і найважливішим музеєм природничої історії та гуманітарних наук у Південній Америці.

Педру II усвідомлював проблему нестачі справжніх вчених і натуралістів в Бразилії. Він почав вирішувати цю проблему запрошуючи вчених працювати в музеї. Першим таким запрошеним вченим став Людвіг Рідель (1761—1861), німецький ботанік, який брав участь у відомій експедиції Лангсдорфа в Мату-Гросу з 1826 по 1828 рік. Іншими вченими стали — німецький хімік Теодор Пекольт та американський геолог і палеонтолог Чарльз Фредерік Харт (1840—1878). У наступні роки музей поступово набував популярності серед наукових кіл, привертаючи тим самим до роботи в ньому вчених, таких як Фріц Мюллер (1821—1897), Герман фон Ієрінга (1850—1930), Карл Август Вільгельм Швака (1848—1894), Орвілл Адальберт Дербі (1851—1915), Еміль Гельді (1859—1917), Луїс Кути (1854—1884).

Імператор Петро II залишався досить популярною фігурою, навіть після свого повалення в результаті військового перевороту в 1889 році, тому республіканці намагалися стерти символи імперії. Одним з цих символів був палац Сан-Крістован, офіційна резиденція імператорів Бразилії в парку Кінта-да-Боа-Віста, що став після повалення монархії вільним; тому, в 1892 році, Національний музей, з усіма його колекціями, цінними предметами і науковими співробітниками, був переведений в цей палац, де і залишається до сьогоднішнього дня.

У 1946 році, керівництво музею увійшло до складу Університету Бразилії, зараз це Федеральний університет Ріо-де-Жанейро. Дослідники і їх кабінети і лабораторії займають значну частину палацу та інших будівель, побудованих в ботанічних садах (Horto Florestal), в парку Кінта-да-Боа-Віста. Там же знаходиться одна з найбільших наукових бібліотек Ріо-де-Жанейро. В даний час Національний музей пропонує випускні курси в наступних областях: антропології та соціології, ботаніки, геології та палеонтології, зоології.

Пожежа 2 вересня 2018 року[ред. | ред. код]

Будівля музею у вогні, 2 вересня 2018 року

2 вересня 2018 року в музеї сталася велика пожежа, яка охопила всі три поверхи будівлі[7][8]. Вогонь стрімко знищив практично всю колекцію, що налічувала до 20 млн експонатів. Президент Бразилії Мішел Темер про наслідки трагедії зазначив у Twitter: «Втрачені 200 років роботи, досліджень та знань»[9].

Відповідно до заяв влади, причиною пожежі стала недбалість. Співробітники музею раніше неодноразово скаржилися на скорочення фінансування. У червні 2018 року музей відзначив своє 200-річчя[10].

Реконструкція[ред. | ред. код]

12 вересня 2018 року проголошено про план по захисту руїн музею, що передбачає[11]:

  • Фасад музею після пожежі
    зведення дерев'яної конструкції навколо музею для його захисту,
  • зміцнення будівлі від загрози зсуву,
  • широкий навіс для захисту від дощу,
  • Модульні будівлі на прилеглій території, які будуть служити тимчасовими лабораторіями,
  • Витрати в 10 мільйонів бразильських реалів.

Колекція[ред. | ред. код]

90 % колекції музею знищено у вогні[12]. Пожежники і співробітники музею витягували з попелу залишки предметів, котрі збереглись[13]. Пережила виверження Везувію фреска з Помпеїв не вцілів у вересневому пожежі[14]. Також втрачено велику колекцію, присвячену мовам Бразилії, включаючи записані в 1958 році пісні на зниклих мовах, а також архів Курта Німуендажу, етнографічні та археологічні записи про всі етноси Бразилії з XVI століття[15]. Адміністрація музею заявила, що колекція не була застрахована[16].

Музей володів однією з найбільших колекцій в Північній і Південній Америках, що складається з тварин, комах, мінералів, індіанської посуду, єгипетських і південноамериканських мумій і старожитностей, археологічних артефактів, метеоритів, скам'янілостей і багатьох інших експонатів. Серед них були представлені давньоєгипетські фрагменти рельєфних зображень, маски, статуетки божеств з бронзи, каменю і дерева, коробки для каноп, алебастрові чаші, похоронні конуси, прикраси, амулети та інше[17][18][19].

Серед експонатів, які пережили пожежу: залізний метеорит Bendegó[20][21], кілька портретів з верхніх поверхів, частина зоологічної колекції, бібліотека і трохи кераміки[12]. Співробітники зоологічного відділу встигли винести молюсків і зразки морських мешканців поки вогонь не охопив весь відділ. Полум'я не перекинулося на прибудову з хребетними тваринами, але через відключення електрики і ці експонати можуть сильно постраждати[22]. В ході рятувальних робіт було знайдено неушкоджений череп древньої жінки Лузії, останки якої налічують 12 тисяч років і є найдавнішим скелетом людини, коли-небудь знайденим на американському континенті[23][24]. Череп відправлений в найближчу наукову лабораторію на експертизу. Колекція гербарію, риб і рептилій розташовувалася поза будівлею музею і тому не постраждала[25].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.infopatrimonio.org/?p=20825
  2. https://hpip.org/pt/Heritage/Details/863
  3. GeoNames — 2005.
  4. A rotina e os desafios da reconstrução do Museu Nacional, sete meses depois // ÉpocaEditora Globo, 2019. — ISSN 1415-5494
  5. http://www.museus.gov.br/paleontologo-e-o-novo-diretor-do-museu-nacional-no-rj/
  6. Музей сгорел, коллекция уничтожена. euronews (рос.). 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
  7. Фото: Сгорело все: Бразилия лишилась Национального музея страны. Газета.Ru. 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
  8. Сгорел Национальный музей Бразилии. Meduza (ru-RU) . 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
  9. Пожежа знищила Національний музей Бразилії повідомл. На Кореспондент.net за 02.09.2018
  10. В Рио-де-Жанейро сгорел Национальный музей Бразилии. Русская служба Би-би-си. 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
  11. Museu Nacional é cercado com tapumes dez dias após incêndio - Agência Estado - UOL Notícias. UOL Notícias (pt-BR) . Процитовано 17 вересня 2018.
  12. а б Brazil seeks funds to rebuild museum. BBC News (en-GB) . 4 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  13. "Cultural tragedy": Massive inferno engulfs 200-year-old museum in Brazil (англ.). Процитовано 17 вересня 2018.
  14. Priceless Roman fresco, artefacts destroyed in Rio de Janeiro museum fire. ABC News (en-AU) . 3 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  15. Folks, there’s nothing left from the Linguistics division. We lost all the indigenous languages collection: the recordings since 1958, the chants in all the languages for which there are no native speakers alive anymore, the Curt Niemuendaju archives: papers, photos, negatives, the original ethnic-historic-linguistic map localizing all the ethnic groups in Brazil, the only record that we had from 1945. The ethnological and archeological references of all ethnic groups in Brazil since the 16th century… An irreparable loss of our historic memory. It just hurts so much to see all in ashes. All Things Linguistic. Процитовано 17 вересня 2018.
  16. JNi.Media. Ancient Torah Scrolls Spared in Devastating Rio Museum Fire (амер.). Процитовано 17 вересня 2018.
  17. Brancaglion Junior, Antonio (19 січня 2018). HART, George. Mitos Egípcios. Tradução de Geraldo Costa Filho. São Paulo: Editora Moraes, 1992. 80 p. 28 il. (Col. O Passado Lendário). Classica - Revista Brasileira de Estudos Clássicos. Т. 5, № 1. с. 257. doi:10.24277/classica.v5i1.563. ISSN 2176-6436. Процитовано 17 вересня 2018.
  18. Guia de Visitação do Museu Nacional. www.museunacional.ufrj.br. Процитовано 17 вересня 2018.
  19. Bakos, Margaret Marchiori (2004). Egiptomania: o egito no Brasil (Portuguese) . São Paulo: Paris Ed. ISBN 8572442618.
  20. Bendegó: el meteorito que resistió las llamas del incendio del Museo Nacional de Brasil. BioBioChile - La Red de Prensa Más Grande de Chile (es-LA) . 3 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  21. Burned National Museum in Rio had relics from around world. Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  22. Fragments Found in Ashes of Brazil's Gutted National Museum. Time (англ.). Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  23. Національний музей Бразилії з величезною колекцією згорів у пожежі. BBC News Україна (en-GB) . 3 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  24. В Бразилии сгорел Национальный музей. Уничтожены ценные экспонаты. BBC News Русская служба (en-GB) . 3 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  25. 9 treasures of history lost in Brazil's tragic National Museum blaze. Big Think (англ.). 5 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]