Національний музей етнографії у Варшаві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний музей етнографії
пол. Państwowe Muzeum Etnograficzne w Warszawie
Портал:Музеї
Kredytowa Państwowe Muzeum Etnograficzne P3289037 (Nemo5576).jpg
52°14′17″ пн. ш. 21°00′43″ сх. д. / 52.2381387300277780° пн. ш. 21.012178660028° сх. д. / 52.2381387300277780; 21.012178660028Координати: 52°14′17″ пн. ш. 21°00′43″ сх. д. / 52.2381387300277780° пн. ш. 21.012178660028° сх. д. / 52.2381387300277780; 21.012178660028
Тип музей
Країна Flag of Poland.svg Польща
Розташування Польща Польща, Варшава
Адреса Ulica Kredytowa w Warszawie, 1
Засновано 1888
Відкрито 15 грудня 1973 р.
Директор dr Adam Czyżewski
Сайт pme.waw.pl
Національний музей етнографії у Варшаві. Карта розташування: Польща
Національний музей етнографії у Варшаві
Національний музей етнографії у Варшаві (Польща)

Національний музей етнографії у Варшаві у Вікісховищі?
Pałac na Młocinach — перше повоєнне помешкання
Фрагмент експозиції

Національний музей етнографії (пол. Państwowe Muzeum Etnograficzne w Warszawie) — один з найстаріших музеїв того типу у Польщі, міститься у Варшаві на вулиці Kredytowej, 1.

Музей утворено в 1888 році. Фонди дуже багаті, налічують понад 74 тис. об'єктів, експонованих на 6 постійних виставках. Щорічно організується 12 тимчасових виставок.

Історія[ред. | ред. код]

Етнографічний музей створено за ініціативою мецената Я. М. Камінського разом з Яном Карловичем, які утворили організаційний комітет. У 1888 р. зосередилася, при Варшавському зоопарку, група ентузіастів, які нагромадували етнографічні артефакти. В 1896 р. з участю любителів етногрфії, збори було перенесено до Музею промисловості і сільського господарства, що мав свої приміщення у Краківському Передмісті, 66.

В 1921 р. турботи про етнографічну колекцію взяв на себе музеєзнавець та експерт з етнографії Європи pl:Eugeniusz Frankowski, який перетворив невпорядковане зібрання на сучасний музей, що крім виставкової діяльності займався науковими дослідженнями. Музейні колекції, що нараховували в 1922 р. 8954 експонати, з кожним роком швидко збільшувалися в розмірах, і в 1939 р. Колекція складалася з приблизно 30 тис. екземплярів. Колекція ділиться на три основні групи: артефакти з сучасних польських територій, у тому числі цінних народних костюмів і тканин, і гуцульська колекція, що налічує понад 3000 зразків; колекції слов'ян і колекції з інших країн, які складають понад 50 відсотків від загального обсягу.

Багато експонатів походять з приватних колекцій польських етнографів, зокрема Леопольда Яніковського, Яна Кубаря, Броніслава Пілсудського, унікальні індо-китайські збори, походжачі від Ігнатія Заремби-Білаковича, a також збори, походжачі з Китаю, Японії, Близького Сходу, Австралії i інших регіонів світу.

До війни бібліотека етнографічного музею була однією з найбагатших етнографічних бібліотек в країні. В результаті війни та бомбардувань Варшави музей був повністю зруйнований, і колекцію було знищено або втрачено.

В 1946 р. розпочалася організаційна робота щодо відновлення музею. Спочатку з'явився під назвою «Музею народної культури» і його тимчасовим місцеперебуванням був історичний вісімнадцятого століття палац Брюля на Млочинах по вул. Музейній.

У 1949 році було відкрито першу виставку у повоєнній історії музею. Експозиція носила назву «Polski strój ludowy». В 1959 р. Музей одержав нове помешкання — зруйнований будинок XIX століття, що належав Кредитному земському товариству, розташований на розі вулиць Кредитової і Мазовецької. Його відбудову фінансовано з кредитів Міністерства культури і мистецтва планами на 19621972.

15 грудня 1973 року сталося урочисте відкриття музею.

Див. також[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]