Національний музей природознавства (Вашингтон)
Націона́льний музе́й природозна́вства (англ. National Museum of Natural History) — розташований у центрі м. Вашингтон, США на Національній алеї і є невід'ємною частиною Смітсонівського інституту. Відвідування безкоштовне протягом цілого року. Музейна колекція налічує понад 500 млн екземплярів рослин, тварин, корисних копалин, мінералів, каменів, метеоритів й культурних артефактів, створених людиною. У 2009 р. цей музей відвідало майже 7 млн. 400 тис. людей, що підтверджує його статус, як найвідвідуванішої установи Смітсонівського інституту. В цьому музеї працюють близько 185 науковців — найбільша наукова група у світі, що займається вивченням природознавства.
Історія виникнення[ред. | ред. код]
Музей, широко відомий також як Національний музей Сполучених Штатів, відкрив свої двері 17 березня 1910 р., щоб розмістити колекцію Смітсонівського інституту, яка постійно збільшувалася, й стати центральним місцем для вивчення природознавства.[12] Будівля, спорудження якої було повністю завершене у 1911 р., спроектована архітектурним бюро «Горнблоуер і Маршал».[13] Споруда музею у неокласичному архітектурному стилі стала першою на північному боці Національної алеї вздовж Конституційної авеню. У 2000 р. Кеннет Е. Берінг пожертував музею $80 млн, а у 1997 р. — $20 млн на його модернізацію.[14] На додачу до основної експозиції музей має величезну базу даних і значну кількість лабораторій. Докладніше — collections.nmnh.si.edu
Деякі елементи постійної експозиції[ред. | ред. код]
Зал геології, каміння і мінералів[ред. | ред. код]
Колекція коштовного каміння і мінералів, що зібрана в залі музею ім. Джанет Анненберг Гукер, є однією із найвизначніших в своєму роді у світі. Вона складається з деяких найвідоміших зразків коштовностей і мінералів включно з «Діамантом надії» та одним з найбільших у світі сапфіром «Зірка Азії». Колекція містить понад 15 тис. екземплярів дорогоцінних каменів, а також 350 тис. мінералів і 300 тис. каменів корисних копалин та руд.[15] На додачу, в цьому залі зібрано приблизно 35 тис. часток метеоритів, що є однією з найповніших колекцій на планеті. Серед найвизначніших донорів колекції: Вашингтон Роблінг, котрий збудував знаменитий Бруклінський міст в Нью-Йорку й подарував музею 16 тис. зразків; Фредерік Канфілд, котрий пожертвував 9 тис. зразків та доктор геології Айзек Лі, завдяки котрому й було створено основу колекції з перших 1312 зразків.
У 2004–2005 рр. тут експонувалася відома колекція діамантів «Метелик миру Аврори» із 240 різнокольорових камінців загальною вагою 167 каратів, і яку було зібрано впродовж 12-ти років Аланом Бронштейном та Гаррі Родманом.[16]
Зал походження людини[ред. | ред. код]
Зал походження людини носить ім'я свого головного спонсора Девіда Коха ($15 млн із $20.7 млн вартості експозиції) і відкрився зовсім недавно — 17 березня 2010 р. — до століття музею. Зал площею 1 тис. 400 кв. метрів присвячений вивченню й усвідомленню того, як людина з'явилася й еволюціонувала на Землі. Експозиція складається з 75 копій черепів, інтерактивного «генеалогічного дерева» людини за всі 6 млн років еволюції та галереї «Змінюючи світ», що присвячена кліматичним змінам і людському впливу на довкілля. (Тим не менше, критики засуджують цю галерею за неналежну увагу до впливу людини на феномен глобального потепління).
Зал палеонтології (динозаврів)[ред. | ред. код]
В залі палеонтології зібрані рештки понад 570 тис. амфібій і рептилій з усього світу. За останні 40 років (станом на 2008 р.) колекція збільшилася в 3 рази![17] Зал має скам'янілі скелети та штучно відтворені копії включно з тиранозавром (Tyrannosaurus rex) та трицератопсом (Triceratops) в тому числі у віртуальному відображенні.[18] Назагал колекція залу налічує 46 «повних і важливих зразків» динозаврів.[19] Інтернет-сторінка залу пропонує всім охочим віртуальний тур по колекції.[20]
Зал ссавців[ред. | ред. код]
В залі ссавців ім. Берінга, який виграв кілька нагород за привітний і інноваційний дизайн (Reich + Petch), експонати представлені, як твори сучасного мистецтва. Відвідувачі знайомляться з тим, як ссавці еволюціонують в різних умовах. В цьому залі музею найбільша світова колекція хребетних ссавців, яку збирали протягом 19-го і 20 століть.[21]
Зал комах[ред. | ред. код]
В залі ім. Оркін представлені живі комахи й стенди із розповідями про комах та ентомологів. Створено різні середовища, щоб показати життя різних комах й їхню адаптацію у воді, озерах, болотах, людському житлі, пустелі й вологих лісах. Спонсором залу виступає фірма «Оркін», яка займається захистом від шкідників.
Зал океаністики[ред. | ред. код]
Зал океаністики ім. Сант площею 2 тис. 100 кв. метрів відкрився 27 вересня 2008 р. і став найбільшою реконструкцією в історії музею. В ньому представлені 674 зразків морської фауни із понад 80 млн зразків, які є в розпорядженні музею. Зал названий на честь родини Роджера Санта, яка подарувала $15 млн для його спорудження. Тут є 14-метрова мумія північно-атлантичного кита, басейн на 5 тис. 678 літрів з морською водою, мумії двох гігантських кальмарів, дорослої латимерії і базилозавра.[22] Музей також підтримує Смітсонівський океанічний портал ocean.si.edu, який регулярно оновлюється і містить унікальну інформацію про музейні дослідження, колекції тощо.
Зал Африки[ред. | ред. код]
Цей зал і його інтернет-сторінка представляють розмаїття, динамізм і глобальний вплив африканського населення і культур через віки в розрізі родини, роботи, громади і довкілля.
Павільйон метеликів і рослин[ред. | ред. код]
Павільйон із живими метеликами представляє відвідувачам багато інформації про їхній розвиток, простосування до умов в комплексі із рослинами, як партнерами.
Виставка птахів[ред. | ред. код]
В підвальних приміщеннях розташована виставка птахів.
Додаткова інформація[ред. | ред. код]
В музеї працює кінотеатр формату IMAX, де демонструють об'ємні кінофільми про довкілля, та «Дослідницька кімната» для сімейного і підліткового дозвілля.[23]
Фотоілюстрації[ред. | ред. код]
-
Слон під музейною ротондою -
Діамант надії -
Зал палеонтології (динозаврів) -
Зал ссавців -
Зал ссавців
Музей в популярній культурі[ред. | ред. код]
- В одному з епізодів телесеріалу «Південний парк» є сюжет про намір викрасти з музею «Діамант надії».
- В кінофільмі «Фоллаут-3» дія відбувається одній з секцій музею, яка стала домом для мутантів.
- У кінокомедії «Напруж звивини» шпигунська організація розташована в підвалі Національного музею природознавства.
- Гігантський кальмар з Національного музею природознавства надихнув творців кінофільму «Ніч в музеї-2»[24]
- Книга «Втрачена надія» (ISBN978-1461003854) розповідає про пригоди музейного куратора після викрадення з музею «Діаманту надії».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Library of Congress Library of Congress Name Authority File
- ↑ а б в Google Maps — 2005.
- ↑ а б League D. P. Natural History Building, Smithsonian Institution
- ↑ а б https://naturalhistory.si.edu/research/anthropology/collections-and-archives-access
- ↑ https://naturalhistory.si.edu/research/smithsonian-marine-station
- ↑ https://www.si.edu/museums/
- ↑ а б https://naturalhistory.si.edu/
- ↑ а б в г https://siarchives.si.edu/collections/siris_sic_14435
- ↑ A Brief History
- ↑ Kirk Johnson Named Director of Smithsonian’s National Museum of Natural History — Смітсонівський інститут, 2012.
- ↑ https://siarchives.si.edu/collections/siris_sic_1496
- ↑ Цей день в Смітсонівській історії - березень. Siarchives.si.edu. Архів оригіналу за 8 червня 2010. Процитовано 18 квітня 2010.
- ↑ Музей історії. Національний музей природознавства. 2008. Архів оригіналу за 26 липня 2009. Процитовано 15 листопада 2009.
- ↑ Маркус, Кристофер (19 вересня 2000 р.). Смітсонівський інститут отримав пожертву в $80 млн. газета «Нью-Йорк Таймс». Процитовано 17 вересня 2008.
- ↑ Hevesi, Dennis (6 квітня 2008). У віці 92 років помер Джордж Швітцер, засновник колекції коштовного каміння. Нью-Йорк Таймс. Процитовано 9 квітня 2008.
- ↑ Виставка діамантів у вигляді метелика. Вісник Стейтен Айленд. 3 вересня 2008 р. Архів оригіналу за 23 жовтня 2008. Процитовано 17 вересня 2008.
- ↑ Зоологія хребетних: Підрозділ амфібій і рептилій. Національний музей природознавства. 2008. Процитовано 17 вересня 2008.
- ↑ Зал динозаврів. Нац. музей природничої історії. 2008. Архів оригіналу за 13 вересня 2008. Процитовано 17 вересня 2008.
- ↑ Колекції динозаврів. Національний музей природознавства. 2008. Процитовано 17 вересня 2008.
- ↑ Віртуальний тур по колекції динозаврів. Національний музей природознавства.
- ↑ Відділ зоології хребетних. Національний музей природознавства.
- ↑ Прес-реліз: Відкрився новий зал океаністики Сант (PDF). Національний музей природознавства. 24 вересня 2008 р. Архів оригіналу (PDF) за 9 квітня 2009. Процитовано 23 липня 2011.
- ↑ Національний музей природознавства - Смітсонівський інститут. газета «Вашингтон Пост». 2008. Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 23 липня 2011.
- ↑ «Ніч в музеї-2»: карта музейних артефактів, використаних у фільмі. Смітсонівський інститут.
|
