Національний музей природознавства (Вашингтон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний музей природознавства
National Museum of Natural History Pictogram infobox palace.png
англ. National Museum of Natural History[1]
National Museum of Natural History, Washington.jpg
38°53′29″ пн. ш. 77°01′33″ зх. д. / 38.8913° пн. ш. 77.0259° зх. д. / 38.8913; -77.0259
Тип музей природничої історії[2][1] і пам'ятка
Статус спадщини District of Columbia Inventory of Historic Sitesd[3]
Склад National Anthropological Archivesd[4], Human Studies Film Archivesd[4] і Global Volcanism Program
Країна Flag of the United States.svg США[1]
Розташування Національна алея, Вашингтон, США США
Адреса 20560[2][5]
Засновано 1910
Відкрито 17 березня 1910[6][3]
Оператор Смітсонівська установа
Фонд 500 млн одиниць зберігання
Відвідувачі 7 млн. 400 тис. (2009)
Директор Kirk Johnsond[7]
Email mailto:naturalexperience@si.edu
Сайт mnh.si.edu
Національний музей природознавства (Вашингтон). Карта розташування: США
Національний музей природознавства (Вашингтон)
Національний музей природознавства (Вашингтон) (США)

Джерела:

  • CMNS: Національний музей природознавства у Вікісховищі

    Націона́льний музе́й природозна́вства (англ. National Museum of Natural History) — розташований у центрі м. Вашингтон, США на Національній алеї і є невід'ємною частиною Смітсонівського інституту. Відвідування безкоштовне протягом цілого року. Музейна колекція налічує понад 500 млн екземплярів рослин, тварин, корисних копалин, мінералів, каменів, метеоритів й культурних артефактів, створених людиною. У 2009 р. цей музей відвідало майже 7 млн. 400 тис. людей, що підтверджує його статус, як найвідвідуванішої установи Смітсонівського інституту. В цьому музеї працюють близько 185 науковців — найбільша наукова група у світі, що займається вивченням природознавства.

    Історія виникнення[ред. | ред. код]

    Вигляд будівлі Національного музею природознавства в 1926 р.

    Музей, широко відомий також як Національний музей Сполучених Штатів, відкрив свої двері 17 березня 1910 р., щоб розмістити колекцію Смітсонівського інституту, яка постійно збільшувалася, й стати центральним місцем для вивчення природознавства.[10] Будівля, спорудження якої було повністю завершене у 1911 р., спроектована архітектурним бюро «Горнблоуер і Маршал».[11] Споруда музею у неокласичному архітектурному стилі стала першою на північному боці Національної алеї вздовж Конституційної авеню. У 2000 р. Кеннет Е. Берінг пожертував музею $80 млн, а у 1997 р. — $20 млн на його модернізацію.[12] На додачу до основної експозиції музей має величезну базу даних і значну кількість лабораторій. Докладніше — collections.nmnh.si.edu

    Деякі елементи постійної експозиції[ред. | ред. код]

    Зал геології, каміння і мінералів[ред. | ред. код]

    Колекція коштовного каміння і мінералів, що зібрана в залі музею ім. Джанет Анненберг Гукер, є однією із найвизначніших в своєму роді у світі. Вона складається з деяких найвідоміших зразків коштовностей і мінералів включно з «Діамантом надії» та одним з найбільших у світі сапфіром «Зірка Азії». Колекція містить понад 15 тис. екземплярів дорогоцінних каменів, а також 350 тис. мінералів і 300 тис. каменів корисних копалин та руд.[13] На додачу, в цьому залі зібрано приблизно 35 тис. часток метеоритів, що є однією з найповніших колекцій на планеті. Серед найвизначніших донорів колекції: Вашингтон Роблінг, котрий збудував знаменитий Бруклінський міст в Нью-Йорку й подарував музею 16 тис. зразків; Фредерік Канфілд, котрий пожертвував 9 тис. зразків та доктор геології Айзек Лі, завдяки котрому й було створено основу колекції з перших 1312 зразків.

    У 2004–2005 рр. тут експонувалася відома колекція діамантів «Метелик миру Аврори» із 240 різнокольорових камінців загальною вагою 167 каратів, і яку було зібрано впродовж 12-ти років Аланом Бронштейном та Гаррі Родманом.[14]

    Зал походження людини[ред. | ред. код]

    Зал походження людини носить ім'я свого головного спонсора Девіда Коха ($15 млн із $20.7 млн вартості експозиції) і відкрився зовсім недавно — 17 березня 2010 р. — до століття музею. Зал площею 1 тис. 400 кв. метрів присвячений вивченню й усвідомленню того, як людина з'явилася й еволюціонувала на Землі. Експозиція складається з 75 копій черепів, інтерактивного «генеалогічного дерева» людини за всі 6 млн років еволюції та галереї «Змінюючи світ», що присвячена кліматичним змінам і людському впливу на довкілля. (Тим не менше, критики засуджують цю галерею за неналежну увагу до впливу людини на феномен глобального потепління).

    Зал палеонтології (динозаврів)[ред. | ред. код]

    В залі палеонтології зібрані рештки понад 570 тис. амфібій і рептилій з усього світу. За останні 40 років (станом на 2008 р.) колекція збільшилася в 3 рази![15] Зал має скам'янілі скелети та штучно відтворені копії включно з тиранозавром (Tyrannosaurus rex) та трицератопсом (Triceratops) в тому числі у віртуальному відображенні.[16] Назагал колекція залу налічує 46 «повних і важливих зразків» динозаврів.[17] Інтернет-сторінка залу пропонує всім охочим віртуальний тур по колекції.[18]

    Зал ссавців[ред. | ред. код]

    В залі ссавців ім. Берінга, який виграв кілька нагород за привітний і інноваційний дизайн (Reich + Petch), експонати представлені, як твори сучасного мистецтва. Відвідувачі знайомляться з тим, як ссавці еволюціонують в різних умовах. В цьому залі музею найбільша світова колекція хребетних ссавців, яку збирали протягом 19-го і 20 століть.[19]

    Зал комах[ред. | ред. код]

    В залі ім. Оркін представлені живі комахи й стенди із розповідями про комах та ентомологів. Створено різні середовища, щоб показати життя різних комах й їхню адаптацію у воді, озерах, болотах, людському житлі, пустелі й вологих лісах. Спонсором залу виступає фірма «Оркін», яка займається захистом від шкідників.

    Зал океаністики[ред. | ред. код]

    Зал океаністики ім. Сант площею 2 тис. 100 кв. метрів відкрився 27 вересня 2008 р. і став найбільшою реконструкцією в історії музею. В ньому представлені 674 зразків морської фауни із понад 80 млн зразків, які є в розпорядженні музею. Зал названий на честь родини Роджера Санта, яка подарувала $15 млн для його спорудження. Тут є 14-метрова мумія північно-атлантичного кита, басейн на 5 тис. 678 літрів з морською водою, мумії двох гігантських кальмарів, дорослої латимерії і базилозавра.[20] Музей також підтримує Смітсонівський океанічний портал ocean.si.edu, який регулярно оновлюється і містить унікальну інформацію про музейні дослідження, колекції тощо.

    Зал Африки[ред. | ред. код]

    Цей зал і його інтернет-сторінка представляють розмаїття, динамізм і глобальний вплив африканського населення і культур через віки в розрізі родини, роботи, громади і довкілля.

    Павільйон метеликів і рослин[ред. | ред. код]

    Павільйон із живими метеликами представляє відвідувачам багато інформації про їхній розвиток, простосування до умов в комплексі із рослинами, як партнерами.

    Виставка птахів[ред. | ред. код]

    В підвальних приміщеннях розташована виставка птахів.

    Додаткова інформація[ред. | ред. код]

    В музеї працює кінотеатр формату IMAX, де демонструють об'ємні кінофільми про довкілля, та «Дослідницька кімната» для сімейного і підліткового дозвілля.[21]

    Фотоілюстрації[ред. | ред. код]

    Музей в популярній культурі[ред. | ред. код]

    • В одному з епізодів телесеріалу «Південний парк» є сюжет про намір викрасти з музею «Діамант надії».
    • В кінофільмі «Фоллаут-3» дія відбувається одній з секцій музею, яка стала домом для мутантів.
    • У кінокомедії «Напруж звивини» шпигунська організація розташована в підвалі Національного музею природознавства.
    • Гігантський кальмар з Національного музею природознавства надихнув творців кінофільму «Ніч в музеї-2»[22]
    • Книга «Втрачена надія» (ISBN978-1461003854) розповідає про пригоди музейного куратора після викрадення з музею «Діаманту надії».

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б в Library of Congress Library of Congress Name Authority File
    2. а б Google Maps — 2005.
    3. а б League D. P. Natural History Building, Smithsonian Institution
    4. а б https://naturalhistory.si.edu/research/anthropology/collections-and-archives-access
    5. https://naturalhistory.si.edu/
    6. A Brief History
    7. Kirk Johnson Named Director of Smithsonian’s National Museum of Natural HistoryСмітсонівська установа, 2012.
    8. https://docs.google.com/spreadsheets/u/1/d/1WPS-KJptUJ-o8SXtg00llcxq0IKJu8eO6Ege_GrLaNc/edit#gid=1216556120
    9. Wallace A., McCarthy D. Survey of GLAM open access policy and practice, April 30, 2020 // Google Таблиці — 2020.
    10. Цей день в Смітсонівській історії - березень. Siarchives.si.edu. Процитовано 2010-04-18. 
    11. Музей історії. Національний музей природознавства. 2008. Процитовано 2009-11-15. 
    12. Маркус, Кристофер (19 вересня 2000 р.). Смітсонівський інститут отримав пожертву в $80 млн. газета «Нью-Йорк Таймс». Процитовано 2008-09-17. 
    13. Hevesi, Dennis (2008-04-06). У віці 92 років помер Джордж Швітцер, засновник колекції коштовного каміння. Нью-Йорк Таймс. Процитовано 2008-04-09. 
    14. Виставка діамантів у вигляді метелика. Вісник Стейтен Айленд. 3 вересня 2008 р. Архів оригіналу за 2008-10-23. Процитовано 2008-09-17. 
    15. Зоологія хребетних: Підрозділ амфібій і рептилій. Національний музей природознавства. 2008. Процитовано 2008-09-17. 
    16. Зал динозаврів. Нац. музей природничої історії. 2008. Процитовано 2008-09-17. 
    17. Колекції динозаврів. Національний музей природознавства. 2008. Процитовано 2008-09-17. 
    18. Віртуальний тур по колекції динозаврів. Національний музей природознавства. 
    19. Відділ зоології хребетних. Національний музей природознавства. 
    20. Прес-реліз: Відкрився новий зал океаністики Сант. Національний музей природознавства. 24 вересня 2008 р. Архів оригіналу за 9 квітень 2009. Процитовано 23 липень 2011. 
    21. Національний музей природознавства - Смітсонівський інститут. газета «Вашингтон Пост». 2008. Архів оригіналу за 2012-09-18. Процитовано 2011-07-23. 
    22. «Ніч в музеї-2»: карта музейних артефактів, використаних у фільмі. Смітсонівський інститут.