Національний палац-музей (Тайбей)

Національний палац-музей (Тайбей) або Тайбей Гугун
кит. 國立故宮博物院
	25°06′08″ пн. ш. 121°32′54″ сх. д. / 25.102354220639892191° пн. ш. 121.54849155159568852° сх. д.Координати: 25°06′08″ пн. ш. 121°32′54″ сх. д. / 25.102354220639892191° пн. ш. 121.54849155159568852° сх. д.
Тип	національний і Cultural heritage monuments in Taipeid
Склад	Southern Branch of the National Palace Museumd
Країна	Республіка Китай
Розташування	Тайбей
Адреса	臺北市士林區至善路2段221號
Засновано	1964
Відкрито	1965
Відвідувачі	6.142.892 (2016 р.)
Директор	Lin Jeng-yi
Куратор	Li Jing-Huei Huang Yung-Tai
Сайт	www.npm.gov.tw
	Національний палац-музей (Тайбей) (Республіка Китай)
	Національний палац-музей у Вікісховищі

Національний палац-музей (Тайбей) — центральний музей стародавнього мистецтва Китаю на острові Тайвань. Походить від збірки імператорів Китаю в місті Пекін. На відміну від збірки в континентальному Китаї (Пекін Гугун), музейну збірку на Тайвані називають Тайбей Гугун.

Створення[ред. | ред. код]

Після скасування у 1912 р. імператорської влади в Пекіні, в резиденції імператорів «Заборонене місто» залишилась надзвичайно цінна і велика за обсягом колекція витворів мистецтва.

Частка речей, яку зазначили як надбання нової держави, була покладена в підмурки невеликого музею, заснованого у 1914 р.

У 1933 р. під час японської навали більша частина колекцій була евакуйована на південь Китаю (в Гуанчжоу та Сичуань). Після поразки Японії у війні розпочали повернення музейних збірок в Пекін. Але частка колекцій була захоплена гоміньданським урядом і вивезена на острів Тайвань, що як територія теж належав Китаю. Так музейна збірка була розділена і менша її частина стала базою для музею мистецтв в столиці острова. За інерцією, його іноді теж називають Гугун, бо музейна збірка походить з колишньої палацової збірки імператорів Китаю.

Політичні розбіжності не сприяли об'єднанню територій в єдину державу і Тайвань не став частиною соціалістичного на той час Китаю. Розбіжності поглибились в часи політичного режиму Мао і руйнівної за характером так званої «Культурної революції». В її часи розпочалася масова руйнація пам'яток історії Китаю, пограбування монастирів і музеїв, репресії у відношенні до діячів китайського мистецтва. Мав місце розпродаж і вивіз за кордон пам'яток мистецтва різних епох Китаю. Частка речей була придбана і для музею в столиці острова Тайвань. На відміну від збірки в континентальному Китаї (Пекін Гугун), музейну збірку на Тайвані називають Тайбей Гугун. Найважливішим є те, що наявність музею національного мистецтва на Тайвані сприяла рятуванню і збереженню видатних пам'яток стародавнього мистецтва, що перестають бути лише національним надбанням і стають надбанням культури всього світу.

Будівля музею або «Вище прапор національної слави»[ред. | ред. код]

Для музею побудоване спеціальне приміщення в стилістиці стародавньої ханьської культури. Будівництво тривало у 1964—1965 рр.

У 2001 р. була проведена чергова реконструкція, аби зробити його просторішим і зручним для огляду експонатів і їх збереження. Реконструкція коштувала 21.000.000 доларів. Адже в Китаї є досить людей, що живуть за принципом « Вище прапор національної слави !»

Колекції[ред. | ред. код]

Колекція має виняткове значення, бо зберігає витвори мистецтва від доісторичних епох до сьогодення. Найкоштовнішою є колекція доби середньовіччя Китаю, доби найдовшої за терміном в історії і мистецтві Китаю.